Учбове питання №1: Загальна будова ПТРК

Заключна частина - до 5 хв.

1. Відповісти на питання студентів.

2. Підвести підсумок заняття.

3. Дати завдання на самопідготовку.

Методичну розробку доопрацював

Підполковник Павелко

Тема №13. Артилерійські снаряди

Заняття № Призначення, будова, дія ПТРК

Учбова й виховна мета:

1. Довести загальну будову ПТРК.

2. Довести принцип керування ПТРК.

3. Довести призначення, будову і дію 9П151

Час: 2 години

Місце: клас Метод: групове заняття з напіввзводом

Учбовіпитання:

1. Загальна будова ПТРК.

2. Принцип керування ПТРК.

3. Призначення, будова і дія 9П151.

Матеріальнезабезпечення:

1Плакат: будова ПТРК;

2. Учбовий 9П151;

План проведення заняття:

Вступна частина - до 15 хв.

Основна частина - до 100 хв.

Заключна частина - до 5 хв.

Література

Будова і конструкція орудій та боєприпасів наземної артилерії. Підручник. Воєнвидат. Москва, 1976 р.

Протитанкова зброя грає важливу роль в ударних і оборонних системах. При цьому створення протитанкових засобів для використання в різноманітних тактичних ситуаціях призвело до дуже об'ємної номенклатури цих зразків.

Протитанкова оборона будується багатоешелонною. Глибина її забезпечується системою протитанкової зброї, що включає:

- касетні керовані і некеровані боєприпаси, ракети, артснаряди із дальністю впливу 20...300 км.

- ПТКР із дальністю стрільби 50...8000м;

- протитанкові міномети з дальністю стрільби до 8000м.

- артилерійські системи з дальністю стрільби до 2500м;

- ручні і станкові гранатомети з дальністю стрільби 200...450м;

- ручні і гвинтівкові гранати з дальністю дії 20...100м;

- протитанкові міни, у тому числі призначений для дистанційного мінування.

Протитанковий керований реактивний снаряд складається з:

– бойової частини;

– рухової установки;

– корпуса снаряда з крилами і трасером;

– апаратури керування.

Бойова частина служить для поразки броньованих цілей. Складається з: корпуса 2, кумулятивного заряду 3 (забезпечує високу бронепробиваємість при відносно малих швидкостях польоту) і підривних пристроїв 1 і 4 (1- п’єзогенератор, 4 - вузол, що детонує з механізмами запобігання). До запуску снаряда механізми запобігання забезпечують безпеку від детонування бойової частини. При пуску ПТРК на деякій відстані від пускової установки механізми запобігання спрацьовують, підривний пристрій зводиться, тобто стає готовим до дії. При зустрічі снаряда з перешкодою відбувається стиск п’єзоелементів п’єзогенератора. Від стиску в п’єзоелементах виникають електричні заряди, що знімаються на вузол, що детонує. Вузол, що детонує, підриває кумулятивний заряд.

Рис.1 Схема протитанкового керованого реактивного снаряда

1 – п’єзогенератор; 9 – камера маршового двигуна;

2 – корпус бойової частини; 10 – крила;

3 – кумулятивний заряд; 11 – маршовий заряд;

4 – донна частина підривного пристрою; 12 – маршовий запалювальник;

5 – стартові сопла; 13 – маршові сопла;

6 – стартова камера; 14 – кермова машинка;

7 – стартовий заряд; 15 – гіроскоп;

8 – стартовий запалювальник; 16 – котушка мікрокабелю;

17 – трасер.

Рухова установка ПТРК призначений для забезпечення надійного сходу снаряда з направляючої, швидкого розгону снаряда до маршової швидкості і підтримки цієї швидкості на ділянці наведення снаряда в мету. У рухових установках ПТРК застосовуються реактивні двигуни твердого палива (РДТП), що є найбільш простими і зручними в експлуатації.

Рухова установка являє собою сукупність двох РДТП – стартового і маршового. Стартовий двигун складається зі стартової камери 6 із соплами 5 і стартового заряду 7. Стартовий заряд кільцевої форми, у його торця розташований запалювальник 8. Маршовий двигун має камеру 9, сопла 13, маршовий заряд 11 і запалювальник 12.

