Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Порядок роботи командира механізованого взводу з організації наступального бою




Атака

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку на максимально можливій швидкості в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником – і з інших видів зброї, слідом за вибухами снарядів своєї артилерії і мінометів з метою знищення його живої сили, вогневих засобів і оволодіння вказаним об’єктом (рубежем).

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу – вогнева підтримка наступу та вогневе супроводження підрозділів углиб.

Механізований взвод атакує противника у залежності від обстановки в бойовій лінії в пішому порядку або на БМП (БТР).

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, коли є значна кількість протитанкових засобів, а також на важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості і може проводитись одночасно або послідовно.

Одночасна (фронтальна) атакапроводиться механізованим взводом при наступі у бойовій лінії, бойовими “двійками” (“трійками”) або тактичними групами, особовий склад яких діє безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї.

БМП (БТР) у даному випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні,що забезпечує надійну підтримку вогнем свого особового складу, що атакує, а БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії своїх відділень або у складі групи вогневого забезпечення (маневреної).

Після спішування особового складу механізованого взводу в БМП (БТР) залишаються навідники-оператори (кулеметники БТР), механіки-водії (водії) і головний сержант взводу.

Послідовна атакавзводом проводиться в такому порядку: одне з відділень взводу (група вогневого забезпечення) своїм вогнем забезпечує дії інших відділень (маневреної групи), знищуючи живу силу і вогневі засоби противника в об’єкті атаки взводу, на флангах і в найближчій глибині. Маневрена група під прикриттям вогню взводу (групи вогневого забезпечення), артилерії, мінометів, танків, БМП (БТР), аерозолів (димів) атакує противника, оволодіває вказаним рубежем, закріплюється на ньому і забезпечує атаку групи вогневого забезпечення. З виходом групи вогневого забезпечення на рубіж маневреної командир взводу уточнює завдання і продовжує наступати вглиб.

Атака механізованого взводу на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно придушена зі знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а взвод на БМП (БТР) діє в бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 мі веде вогонь зі всіх вогневих засобів.



При цьому взвод може діяти в бойовому, передбойовому або похідному порядку, рішуче просуваючись в глибину оборони противника. Зустрівши на своєму шляху опорні пункти і окремі пункти опору, взвод розгортається в бойовий порядок і атакує противника способами, що розглянуті вище.

В окремих випадках (бездоріжжя, глибокий сніговий покрив, інші умови) зближення з противником, а на окремих ділянках і атаку піхота може здійснювати десантом на танках.

Управління підрозділами і вогнем під час наступу командир взводу здійснює з командно-спостережного пункту. При діях особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за бойовою лінією взводу на віддаленні до 50 м, звідки зручніше спостерігати за діями взводу і управляти ним. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) командир взводу здійснює через свого заступника.

При наступі на БМП (БТР) командир взводу знаходиться на бойовій машині і діє в бойовій лінії взводу.

 

 

Управління механізованим взводом в ході наступу полягає в цілеспрямова­ній роботі командира взводу щодо підтримання бойової готовності взводу, підготовки його до бою і керівництва ним під час виконання завдань, які поставлені. Основою управління є рішення командира.

Командир взводу несе повну од­ноособову відповідальність за:

- бойову готовність та під­готовку механізованого взводу, озброєння і техніки до бою;

- успішне виконання бойового завдання в уста­новлені терміни;

- виховання, військову дис­ципліну та морально-психологічний стан особового складу.

Він завжди повинен знати, де знаходяться, яке завдання виконують, в чому мають потребу підпорядко­вані йому відділення (солдати, сер­жанти) та який їх морально - психологічний стан.

В бою командир взводу зобов'я­заний:

- стежити за ходом бою;

- вести розвідку противни­ка;

- своєчасно ставити завдання підлеглим;

- уміло вико­ристовувати всі вогневі засоби, а також результати вог­невого ураження противника.

