Розробка та впровадження СУОП на підприємстві

Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу

Додаток 6

1. Загальні відомості про технологічний процес та обладнання на робочому місці, виробничий ділянці, в цеху. Основні небезпечні і шкідливі фактори, що виникають при цьому технологічному процесі, особливості їх дії на працюючих.

2. Безпечна організація робіт та утримання робочого місця.

3. Небезпечні зони машин, механізмів, приладів. Засоби безпеки обладнання (запобіжні, гальмові пристрої та огорожа, системи блокування та сигналізації, знаки безпеки). Вимоги запобігання електротравматизма.

4. Порядок підготовки до праці (перевірка справності обладнання, пускових приладів, інструменту та пристосувань, блокування, заземлення та інших засобів захисту).

5. Безпечні прийоми та методи роботи, дії при виникненні небезпечної ситуації.

6. Засоби індивідуального захисту на робочому місці та правила їх використання.

7. Схема безпечного руху працівників по території цеху, дільниці.

8. Внутрішньо цехові транспортні та вантажопідйомні засоби і механізми. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу.

9. Характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо)

10. випадків виробничого травматизму.

11. План ліквідації аварії, запасні виходи.

12. Засоби запобігання можливих аварій, обов”язки і дії працівників при аваріях. Способи застосування існуючих на дільниці засобів пожежегасіння, проти аварійного захисту та сигналізації, місця їх розташування.

13. Подання долі карської допомоги потерпілим.

14. Вимоги безпеки при закінченні роботи.

Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка виз­начає, що управління охороною праці — це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієніч­них, соціально-економічних та лі­кувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» ро­ботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонуван­ня в цілому на підприємстві.

СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:

· організацію і координацію робіт (обов'язки, відпові­дальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);

· облік, аналіз та оцінка ризиків;

· планування показників стану умов та безпеки праці;

· контроль планових показників та аудит всієї системи;

· коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;

· заохочення працівників за активну участь та ініціати­ву щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішен­ня таких основних завдань:

¨ професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здо­ров'я та психофізіологічних показників;

¨ навчання та пропаганда з охорони праці;

¨ безпека обладнання;

¨ безпека виробничих процесів;

¨ безпека будівель та споруд;

¨ забезпечення нормативних санітарно-гігіє­нічних умов праці;

¨ наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

¨ оптимальні режими праці та відпочинку;

¨ лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;

¨ санітарно-побутове обслуговування.

Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питан­ня, пов'язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам'ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління ви­робництвом (якістю продукції, що виробляється) і спря­мована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищен­ня продуктивності праці та значне покращання якості продукції.

Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юри­дичних та фізичних осіб (далі — підприємства), які вико­ристовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов'яза­ний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.

При створенні СУОП необхідно:

· визначити перелік законодавчих та інших норматив­но-правових актів, що містять вимоги щодо охорони пра­ці для даного виду економічної діяльності;

· виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, ви­ди робіт, об'єкти, машини, механізми, устаткування підви­щеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;

· визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;

· розробити організаційну схему для виконання визна­чених завдань.

У зв'язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офі­ційного розподілу обов'язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повин­ні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях по­винні бути відображені обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці.

Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а та­кож порядок підготовки, прийняття та реалізації управлін­ських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо).

При цьому треба врахувати, що очолює роботу з уп­равління охороною праці та несе безпосередню відпо­відальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, служ­бах, на дільницях — керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах.

Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охо­рони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці.

Порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлін­ні охороною праці, повинен забезпечувати виконання та­ких основних завдань:

1. Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здо­ров'я та психофізіологічних показників (відповідно до Пе­реліку робіт, де є потреба у професійному доборі).

Відповідальність за проведення цих заходів повинна покладатись на службу кадрів (або особу, яка виконує ці функції). Служба спільно із установою охорони здоров'я, службою охорони праці організує проведення медичних оглядів та психофізіологічної експертизи.

2. Навчання та пропаганду з питань охорони праці (відповідно до Типового положення про навчання з пи­тань охорони праці).

Центром цих навчань та пропаганди на підприємстві повинен стати кабінет охорони праці. При чисельності працюючих менше ніж 400 осіб кабінет охорони праці суміщується з приміщенням для навчальних занять.

Відповідальність за своєчасність проведення навчання з питань охорони праці повинна покладатись на керівни­ків структурних підрозділів, а організація навчання — на службу технічного навчання (або особу, яка виконує ці функції). Участь в організації та проведенні навчання бе­руть такі служби (або окремі фахівці): служба охорони праці та служби, на які покладено функції щодо правиль­ної організації і своєчасного проведення ремонту та вип­робувань обладнання, систем енергопостачання, роз­робки та впровадження технологічної документації.

