Конституція України як джерело екологічного права

Українське законодавство, і в тому числі про охорону навколишнього природного середовища, має свою вершину – Конституцію України. Ст. 8 Конституції передбачає принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Конституція України містить в собі екологічні норми, які мають важливе значення для правозастосування:

- стаття 13 – земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу…;

- стаття 14 – земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;

- стаття 16 – забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави;

- стаття 41 – …використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі;

- стаття 50 – кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена;

- стаття 66 – кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Конституція містить в собі норми, що регулюють компетенцію органів державної влади в галузі охорони довкілля: ст.ст. 92, 106, 116, 138 і 142.

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Виходячи з положення ст. 9 Конституції України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються, інакше як міжнародний договір. У той же час міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України[23].

Групу законів, що містять норми, присвячені охороні навколишнього природного середовища, представляють Цивільний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення [24], Кримінальний кодекс України – в них містяться окремі статті та глави, присвячені природоохоронним відносинам.

Якщо природоохоронне законодавство не врегулювало ті чи інші правовідносини, окрім кримінальних, виходячи зі змісту ст. 8 ЦК України може застосовуватись аналогія[25] закону чи аналогія права. Кодекс адміністративного судочинства передбачає в ч. 7 ст. 9 принцип законності, яким керується суд при вирішенні справи. Тому в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права)[26].

Дата добавления: 2013-12-14