При запуску ПТРК подається електрична напруга на стартовий запалювальник, запалюває стартову шашку. Порохові гази, що утворяться, з великою швидкістю минають через стартові сопла 5, створюючи реактивну тягу. Під дією сили тяги снаряд починає рух по направляючої пусковій установці. При страгіванії снаряда подається електрична напруга і на маршовий запалювальник, загоряється маршовий заряд. Маршовий двигун підтримує швидкість польоту ПТРК приблизно постійною.

Корпус снаряда з крилами утворює планер ПТРК. Планер служить для зчленування усіх вузлів снаряда і створення піднімальної сили в процесі польоту.

а – схема «безхвістка» із соплом двигуна, що відхиляється;

б - схема «безхвістка» з повітряними рулями;

в - схема «утка» з повітряними рулями.

Рис. 2 Аеродинамічні схеми планерів ПТРК

У ПТРК найбільш поширені планери типу «безхвістка» і «утка»

Характерною рисою схеми «безхвістка» є розміщення крил і керуючих органів за центром ваги снаряда.

Зміна напрямку польоту досягається або за допомогою зміни напрямку сили тяги при відхиленні сопла маршового двигуна (рис.2, а), або за допомогою аеродинамічних рулей, встановлених безпосередньо на крилах снаряда (рис.2, б). У схемі «утоку» аеродинамічні рули встановлюються перед центра ваги (рис.2, в). На планері розташовані також трасери. Трасери служать для спостереження за положенням снаряда при наведенні ПТРК у мету.

Апаратура керування, установлена на борті снаряда, забезпечує:

– прийом команд із наземного пульта керування;

– посилення і перетворення командних сигналів;

– відхилення керуючих органів снаряда відповідно до команд, що надійшли.

Найважливішими елементами бортової апаратури є гіроскопи і кермові машинки.

Гіроскопом (рис. 3) зветься швидко обертове тіло, розміщене в кардановому підвісі (внутрішньої 2 і зовнішньої 3 рамках). Гіроскоп має властивість стійко зберігати у світовому просторі додане первісне положення осі обертання ротора.

Призначення гіроскопа: для одержання інформації про кутове положення снаряда, або для вимірювання кута відхилення снаряда щодо подовжньої осі. Обмірюваний сигнал використовується для повернення снаряда в необхідне (вихідне) положення.

1 – корпус;

2 – внутрішня рамка;

3 – зовнішня рамка;

4 - ротор;

5 – стрічка розкручування.

Рис. 3 Гіроскоп

Розкручування ротора гіроскопа може вироблятися при пуску, наприклад, за допомогою стрічки 5. Стрічка намотана на виточення ротора і закріплена в пусковій установці. З початком руху снаряда стрічка змотується з ротора, розкручуючи його до великої швидкості (біля 20 000 об/хв).

Кермові машинки призначений для відхилення керуючих органів снаряда. Як робоче тіло кермової машинки (рис.4) можуть використовувати порохові гази. При подачі з наземного пульта керування командних сигналів по провідній лінії зв'язку (у залежності від полярності сигналу) струм протікає по черзі через одну 1 чи іншу котушку 3 електромагнітів. При проходженні струму через електромагніт 3 якір 2, зв'язаний із золотником 5, переміщається вправо, при цьому відкривається прохід газам у ліву порожнину під поршнем 4. Поршень зміщається вправо, повертаючи через механічну передачу маршове сопло двигуна. Коли струм проходить через електромагніт 1, то відбувається переміщення поршня і відповідно маршового сопла в іншу сторону. Таким чином, змінюється напрямок газового струменя, що випливає із сопла маршового двигуна, змінюється напрямок польоту снаряда.

До складу бортової апаратури входить також котушказ мікрокабелем. Мікрокабель при пуску змотується зі снаряда. По ньому на снаряд надходять команди з наземної апаратури керування.

1 – лівий електромагніт;

2 – лівий якір;

3 – правий електромагніт;

4 – поршень;

5 – золотник;

6 – правий якір.

Рис. 4 Кермова машинка

Дата добавления: 2013-12-14