3. Безпека обладнання.

Безпека обладнання, що експлуатується, забезпечу­ється шляхом приведення його у відповідність до вимог системи стандартів безпеки праці (ССБП) та вимог пра­вил охорони праці, а також своєчасного проведення планово-попереджувальних ремонтів, випробувань, удос­коналення систем огороджувальних та запобіжних засобів.

Відповідальність за організацію цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), яка виконує функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання. Участь в організа­ції цієї роботи беруть служба (фахівці), на яку покладено функції щодо правильної організації і своєчасного про­ведення ремонту та випробувань систем енергопоста­чання, та служба охорони праці. Відповідальність за без­печну експлуатацію цього обладнання покладається на керівників структурних підрозділів.

4. Безпека виробничих процесів.

Безпека виробничих процесів забезпечується за раху­нок:

а) відображення вимог безпеки праці у технологічних документах (відповідно до ГОСТ 3.1120—83 «Общие правила отражения й оформлення требований безопас-ности труда в технологической документации»).

Відповідальність за проведення цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), що забезпечує розробку технологічної документації. Участь в організа­ції роботи беруть служба охорони праці та служби, на які покладено функції щодо правильної організації і своє­часного проведення ремонту та випробувань обладнан­ня та систем енергопостачання;

б) дотримання вимог охорони праці під час монтажу, ремонту та поточної експлуатації обладнання, забезпе­чення працюючих засобами колективного захисту.

Відповідальність за проведення цієї роботи поклада­ється на керівників структурних підрозділів.

5. Безпека будівель та споруд.

Безпека будівель та споруд, що експлуатуються, за­безпечується завдяки своєчасному проведенню оглядів, ремонтів та реконструкції.

Відповідальною за організацію цієї роботи є служба (або фахівець), що здійснює технічний нагляд за станом будівель та споруд спільно зі службою охорони праці. Відповідальність за безпечну експлуатацію будівель та споруд покладається на керівника структурного підрозділу.

6. Забезпечення нормативних санітарних, гігієнічних умов праці досягається за рахунок систематичного кон­тролю стану виробничого середовища, загазованості, запиленості повітря робочої зони, рівнів шуму, вібрації, іонізованого та неіонізованого випромінювання, освіт­лення, температурного режиму тощо, паспортизації вен­тиляційних установок, їх своєчасного ремонту і чистки та проведення атестації робочих місць на відповідність нор­мативно-правовим актам з охорони праці.

Відповідальним за проведення цієї роботи є керівник структурного підрозділу. Участь в організації роботи бе­руть служба охорони праці, санітарно-промислова лабо­раторія, служби, що забезпечують правильну організацію і своєчасне проведення ремонту і випробування облад­нання та систем енергопостачання.

7. Наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Забезпечення здійснюється відповідно до Типових га­лузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту для даної галузі.

Відповідальність за забезпечення працівників 3І3 пок­ладається на керівників структурних підрозділів. Участь в організації цієї роботи бере служба (або фахівці) мате­ріально-технічного забезпечення охорони праці.

8. Оптимальні режими праці та відпочинку. Забезпечуються шляхом додержання режиму праці та відпочинку, проведення оздоровчих заходів щодо зни­ження нервово-емоційних навантажень.

Відповідальність за проведення цієї роботи поклада­ється на службу (або фахівця) організації праці та заро­бітної плати спільно з керівниками структурних підрозді­лів. Участь в організації роботи бере служба охорони праці.

9. Лікувально-профілактичне обслуговування працю­ючих.

Забезпечується за рахунок проведення періодичних медичних оглядів, обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат та проведення оздоровчих і профілактичних захо­дів.

Відповідальність за проведення цієї роботи поклада­ється на керівників структурних підрозділів спільно з ус­тановами охорони здоров'я та службою охорони праці.

10. Санітарно-побутове обслуговування.

Забезпечується через обладнання та належне утри­мання гардеробних, душових приміщень, туалетів, кімнат особистої гігієни жінок, умивальників тощо.

Відповідальність за проведення цієї роботи поклада­ється на керівників структурних підрозділів. Участь у її ор­ганізації беруть служби (або фахівці) матеріально-техніч­ного забезпечення, капітального будівництва та охорони праці.

Дата добавления: 2013-12-14