Картель

Модель не заснована на таємній змові

Якщо одна з олігополістичних фірм (А) змінить свою ціну, то можливим буде, що інші фірми (Б,В) будуть приводити свої ціни у відповідність з ціною даної фірми (А). Друга можлива реакція полягає в тому, що фірми (Б,В) будуть ігнорувати деякі зміни ціни, прийняті фірмою А. Якщо фірма А знизить свою ціну, а її конкуренти ні, то фірма А отримає необхідний обсяг продаж за рахунок своїх конкурентів. Навпаки, якщо фірма А підвищить свою ціну, а її конкуренти ні, то фірма А буде витіснена з ринку і втратить багато споживачів на користь інших фірм Б, В. Але завдяки диференціації товарів продажі фірми А не впадуть до нуля, коли вона підвищить ціну, тому що деякі з покупців будуть платити більш високу ціну, оскільки віддають перевагу товару цієї фірми. Спостереження за діяльністю олігополістичних галузей свідчить, що зниження ціни буде вирівняне, оскільки конкуренти діють таким чином, щоб перешкодити фірмі, яка знижує цін, але при цьому аналогічного підвищення цін не послідує, так як конкуренти фірми, яка підвишує ціну будуть мати тверді наміри захватити бізнес в свої руки.

Прагнення олігополістів до кооперативної поведінки приводить до утворення картелів. Картель – це об’єднання фірм, які узгоджують свої рішення щодо цін і обсягів виробництва продукції так, наче вони злились в чисту монополію. Утворення картелю потребує вироблення спільної стратегії (щодо цін, обсягів виробництва), встановлення квот для кожного його учасника і створення механізму контролю за виконанням прийнятих рішень. Встановлення єдиних монопольних цін підвищує виручку всіх учасників, але ріст цін досягається шляхом обов’язкового зниження обсягу продаж.

В результаті у кожного учасника картелю виникає бажання отримати подвійний виграш: продавати свою продукцію по високій картельній ціні, але з перевищенням низьких картельних квот. Якщо подібна опортуністична поведінка буде носити загальний характер, то картель розвалиться.

Картель – класичний приклад кооперативної гри з n учасниками, де n = 2,3 і т.д. Обов’язкова умова картельної згоди полягає в тому, щоб кожен його учасник отримав не менше того, на що міг би розраховувати при об’єднанні проти нього всіх інших олігополістів. Нерідко картельна згода передбачає створення колективного фонду, з якого виплачуються “ побічні платежі” тим, хто постраждав від скорочення квот. Ці виплати грають роль вирівнюючих платежів.

В даний час явні згоди картельного типу зустрічаються рідко. Частіше можна спостерігати неявні згоди, таємну змову.

Таємна змова – це згода про ціни, розподіл ринків та інші способи обмеження конкуренції. Такі згоди переслідуються законом.

Кожній олігополістичній фірмі найвигідніше призначити певну ціну, але при умові, що те ж зроблять її конкуренти, досягти цього можна саме завдяки таємній змові. При цьому фірми-олігополісти будуть діяти приблизно як абсолютний монополіст. Погодження відносно ціни і обсягу виробництва може бути досягнуто й не на офіційних зустрічах, навіть шляхом усної змови.

Якщо між учасниками змови (всіма агентами відповідного ринку) досягнута тверда домовленість, то олігополія вироджується в чисту монополію і всі криві попиту зливаються в одну. Обсяг продажу визначається точкою В, де МR = МС. Проекція точки на криву D (див. Рис.1) дозволяє визначити монопольну ціну Р₀ та економічний прибуток (площа Р₀ АСN).

Однак, таємна змова не може бути міцною довгий час. Високий рівень прибутку і монопольна ціна притягують в цю галузь нових виробників, що загострює конкуренцію. Таємної змови важко досягти, якщо кількість фірм значна і витрати на виробництво продукції у них дуже відрізняються.

В міру розвитку виробництва і насичення ринку все сильніше відображаються відмінності в попиті і витратах виробництва учасників змови. Ті, кому вдалося зменшити витрати і підвищити попит, викликають заздрість конкурентів, яким здається, що їх обійшли нечесним шляхом. До об’єктивної диференціації виробників додається суб’єктивний фактор – шахрайство, яке стає заразливим. В обхід згоди здійснюються таємні продажі на пільгових умовах. При спаданні виробництва такі випадки виникають все частіше і частіше: кожен хоче вижити за рахунок інших.

P MC

A

P0 ATC

N C D

B

MR

0 Q0 Q

Рис.1. Максимізація прибутку при таємній змові

Дата добавления: 2013-12-14