Становлення та розвиток вітчизняної соціології

Соціологія в Україні зароджувалася і розвивалася паралельно з західноєвропейською під впливом ідей позитивістів.

Відомий український економіст, соціолог, публіцист С. А. Подолинський (1850−1891) соціологію вважав наукою про людське суспільство. У своїй науковій концепції він поєднував марксистські і соціал-дарвіністські погляди. С. А. Подолинський вивчав такі питання: виробнича діяльність людей і господарські відносини у її процесі, соціальна стратифікація; соціальна мобільність; взаємозалежність національності і положення індивіда в суспільстві; закон боротьби за існування і закон збільшення солідарності людей. Він висловив ідею, що одним з вимірів соціальної стратифікації й умовою соціальної мобільності є приналежність до визначеної національності.

Український суспільно-політичний діяч, вчений і публіцист М. П. Драгоманов (1841−1895) досліджував проблеми соціальних змін, співвідношення історії і соціології, прогресу суспільства. Він був прихильником О. Конта і Г. Спенсера − соціологію розглядав як науку про суспільство, спираючись на еволюційну теорію.

Український етнограф, антрополог, політичний діяч Ф. К. Вовк (1847−1918) також сформулював свою наукову концепцію на основі ідей О. Конта і Г. Спенсера. Він вважав соціологію наукою про громадське життя, вивчав розвиток етимологічних утворень і таких соціальних інститутів, як наука, релігія і сім'я.

Вагомий внесок у розвиток вітчизняної соціології вніс економіст і соціолог Н. І. Зібер (1844−1888). Основну увагу у своїй творчості він звертав на історичну соціологію.

Одним з найвідоміших українських соціологів був М. М. Ковалевський (1851−1916). Його наукові погляди формувалися під впливом ідей О. Конта. М. Ковалевський глибоко вивчав сутність прогресу, вважаючи його історичною неминучістю.

У подальший розвиток соціології в Україні великий внесок зробили С. Грушевський (1866−1934), М. І. Туган-Барановський (1865−1919), С. С. Дністрянський (1870−1935) та інші.

В даний час плідно працюють такі відомі вчені-соціологи: В. Астахова, В. Бакіров, Е. Головаха, Л. Герасіна, К. Грищенко, Н. Лисиця, А. Некрасов, В. Осовський, Н. Паніна, В. Пилипенко, В. Піча, А. Ручка, Н. Сакада, О. Сидоренко, В. Тарасенко, В. Танчер, Ю. Чернецький та ін. Вони роблять спроби створити власну методологічну основу, категорійний науковий апарат, теоретичну концепцію, які адекватно відбивали б сутність соціальних трансформацій, що відбуваються в Україні.

Дата добавления: 2013-12-14