Формування знань і вмінь при вивченні населення

Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту.

Розвиток понять в економічній та соціальній географії має свої особливості. Це вимагає і адекватної методики викладання. На початку економіко-географічного блоку курсу необхідно розглянути цілий ряд загальонотеоретичних положень економічної і соціальної географії. Вони досить складні для розуміння учнями, а тому поняття про розміщення продуктивних сил, територіальну організацію суспільства, природно-ресурсний потенціал, економіко-географічні зв’язки тощо необхідно формувати на конкретних яскравих прикладах. Найкраще, щоб ці приклади були взяті з своєї місцевості, району, міста чи села.

Поняття соціально-географічного змісту формуються в учнів в процесі вивчення розділу „Населення України”. Тут учні повинні засвоїти такі основні поняття: „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”. З поняттями „чисельність” та „густота” населення учні знайомі з попередніх класів. Зокрема, вивчаючи розділ „Земля – планета людей” в 6 класі, учні ознайомилися з кількістю населення планети, його розміщенням та густотою. Вивчаючи материки, учні знайомилися з чисельністю та густотою населення материків. Тому при вивченні населення України вчитель організовує роботу з актуалізації опорних знань, в процесі якого учні пригадують зазначені поняття.

Насамперед, необхідно звернути увагу учнів на те, що існує така наукова галузь географії, як геодемографія (географія населення), яка в процесі гуманізації географічної науки набуває першочергового значення в блоці суспільно-географічних дисциплін. Після з’ясування чисельноссті населення України необхідно простежити її динаміку протягом деклькох десятиліть і підвести учнів до висновку про те, як змінюється кількість населення. Слід зазначити, що демографічна ситуація може мати риси „демографічного вибуху” та „демографічної криз”, зробити наголос, що в Україні вона є гостро кризовою. Після цього формуються поняття „природний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”. При вивченні природного приросту слід ознайомити учнів з його визначенням та видами (від’ємний, додатній, нульовий), а лише потім перейти до з’ясування природного приросту України, а точніше природного скорочення. Тут обов’язковим є застосування роботи учнів зі статистичними матеріалами, побудова графіків зміни коефіцієнтів природного приросту (скорочення) населення,аналіз динаміки показників народжуваності та смертності населення. Вчителю слід звертати увагу на постійне оновлення статистичних даних, оскільки ці показники не є статичними. Після аналізу основних показників природного руху населення, вчитель вводить нове поняття „депопуляція”, пояснюючи його зміст. Важливим є розгляд основних чинників природного скорочення населення в Україні та факторів, що впливають на народжуваність та смертність населення. Крім того, бажано розглянути демографічну ситуацію та окремі демографічні показники України у порівнянні з іншими державами Європи. Ще одним поняттям в цьому блоці є поняття „демографічна політика”. Можна запропонувати учням творче завдання, яке б передбачало прогнозування ними демографічного розвитку України та пропозиції щодо подолання демографічної кризи в Україні. В цій же темі розглядається і статево-вікова структура населення України. Особлива увага приділяється роботі учнів зі статево-віковими пірамідами.

При вивченні механічного руху населення в першу чергу учні знайомляться з визначенням самого поняття „механічний рух” або „міграції”. Після цього розглядаються класифікації міграцій за напрямками (внутрішні, зовнішні (еміграція та імміграція) та за часом. На основі понять „еміграція” та „імміграція” формується поняття „сальдо міграцій”. Найкраще розуміння даних понять можна забезпечити завдяки застосуванню статистичних даних про прибуття та вибуття населення, а також шляхом виконання учнями вправ з визначення сальдо міграцій. Значна увага приділяється причинам міграцій населення та зв’язку між міграційною та демографічною ситуацією.

При вивченні національного та етнічного складу населення України слід сформувати в учнів уявлення про відмінностями поняття „нація” та „етнос”. В процесі вивчення теми учні повинні ознайомитися з характеристикою національного складу населення України та своєї області, навчитися будувати та анлізувати секторні діаграми національного складу населення. Крім того, в учнів формується уявлення про основні етнографічні групи населення України, національні меншини та їх розміщення. Тут же формується поняття „діаспора”, причини її виникнення, розглядаються особливості західної та східної української діаспори. В процесі вивчення цієї теми розглядається також духовна культура населення, що передбачає ознайомлення учнів з загальними особливостями її складових (мови, освіти, обрядів, звичаїв, релігії).

