Активні вправи з опором

Довільні активні вправи.

Активні довільні вправи виконуються пацієнтом без будь-якої допомоги чи опору іншого, ніж той, який дає сила тяжіння і вага кінцівки, задіяної у виконанні вправи. Пацієнт повинен мати достатньо сили, щоб виконувати вправу проти сили тяжіння. Величина цього впливу залежатиме від розташування пацієнта. Ви можете визначити, як змінюється вплив сили тяжіння, виконуючи ту ж саму вправу у позі лежачи горілиць, сидячи, стоячи і лежачи на боці.

Чим більше вправ спробує реабілітолог і чим більше поз він використає під час їх застосування, тим краще буде він знати, яка буде найкращою для отримання максимального зусилля, уникаючи при цьому небажаних рухів чи рухів-замінників.

Перед початком вправи спеціаліст з реабілітації повинен розташувати пацієнта належним чином, залежно від того чи хоче він щоб сила тяжіння діяла на останнього, створюючи додатковий опір, допомагаючи у проведенні вправи чи будучи нейтральним. Дайте вказівку пацієнту виконувати рух вздовж всієї можливої амплітуди гладко і без рухів-замінників. При потребі керуйте діями під час всього виконання вправи.
Виберіть відповідну швидкість виконання вправи і вимагайте щоб пацієнт її підтримував. Можливо, буде доцільним ввести паузи ("утримання") на початку і наприкінці виконання
повтору. Щоб зменшити вплив втоми, доцільно робити паузи відпочинку між підходами чи серіями вправ.

Активна вправа з опором вимагає підключення до сили тяжіння чи якоїсь сили, яка створює опір; це може бути здійснено механічночи мануально. Наявність додаткового опору вимагатиме від здійснення скорочень з максимальним зусиллям для виконання вправи, але він має бути здатним здійснювати рух гладко, вільно і вздовж всієї можливої амплітуди руху. Сила тяжіння теж буде сприяти розвитку додаткового опору виконанню руху. Пацієнт повинен прогресувати від активних вправ до вправ з опором.

Перед початком вправи спеціаліст з реабілітації повинен ро­зташувати пацієнта належним чином, залежно від того чи хоче він, щоб сила тяжіння діяла на останнього і залежно від того яко­го типу і якої величини підтримки він потребуватиме. Дайте вка­зівку пацієнту виконувати рух вздовж всієї можливої амплітуди гладко і без рухів-замінників, оскільки опір прикладається у нап­рямку перпендикулярному до кінцівки чи сегмента. Під час вико­нання вправ може виникнути потреба змінити чи підігнати вели­чину опору, щоб пацієнт міг виконувати рухи з повною амплітудою. Якщо використовується мануальне задавання опору, місце його прикладення і його величина можуть теж змінюватись у ході ви­конання вправи.

Сегмент тіла, до якого прикріпляється і від якого відходить м'яз, на який здійснюється вплив під час вправ, повинен бути ста­білізований. Це може бути здійснено під впливом ваги тіла чи від­повідного його розташування або задіяні додаткові ремені чи тве­рді площини.

Дата добавления: 2013-12-14