Підготовка наступу у взводі здійснюється з отриманням завдання і включає:

- організацію наступу;

- підготовку взводу до виконання бойового завдання;

- підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній позиції) роти;

- практичну роботу командира в підрозділах.

Робота по організації наступу командиром взводу починається з отриманням бойового завдання. Порядок цієї роботи залежить від:

- конкретної обстановки;

- отриманого завдання;

- наявності часу на підготовку до його виконання.

У всіх випадках командир взводу, не чекаючи вказівок старших командирів та отримання завдання, повинен організувати підготовку озброєння та бойової техніки до бойового застосування, а особового складу – до виконання бойового завдання.

Звичайно організація наступального бою здійснюється в такій послідовності:

- з’ясування одержаного завдання;

- віддача вказівок щодо підготовки взводу до його виконання;

- оцінка обстановки;

- прийняття рішення з оформленням його на карті;

- проведення рекогносцировки;

- віддання бойового наказу;

- організація взаємодії, всебічного забезпечення дій і управління.

При необхідності командир взводу може проводити (доводити) розрахунок часу щодо виконання основних заходів.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником, а якщо дозволяє обстановка, то і наступу з ходу, вся робота з організації бою проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу усвідомлює завдання, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості) у вихідному районі, а з виходом взводу на відстань, яка дозволяє спостереження за об’єктом атаки (на вихідну позицію після перегрупування або зміни підрозділів, які обороняються), уточнює завдання відділенням і порядок взаємодії.

 

Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти:

- мету майбутніх дій і завдання роти: при наступі з ходу – маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання в ротні та взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (механізованих підрозділів на автомобілях), рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування для механізованої роти, яка атакує в пішому порядку, рубіж переходу в атаку і час проходження пунктів; засоби посилення; найближче завдання і напрямок продовження наступу; хто підтримує; при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію і час її зайняття, засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу; хто підтримує;

- завдання взводу (місце взводу в бойовому порядку роти, вихідну позицію і час її зайняття (при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником); рубіж переходу в атаку і спішування (при атаці в пішому порядку); засоби посилення; об’єкт атаки і напрямок продовження наступу);

- об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, які уражаються засобами старших командирів;

- завдання сусідів (рубежі переходу в атаку і спішування (при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію); об’єкт атаки і напрямок продовження наступу) і порядок взаємодії з ними;

- час готовності до виконання завдання, доповіді рішення і роботи на місцевості.

В результаті з’ясування завдання командир взводу робить висновки, в яких визначає зміст бойового завдання: на знищенні яких об’єктів і цілей зосередити зусилля взводу і приданих засобів; бойовий порядок під час здійснення атаки переднього краю і наступу в глибині оборони противника; час на підготовку до наступу.

Перед тим, як приступити до оцінки обстановки, командир взводу з метою своєчасної та повної підготовки до наступу визначає заходи, які необхідно провести негайно. В кожному конкретному випадку (виходячи з наявності часу та бойового завдання) вони можуть бути різними. До них звичайно відносяться:

- організація розвідки;

- віддача попередніх розпоряджень;

- організація рекогносцировки та інше.

 

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити:

- склад, положення і можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу і на флангах та можливий їх маневр;

- стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів (вогневих засобів);

- склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;

- характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи до переднього краю противника, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.

Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби та їх вплив на підготовку і ведення наступу.

 

З’ясування одержаного завдання та оцінка обстановки є етапами продумування командиром взводу рішення. Результатом цього процесу є вибір найбільш доцільного варіанта рішення на наступ. Прийняття рішення є самим відповідальним моментом в роботі командира, тому що в ньому визначаються всі основні питання, на яких базується подальша робота по організації наступу.