При вивченні системи розселення необхідно сформувати в учнів розуміння основних відмінностей між сільськими та міськими типами поселень. Для цього учні знайомляться з визначеннями понять „Місто”, „село”. „селище міського типу”, „робітниче селище”, „курортне селище” тощо. На основі статистичних даних учні з’ясовують кількість міського та сільського населення України і знайомляться з терміном „урбанізація”. Слід звернути увагу на особливості процесу урбанізації в Україні, а саме на той факт, що в Україні вона відбувається за рахунок переміщення населення з сільської місцевості до міст, а не за рахунок поширення міського способу життя. Така урбанізація назвиається псевдоурбанізацією. При вивченні міських поселень розглядається класифікація міст за кількістю населення та функціями. При вивченні сільських поселень важливо сформувати в учнів уявлення про їх типами в різних регіонах України.

В темі „Трудові ресурси і зайнятість населення” основними поняттями є поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення”, „рівень безробіття”. Учні обов’язково повинні засвоїти загальні особливості забезпечення трудовими ресурсами різних регіонів України, оскільки ці знання будуть використовуватися при вивченні економічних районів Уккраїни, оскільки забезпеченість трудовими ресурсами є передумовою для розвитку окремих галузей господарства.

Система економіко-географічних понять формується в учнів починаючи з розділу „Господарство”.

Перед ознайомленням учнів з загальними особливостями господарства.України необхідно ознайомити їх з деякими загальними поняттями. В першу чергу це стосується визначення поняття „господарство”. Це краще зробити в ході бесіди з учнями, з’ясувати їх уявлень про господарство. Слід зазначити, що синонімом терміну „народне господарство” є поняття „економіка”. Після цього необхідно сформувати в учнів чітке розуміння понять „галузева” та „територіальна структура господарства”, адже від чіткого розуміння цих понять залежить ефективність вивчення всього економіко-географічного блоку цього курсу. Перед розглядом власне галузевої структури господарства України слід сформувати уявлення учнів про галузь промисловості та міжгалузеві комплекси. Кращому розумінню цих понять сприятимуть яскраві приклади. Наступними поняттями є „виробнича” та „невиробнича сфера”. Можна запропонувати учням, виходячи з того, що виробнича сфера виробляє матеріальні блага, а невиробнича – надає послуги, визначити галузі господарства, які належать до однієї чи іншої галузі, запропонувавши перелік галузей. В процесі бесіди з учнями складається схема галузевої стуктури господарства України і здійснюється перехід до розгляду загальних особливостей господарства України. При виченні цієї теми формуються також поняття „ринкова система”, „екстенсивний та інтенсивний шлях розвитку господарства”, типи підприємств за формою власностітощо. При розгляді територіальної стуктури господарства формуються поняття „промисловий центр”, „промисловий вузол”, „промисловий район”.

Порівняно недавно в зміст курсу введена тема „Економічний потенціал України”, яка передбачає знайомство учнів з поняттями „економічний потенціал”, ВВП, ВНП, тощо.

В процесі вивчення теми „Загальна характеристика промисловості” поглиблюється розуміння учнями поняття „промисловість” та розглядається галузева структура промисловості України.

При вивченні основних галузей промисловості України конкретизуються поняття „галузева структура”, „територіальна структура”. Важливо ознайомити учнів з основними факторами розміщення підприємств та навчити пояснювати фактори розміщення підприємств різних галузей. Бажано навчити учнів характеризувати передумови розвитку тієї чи іншої галузі промисловості в Україні, хоча дане поняття і не вводиться програмою, але розуміння передумов розвитку тієї чи іншої галузей сприяє кращому розумінню особливостей розвитку господарства України та територіальної структури окремих галузей та господарства України вцілому.

В темі „Сільське господарство” формуються поняття „рослинництво”, „тваринництво”, „меліорація” тощо.

При викладанні теми „Транспорт” неохідно сформувати в учнів уявлення про транспортну систему, різні види транспорту, транспортну мережу та види транспортних шляхів України. До нових понять, які формуються при вивченні даної теми належать поняття „вантажообіг”, „пасажирообіг”, „транспортний вузол” тощо.

