Ефіроолійні культури

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

До ефіроолійних належить багато рослин, які вирощують для виробництва з них летких ароматичних речовин, що дістали назву ефірні олії. За складом і хімічною будовою ефірні олії являють со­бою суміші різноманітних органічних сполук: вуглеводів різного ступеню насиченості, спиртів, фенолів, ефірів, альдегідів, кетонів та органічних кислот.

Ефірні олії використовують у парфумерно-косметичній, фарма­цевтичній, харчовій, миловарній, тютюновій, консервній та інших галузях промисловості. Рівень споживання їх визначає стан добро­буту, здоров’я та працездатності людей.

Ефірні масла накопичуються у плодах, насінні, листі, квітках, кореневищах та в інших органах (частинах) рослин. Зернові (плодо­ві) ефіроолійні культури містять також значну кількість звичайної (жирної) олії. Ефірну олію добувають відгонкою її водяною парою, а жирну — екстрагуванням органічними розчинниками. Основні ефі­роолійні культури містять різну кількість ефірної та звичайної олії.

Вміст ефірної і жирної олії в ефіроолійних культурах, %

Культура	Орган накопичення ОЛП	Вміст олії
ефірної	жирної
Коріандр Кмин Аніс М’ята перцева Шавлія мускатна Лаванда	Насіння»» Листя і стебло Суцвіття»	1,5-1,8 4-6 2,5-4 2,5-3,5 0,2 – 0,35 1-2	17-24 14-22 16-22

В Україні найпоширенішими ефіроолійними культурами є: корі­андр, аніс, фенхель, кмин, м’ята перцева, троянда ефіроолійна, ла­ванда, шавлія мускатна. Загальна площа посівів ефіроолійних культур в Україні близько 40 тис. Га.

М’ЯТА ПЕРЦЕВА

Господарське значення. М’яту вирощують для виробництва дуже цінної ефірної (ментолової) олії, яка міститься у всіх надземних ор­ганах рослини: листі (від 2 до 4 %), суцвіттях (4-6 %), стеблах (до 0,3 % від маси сухої речовини). В якості сировини використовують усю надземну частину рослин у підв’яленому стані або сухе листя. М’ятна олія містить ментол (41 — 92 %), ментон (9 — 25 %), пінен, лімонен та інші речовини. М’ятну олію і продукти її переробки ви­користовують у фармацевтичній, харчовій, парфумерно-косметичній, миловарній та лікеро-горілчаній промисловості; листя м’яти — у медицині, для квашення овочів, приготування квасу тощо. Відходи переробки м’яти можна використовувати на корм худобі.

Батьківщиною м’яти вважають Англію, де її вирощують з XVI ст. В Україні її стали вирощувати на початку XVIII ст., а нині основні площі її розміщені в лісостеповій зоні — в Чернігівській, Черкаській, Сумській, Полтавській та Київській областях. За високої агротехні­ки кращі господарства збирають на великих площах по 15-20 ц сухого листя, а окремі — по 25 – ЗО ц/га.

Морфобіологічні та екологічні особливості. М’ята перцева (Мепtha piperita L.) — багаторічна трав’яниста рослина родини ясноткових (Lamiaceae).

М’ята перцева невибаглива до тепла. Навесні відростання почи­нається при 3-5 °С, оптимальна температура для її росту 18 – 20 °С.

В Україні вирощують кілька сортів м’яти. Найбільш посухостійкі і мало уражуються іржею Заграва, Лікарська 1, Малахітовая, При­луцька 14, Чорнолиста, Українська перцева та ін.

ШАВЛІЯ МУСКАТНА

Господарське значення. Шавлію мускатну вирощують з метою виробництва ефірної олії, яка міститься в суцвіттях (0,11-0,3 %) та інших надземних частинах рослини. В плодах шавлії до 31 % жирної висихаючої олії. Головною складовою частиною ефірної олії є складні ефіри (50 – 77 %), серед яких переважають ліналілацетат (58 – 70 %), ліналоол (10 – 15 %) та інші речовини.

Ефірна олія шавлії мускатної має своєрідний приємний запах амбри, апельсину, бергамоту. Крім того, вона має фіксуючі власти­вості — закріплює в композиції речовини, які легко звітрюються, приємно пахнуть, та інші компоненти. Олію шавлії і продукти її пе­реробки використовують у парфумерно-косметичній, кондитерській, лікеро-горілчаній, тютюновій та інших галузях промисловості.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) — однорічна, дворічна і багаторічна трав’яниста рослина родини ясноткових (Lamiaceae). На промислових плантаціях вирощують переважно як дворічну культуру.

В Україні до районованих сортів шавлії мускатної належать: Вознесенська 24, Однорічна, С-785, С-1112, Кримська пізня та ін.

Дата добавления: 2013-12-14