 

У рішенні командир взводу визначає:

- порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити з визначенням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, приданих вогневих засобів і діями взводу);

- побудову бойового порядку;

- завдання відділенням, приданим підрозділам (вогневим засобам);

- організацію управління.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, де відображаються: накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони противника, розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу взводу і на його флангах на глибину бойового завдання взводу; можливий характер дій противника; вихідна позиція взводу; об’єкт атаки і цілі,на знищенні яких необхідно зосередити зусилля взводу; напрямок продовження наступу; цілі, які уражаються засобами старших командирів; місце і номер проходу в мінно-вибухових загородженнях; під час наступу з ходу, крім того, пункт розгортання у взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування (при проведенні атаки в пішому порядку).

 

Важливим етапом в роботі командира взводу є рекогносцировка, яка проводиться з метою уточнення прийнятого рішення на місцевості.

Під час проведення рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, орієнтує підлеглих та уточнює:

- накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира;

- бойові завдання відділень і приданих вогневих засобів;

-рубежіпереходу в атаку і безпечного віддалення;

- місця проходів у загородженнях і переходів через перешкодита їх позначення;

- місця навішування на танки каткових мінних тралів.

Під час наступу зходу, крім того, командир взводу уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки і спішування, а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрути виходу БМП (БТР) до взводу (відділення), місця для пропуску танків та їх позначення.

У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії) БМП (БТР), танків.

 

Прийняття командиром взводу вірного рішення на бій само по собі не забезпечує успішне виконання одержаного бойового завдання. Рішення є основою управління відділеннями та законом для підлеглих з отриманням кожним з них конкретного бойового завдання. Тому доведення до виконавців бойових завдань – один з важливіших обов’язків командира взводу. При організації наступу бойові завдання до підлеглих доводяться, як правило, у формі бойового наказу. Командир взводу повинен викладати його коротко, чітко і так, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;

у третьому пункті – після слова “НАКАЗУЮ” – бойові завдання відділенням (створеним групам), приданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

 

Під час постановки бойових завдань підлеглим командир механізованого взводу вказує об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію).

Під час атаки в пішому порядку командир взводу вказує також місця спішування, своєму заступнику – порядок ведення вогню БМП (БТР) та їх місце в бойовому порядку взводу і порядок переміщення; навіднику кулемета – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку, снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку; санітару-стрільцю – завдання і місце перебування.

В ході наступу та коли необхідно діяти негайно, командир взводу визначає бойові завдання шляхом доведення команд по радіо, встановленими сигналами, голосом. Командир, який віддав наказ, повинен впевнитись у правильності з’ясування підлеглими одержаного завдання, вимагаючи від них у випадку необхідності його повторення.

З’ясування завдання, оцінка обстановки, прийняття рішення, рекогносцировка, доведення бойового наказу повинні проводитися оперативно з повною відповідальністю.

 

Після доведення бойових завдань командир взводу організує взаємодію, яка є конкретизацією визначеного ним в рішенні порядку узгоджених дій.

Командир взводу повинен узгодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання одержаного завдання, добитися правильного та єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання і способів його виконання, організувати безперервний зв’язок та надання один одному допомоги, особливо вогнем всіх видів по завданням, рубежам і часу, а також вказати сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними.

Взаємодію не дарма називають основою успіху у сучасному бою. Тільки узгодженні зусилля підрозділів усіх родів військ зможуть привести до перемоги. Артилерія, танки та інші засоби можуть стати могутнім засобом в руках загальновійськового командира в тому випадку, коли він достатньо знає їх бойові можливості, особливості тактики їх дій. Без цього неможливо ефективно застосовувати їх в тій або іншій тактичній обстановці .

Під час організації взаємодії командир взводу повинен:

- під час наступу з ходу - вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР), порядок висування в атаку, пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування, а також заходи безпеки при нанесенні вогневого ураження противнику;

- під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником - вказати порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР);

- узгодити дії відділень, вогневої і маневреної груп (якщовони створюються) між собою і з приданими вогневими засобами, із сусідами;

- вказати номери (розпізнавальні знаки) танків, які атакують перед взводом, і напрямок їх наступу;

- вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;

- повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання;

- під час атаки в пішому порядку – вказати місця спішування особового складу і порядок дій після цього БМП (БТР), а командир взводу механізованих підрозділів на автомобілях – місця, порядок і розрахунок посадки особового складу на танки, а також вимоги щодо виконання заходів безпеки.