В темі „соціальна сфера” ключовими поняттями є „соціальна сфера”, „інфраструктура”. Учні знайомляться зі складовими соціальної сфери.

Тема „Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України” формує в учнів поняття, які стануть опорними при вивченні багатьох тем в 10 класі, тому важливо сформувати в учнів розуміння понять „світове господарство”, „МПП”, „світова торгівля”, „світовий ринок”. В 9 класі головне з’ясувати разом з учнями місце господарства України в світовому господарстві та форми зовнішніх економічних зв’язків України. При цьому розглядаються основні міжнародні та регіональні організації, до яких належить Україна.

Принципово новою для дев’ятикласників є тема „Економіко-географічний поділ України”, де вони вперше знайомляться з поняттям „економічний район”. Тут необхідно, щоб учні зрозуміли, що до цього часу вони вивчали покомпонентно господарство України, а в цій темі вони перейшли до комплексного економіко-географічного розгляду окремих регіонів України.

При вивченні географії своєї області учні розширюють та поглиблюють більшість понять, з якими вони ознайомилися в 8-9 класах. Значення цієї теми величезне, оскільки учні знайомляться з рідним краєм, формують уявлення про його природні особливості та місце господарства області в господарстві країни. Це дає змогу учням оцінити потенціал області, зрозуміти її унікальність. Ця тема має великі можливості патріотичного виховання школярів..

Навчальний матеріал розділу „Населення України” має специфічні риси:

- велика кількість статистичного матеріалу в цифровому або графічному вигляді;

- динамізм, що виявляється в тому, що відбувається постійна зміна кількісних показників населення, що може призводити до зміни якісних характеристик населення (вчителю слід слідкувати за оновленням статистичних даних, що використовуються на уроці);

- гуманістичне спрямування, адже в центрі вивчення стоїть населення – сукупність людей, які проживають в Україні і становлять коріння держави;

- величезне виховне і світоглядне значення (учні повинні відчути себе органічною і невід’ємною часткою одного славетного народу, однієї великої європейської нації – українців).

Вивчення розділу „Населення України” перед вивченням господарства невипадкове. Така послідовність дозволяє донести до учнів думку, що географія населення (геодемографія) є центральним блоком в системі суспільно-географічних дисциплін. Довгий час географія населення визначалася свого роду „служницею” економічної географії, а населення розглядалося як продуктивна сила суспільства, як дещо другорядне у порівнянні з господарством. Такі погляди є дещо застарілими і неактуальними на даний момент, оскільки вони є наслідком переважаючої в радянський період тенденції розгляду населення лише як фактора, що впливає на розвиток і розміщення продуктивних сил суспільства. Такий підхід є недопустимим в умовах зміни пріоритетів в сучасній суспільній географії, що, насамперед, проявлється в процесі гуманізації географічної науки. Прибічники гуманістичних ідей вбачають людину в центрі всіх суспільно-географічних досліджень, а географію населення визначають центральним блоком цієї науки. Тому вивчення розділу „Населення” в курсі географії 9-го класу має надзвичайно важливе світоглядне значення і має надзвичайне значення, оскільки демографічна проблема в Україні стоїть однією з найперших серед інших проблем. Над пошуком вирішення проблеми поглиблення демографічної кризи в державі працюють вчені, урядовці тощо. Стратегічним напрямком в країні є формування обгрунтованої і результативної демографічної політики. Деякі заходи вживаються вже і насьогодні (наприклад, підвищення виплат матерям на народження дитини: першої – 12470 грн., другої – 25000 грн., третьої – 50000 грн.).

На вивчення розділу за програмою 2001 р. відводиться 8 годин, за новою – 6 годин. Втім, зміст навчального матеріалу не змінюється.

За старою програмою	За новою програмою
Розділ ІІ. Населення України	Розділ ІІ. Населення України
Т. 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (3 год.)	Т. 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (2 год.)
Т. 2. Національний та етнічний склад населення (2 год.)	Т. 2. Національний та етнічний склад населення (1 год.)
Т. 3. Система розселення і розвиток поселень (2 год.)	Т. 3. Система розселення і розвиток поселень (2 год.)
Т. 4. Трудові ресурси і зайнятість населення (1 год.)	Т. 4. Трудові ресурси і зайнятість населення (1 год.)

