Корпорація як основна форма організації великих підприємств

Корпорація (акціонерне товариство) — підприємство, капітал якого утворюється в результаті об'єднання великої кількості індивідуальних капіталів, які залучаються через випуск акцій.

АТ у розвинених країнах забезпечують максимальний обсяг виробництва серед усіх організаційних форм підприємств — 70—80%. Корпорація є юридичною особою та може складатися з двох або більше учасників, хоча на практиці об'єднує тисячі та мільйони осіб. Власниками корпорації є її акціонери, які відповідають за майно АТ своїм внеском (акцією). Організатори АТ називаються засновниками, ними можуть бути юридичні чи фізичні особи. Вони укладають статутні документи, формують підрозділи АТ, організують випуск акцій. Статутний фонд (капітал) корпорації поділяється на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. В Україні законодавство регламен­тує мінімальний розмір статутного фонду АТ — 1250 мінімальних заробітних плат.

Вищим органом АТ є збори акціонерів, а поточне управління здійснює правління (рада директорів) — власники переважної частки акцій.

Вирізняють два види акціонерних товариств:

Види акцій:

ü прості — засвідчують право передачі акціонерного капіталу, дають право на роз­поділ прибутку, гарантують право на участь в управлінні (право голосу на зборах акціонерів);

ü привілейовані — приносять фіксований дивіденд і мають переваги у розподілі прибутку, випускаються невеликим номіналом і не дають права голосу;

ü іменні — видаються на певну особу (зазвичай із числа засновників), випускають­ся великим номіналом.

За підсумками господарської діяльності АТ отриманий прибуток після сплати по­датків розподіляють на дві частини: одна йде на виплату дивідендів, інша — на накопи­чення та розвиток виробництва.

Переваги АТ:

ü АТ — найефективніша форма залучення капіталу, джерелами якого є кредити банків, прибуток, продаж акцій, власний капітал засновників;

ü акціонери мають обмежену відповідальність;

ü простота входження та виходу з числа власників (для цього досить продати або купити акцію);

ü вихід акціонера з числа власників не ставить від загрозу існування АТ, тому є можливість довгострокового планування та гарантія підтримки банків;

ü ВАТ здатні постійно нарощувати капітал і створювати величезні виробництва про­дукції масового попиту;

ü використання технологій масового виробництва знижує витрати на одиницю про­дукції та сприяє зниженню цін;

ü можливість фінансувати науково-технічні розробки;

ü в АТ розвивається кооперація та спеціалізація праці, поліпшуються методи управління виробництвом і збутом;

ü розповсюдження акцій дає змогу акціонерам отримувати винагороду без прямої участі в управлінні.

Недоліки АТ:

ü досить складна процедура відкриття АТ;

ü потреба великого стартового капіталу;

ü подвійне оподаткування прибутку (перший раз — як загального прибутку компанії, другий раз — як доходів акціонерів);

ü розмежування функцій власності та контролю віддаляє дрібних власників від уп­равління; управлінські функції зосереджено в руках команди менеджерів, які пред­ставляють інтереси головних акціонерів;

ü вірогідні конфлікти в управлінні;

ü величезні масштаби виробництва заважають АТ швидко перебудовуватися на ви­пуск нових виробів, тому вони реалізують стратегію нав'язування споживачам давно освоєних (або поверхово вдосконалених) товарів за вигідними цінами;

ü багато антимонопольних обмежень;

ü наявність високої соціальної відповідальності в разі ліквідації.