 

Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу віддає вказівки щодо організації безпосередньої охорони, тактичного маскування, інженерного забезпечення та радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

Безпосередня охоронау взводі до початку наступу здійснюється спостерігачами, черговими вогневими засобами і чатовими, які виставляються в місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин, а при висуванні і в ході наступу в пішому порядку – спостерігачами.

Під час організації безпосередньої охорони командир взводу вказує: завдання охорони; скільки і де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і порядок їх зміни при підготовці до наступу; порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу; сигнали оповіщення і порядок дій взводу при раптовому нападі противника; перепустку і відгук.

Тактичне маскуванняорганізовується командиром взводу на підставі отриманого завдання і вказівок щодо маскування командира роти. Воно здійснюється постійно, як правило, своїми силами, як під час підготовки до наступу, так і під час висування.

При організації тактичного маскування командир взводу визначає: які табельні засоби і місцеві матеріали необхідно використовувати для маскування, місця і терміни їх отримання і заготівлі, а також терміни її здійснення; порядок виконання заходів маскування при підготовці до наступу, його здійснення і підтримки під час його ведення.

Інженерне забезпечення командир взводу організує на підставі отриманого завдання і вказівок командира роти.

Під час організації інженерного забезпеченнякомандир взводу визначає: обсяг і терміни інженерного обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції), де, коли, скільки отримати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання; порядок позначення маршруту висування до рубежу розгортання в ротні та взводні колони, колонного шляху (маршруту) взводу; порядок подолання дистанційно встановлених мінних полів і перешкод під час висування до рубежу переходу в атаку, способи подолання інженерних загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування взводу і подолання загороджень; способи і час пророблення проходів у загородженнях противника; при форсуванні водної перешкоди – маршрути виходу до водної перешкоди для кожної БМП (БТР).

Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захистукомандир взводу вказує: завдання щодо радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і спостереження; порядок організації радіаційного контролю і розподіл дозиметрів; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості й інших об’єктів під час підготовки і ведення наступу; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термодимової апаратури машин і аерозольних (димових) засобів до і під час наступу; порядок забезпечення озброєнням РХБ захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

Організовуючи підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою,командир взводу повинен:

- організувати поповнення до норми запасів усіх матеріальних засобів;

- організувати евакуацію поранених та хворих в медичні пункти до початку наступу;

- організувати проведення ремонту та технічного обслуговування озброєння БМП (БТР);

- організувати забезпечення особового складу гарячою їжею.

До початку наступу командир взводу перевіряє готовність взводу до наступу. При цьому особливу увагу звертає на:

- перевірку зброї;

- перевірку засобів зв’язку;

- забезпеченість боєприпасами та заправлення пальним;

- наявність та справність засобів спеціальної обробки та іншого майна.





Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 2612; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. III. Порядок сдачи экзамена
  2. Internet-крамниця – це своєрідна Web-вітрина, фор­ма роботи фірми в Internet, дієвої презентації власного бізнесу в глобальній мережі.
  3. V. Порядок подання податкової звітності в електронній формі.
  4. Аварійно-рятувальної і іншої невідкладні роботи при ліквідації НС
  5. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи
  6. Адміністративне право - галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі організації і реалізації виконавчої влади.
  7. Акционерные общества (понятие, виды, характеристика, порядок создания, права акционеров, органы управления и контроля).
  8. Алгоритм пошуку роботи.
  9. Аналіз і перевірка домашньої роботи
  10. Арматурні роботи.
  11. Аспекти встановлення цілей організації
  12. БК установлен общий порядок возникновения расходных обязательств РФ, субъектов РФ и муниципальных образований.




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.224.191.72
Генерация страницы за: 0.096 сек.