Тема 6. Використання принципів маркетингу при аналізі та прогнозування ринкової кон’юнктури товарних ринків

Третій рівень

Другий рівень

Перший рівень

Валовий національний продукт та дефлятор ВНП

Споживання населення

Інвестиції

Державні витрати

Сальдо платіжного балансу

Споживання товарів подовженого вживання

Споживання автомобілів

Споживання товарів повсякденного попиту

Споживання послуг

Інвестиції у виробничий сектор

Інвестиції в будівлі та споруди

Інвестиції в житлове будівництво

Інвестиції в сільське господарство

Інвестиції домогосподарств

Національні інвестиції за кордон

Державні витрати цивільного призначення

Державні витрати воєнного характеру

Експортні статті платіжного балансу

Імпортні статті платіжного балансу.

Четвертий та нижчі рівні показників використовуються як незалежні перемінні для третього рівня. Сучасні моделі такого типу мають розмір 40–45 тотожностей та 50–60 рівнянь.

Для прогнозів кон'юнктури світових ринків ієрархічні системи вживаються рідко, оскільки це менш складні механізми факторів і частіше достатньо 3–5 рівнянь для побудови моделі.

Структура кон'юнктурного дослідження. Кон'юнктурний огляд світового ринку, як документ, який представляє результати кон'юнктурного дослідження, для більшості ринків має типову структуру.

У першій частині представляється інформація про загальний стан ринку та його макроекономічне середовище. Для цього проводиться аналіз таких показників:

ü світовий експорт та світовий імпорт,

ü темпи зростання експорту та імпорту,

ü динаміка експортних та імпортних цін,

ü географічна структура експорту та імпорту,

ü корпоративна структура експорту та імпорту,

ü макроекономічні тенденції у країнах-імпортерах (ВНП),

ü темпи зростання ВНП,

ü сукупний попит,

ü сукупна пропозиція,

ü інфляція,

ü стан торгового балансу країн-імпортерів,

ü стан платіжного балансу країн-імпортерів.

У другій частині огляду висвітлюється механізм факторів, які формують тенденції кон'юнктури на світовому товарному ринку. При аналізі тенденцій окремо розглядаються довготермінові, короткотермінові та середньотермінові фактори. Мета цієї частини – показати причини, які призводять до тих чи інших змін на ринку. У цій частині аналізуються:

üпопит і пропозиція,

üвплив конкуруючих товарів,

üстан конкуренції на ринку,

üвплив макроекономічної кон'юнктури на ринкову,

üциклічна фаза та її вплив,

üвплив регуляторних дій урядів та міжнародних організацій,

üвплив політичних і геополітичних факторів,

üвнутрішньополітича ситуація у країнах-експортерах та країнах-імпортерах,

üвплив науково-технічного прогресу на стан ринку,

üзлиття та поглинання в галузі,

üстан ресурсної бази ринку,

üстан виробничої бази,

üкороткотермінові фактори, які мали місце упродовж періоду, що аналізується, включно зі стихійними лихами, страйками, техногенними катастрофами, соціальними заворушеннями та ін.

üфактори специфічні для кожного ринку, включно з особливостями транспортування, торговельних операцій, страхування тощо.

Третя частина дослідження – це прогнозування або аналіз існуючих прогнозів кон'юнктури світового товарного ринку. Як правило – це короткотермінові прогнози на 1–1,5 роки, які мають важливе комерційне значення при здійсненні торговельних операцій. У випадках, коли прогноз кон'юнктури здійснюється з метою оцінки майбутнього ефекту інвестицій, то це – середньотермінові та довготермінові прогнози.

З точки зору кон'юнктурних спостережень ринки класифікуються та­ким чином:

• за ступенем організації ринкової інфраструктури;

• за функціональним призначенням товару;

• за територіальною ознакою;

• за обсягом продажів товарів, масштабами і ступенем конкуренції. За ступенем організації ринкової інфраструктури ринки поділяються

на організовані й неорганізовані. До організованих ринків слід віднести біржову й банківську системи, товарні ярмарки, систему науково-техніч­них послуг і т.д. Неорганізовані ринки функціонують в основному за до­помогою прямих зв'язків контрагентів ринку.

Головною особливістю організованих ринків, з погляду вивчення кон­'юнктури, є наявність певної інформації про характер попиту та пропо­зиції. Наприклад, на товарно-сировинних і фондових біржах інформація про складну кон'юнктуру є повнішою, ніж про позабіржовий ринок за ра­хунок сформованої системи обліку біржових угод. Біржі публікують інфор­мацію про торги й дають певний аналіз кон'юнктури на основі індексів.

З іншого боку, повна інформація про напрямок ринкової кон'юнктури дає можливість швидшого реагування на її зміни, що, у свою чергу, робить кон'юнктуру менш стійкою відносно середніх величин. Разом з тим біржові коливання мають меншу дисперсію коливань.

Неорганізовані ринки меншою мірою піддаються різким коливанням кон'юнктури, однак розкид показників кон'юнктури більший, ніж на орган­ізованому ринку.

Класифікація ринків залежно від функціонального призначення то­варів подана на рис. «Характеристика ринків за обсягом продажів товарів і ступенем конкуренції»

Прикладом характеристики ринків за обсягом продажів товарів, мас­штабами і ступенем конкуренції може бути матриця, наведена в табл. Матриця заповнюється даними залежно від фактичного становища на ринку.

Кожний з функціональних і територіальних ринків має власну органі­заційну структуру, що й визначає істотні розходження в методах і показ­никах оцінки їхньої кон'юнктури.

Дата добавления: 2013-12-14