Крім того, програмою передбачено виконання двох практичних робіт:

- Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період;

- Практична робота № 4. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України.

При вивченні теми „Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура” в учнів формуються такі поняття: „кількість населення”, „густота населення”, „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”, „національний склад”, „статево-вікова структура”, „статево-вікова піраміда”, „механічний рух населення”, „міграції”, „імміграція”, „еміграція” тощо.

При кількості, розміщення і густоти населення доцільно спиратися на опорні знання учнів. Для цього слід запропонувати учням пригадати визначення основних понять теми „кількість (чисельність) населення” та „густота населення”, які вивчалися учнями в попередніх класах. Тому в даному випадку найефективнішим методом буде бесіда.

При знайомстві учнів з кількістю населення доцільно використовувати такі методи і прийоми:

Методи	Методичні прийоми
Робота зі статистичними матеріалами	- аналіз кількісних показників в таблицях додатків підручника (кількість населення в різний час, кількість населення в областях України, показники густоти населення, природного приросту (скорочення), коефіцієнти народжуваності та смертності, показники тривалості життя населення тощо) - аналіз графічного статистичного матеріалу (графіків, діаграм); - побудова графіків, діаграм на основі статистичного матеріалу.
Робота з підручником	- робота з текстом підручника; - робота з позатекстовими компонентами підручника (таблицями, графіками, діаграмами, схемами, статево-віковими пірамідами); - робота з картоюгустоти населення на форзаці підручника (автор Ф. Заставний)
Робота з картами атласу	- аналіз розміщення та густоти населення

Робота зі статистичними матеріалами

Таблиця – це зведений перелік, розклад будь-яких об’єктів або явищ, представлених в найбільш зручному для сприйняття порядку. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу:

- відбір найбільш важливих даних у матеріалі, який вивчається;

- систематизація найбільш важливого і суттєвого матеріалу;

- подання відібраного матеріалу в зручній для сприйняття формі;

- таблиці допомагають осмислити, охопити у найбільш зжатій формі динаміку явища, контраст в тих чи інших процесах, виокремити об’єкти, які співставляються.

Таблиці, які використовуються при виченні економічної і соціальної географії значно складніші, ніж ті, що використовувалися в курсах фізичної географії.

Вимоги до складання таблиць:

- єдині одиниці вимірювання;

- єдина система скорочень, узагальнень, генералізації;

- чітко і лаконічно сформульовані заголовки таблиці та колонок.

При роботі учнів з таблицею слід звернути їхню звернути увагу на:

§ заголовок;

§ побудову таблиці (основні графи);

§ одиниці вимірювання;

§ чи округлені цифри і в якій мірі;

§ на який час складена таблиця.

Останній пункт дуже важливий оскільки матеріал надзвичайно динамічний і потребує систематичного оновлення. Тому матеріал, поданий в таблицях додатку підручника часто виявляється застарілим і від вчителя вимагається оновлення даного матеріалу і власноруч побудованої таблиці. При цьому слід враховувати те, що таблиця містить дві основні частини: перелік об’єктів, про які йде мова, та ознаки, що характеризують ці об’єкти. Таблиці можуть відображати як кількісні, так і якісні показники.

Види таблиць:

1. Конспективно-довідникові, або систематизуючі (мають на меті представити певний матеріал в короткій формі, яка зручна для запам’товування. Це переважно текстові таблиці з невеликою кількістю статистичних показників. Такі таблиці часто застосовують в довідниковій літературі. Іноді в таку таблицю можна записати основний зміст уроку. Наприклад, при вивченні населення можна використовувати таку таблицю:

Показники природного руху населення	Кількісні показники природного руху	Фактори, що впливають на зміну показників	Механізми регуляції зазначених показників
Природний приріст (скорочення)
Коефіцієнт народжуваності
Коефіцієнт смертності
Сальдо міграцій
Середня тривалість життя населення

2. Порівняльні таблиці передбачають порівняння певних показників. При вивченні населення України такі таблиці можна використовувати для порівняння демографічної ситуації в різних регіонах країни і тоді вони матимуть переважно текстовий характер, а можна – для порівняння кількісних показників на різний час, наприклад, кількість населення, природний приріст, коефіцієнти народжуваності, смертності, міграцій тощо в різні роки.

3. Таблиці виділення провідних ознак передбачають формування в учнів певних закономірностей. При виченні населення такими провідними ознаками можуть бути природний приріст населення, сальдо міграцій тощо.

4. Комбіновані таблиці – це таблиці, в яких комбінуються табличний матеріал з іншими формами графічних ілюстрацій (схеми, графіки, діаграми, малюнки, профілі тощо). Це дає змогу поєднати зоровий матеріал, який легко запам’ятовується з лаконічними записами необхідних відомостей.

Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії:

§ ілюстрація настінних таблиць;

§ ілюстрація таблиць через кодоскоп чи епідіаскоп;

§ ілюстрація таблиць за допомогю засобів мультимедіа;

§ складання таблиці на дошці паралельно з поясненням нового матеріалу;

§ записування навчального матеріалу в зошити у вигляді таблиці;

§ закріплення нового начального матеріалу шляхом заповнення таблиці;

§ перевірка знань учнів шляхом заповнення ними таблиці;

§ аналіз таблиць;

§ складання порівняльних таблиць тощо.

Схеми

Схеми належать до найпростіших і неохідних видів ілюстрацій. З грецької мови слово „схема” означає „зовнішній вигляд”, „образ”, „форма”.Схема в навчанні – це найпростіше креслення, що передає за допомогою умовних позначень (звичайно без дотримання масштабу) та деяких надписів найважливіші риси і взаємозв’язки основних елементів в даному об’єкті, явищі, процесі.

Перевага: схема дає увлення про сутність даного об’єкта, явища чи процеса. Негативні риси: це лише допоміжний засіб і її часте використання, особливо в тих випадках, коли явище багатогранне і різноманітне, може штучно спростити, збіднити навчальний матеріал.

Н.М. Баранський говорив, що схема в економічній географії – це ілюстрація, запис певних міркувань в короткій, зручній для огляду формі. Зрозуміти схему – означає зрозуміти сутність даного міркування. При застосуванні схем варто супроводжувати їх розповіддю, поясненням, „прив’язувати” до карти. Тобто основним методом є пояснювально-ілюстративний. Але в наш час, коли відбувається зміщення акцентів в бік активної діяльності учнів, надзвичайно важливо навчити учнів працювати зі схемами самостійно, і не тільки з готовими схемами, а, головне, сформувати вміння їх будувати.

Тому можна виділити наступні прийоми роботи зі схемами на різних етапах уроку:

§ ілюстрація схеми з поясненням;

§ побудова схеми на дошці в ході викладання нового матеріалу;

§ закріплення нового матеріалу шляхом ілюстрації готової схеми або її побудови разом з учнями;

§ аналіз схеми;

§ складання схеми учнями (самостійно) тощо.

Вимоги до схем:

§ схеми повинні бути порівняно нескладні і негроміздкі;

§ окремі елементи повинні розташовуватися рівномірно за основними осями;

§ надписи робляться відповідним шрифтом;

§ лінії взаємозв’язків і стрілки при ілюстрації динамічних процесів і явищ повинні бути чіткими і виразними;

§ схеми мають бути виразними з художньої точки зору та пропорційними в усіх частинах.

За способом графічного вираження схеми можуть бути у вигляді:

o комбінацій простих геометричних фігур з відповідними короткими надписами;

o „схем-формул”, де у найбільш скороченому вигляді (перших літер, символів) відображається основний зміст матеріалу;

o комбінацій найпростіших зображень малюнків і символів зі стрілками.

Схеми в економічній географії застосовуються при:

Ø класифікації суспільно-географічних понять, явищ, процесів, ілюстрації їх структури (відповідно, класифікаційні та структурні схеми);

Ø при ілюстрації виробничих зв’язків;

Ø при ілюстрації взаємозв’язків явищ в географії.

При виченні населення, наприклад, можна використовувати останній вид схем для ілюстрації чинників, що впливають на зміну кількості населення. Класифікаційні схеми використовуються, наприклад, при вивченні класифікацій міграцій за їх напрямком, тривалістю, причинами.

Дата добавления: 2013-12-14