КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Умовні та розподільні умовиводиВиди дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема). Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Змалюємо структуру простого силогізму. Він складається з суб’єкта – меншого за об’ємом терміну (S), предиката – більшого за об’ємом терміну (P) і середнього терміну (M), який не входить до висновку, але входить до обох засновків, забезпечуючи між ними логічний зв’язок, виступаючи опосередкованою ланкою і уможливлюючи зв’язок S і Р. Приклад: Всі люди (М) – смертні (Р) Сократ (S) – людина (М) Сократ (S) смертний (Р).
Зазначимо, що існують сталі правила – аксіоми - силогізму: 1. Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому, стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу; 2. У силогізми мають бути лише три терміни (суб’єкт, предикат і середній термін). Порушення цього правила призводить до логічної помилки, яка має назву “учетверіння термінів”. Наприклад, з того що: “Собака бігає двором”. “Кішка сидить на паркані” не можна зробити будь-якого вірного висновку. Ми бачимо чотири різних терміни (два суб’єкта і два предиката). Середнього терміну (М), який би пов’язував обидва судження, немає. Ця помилка може бути завуальована, коли застосовують омоніми – слова з різними значеннями. Наприклад, слово “закон” означає: 1. Об’єктивний зв’язок між предметами; 2. Юридичну норму. Помилкою буде таке судження: “Закон – об’єктивний і не залежить від думки людей. Конституція України – закон. Тому вона ніколи не залежить від думки людей”. 3. Якщо один із засновків негативний, то і висновок буде негативним: Будь-який злочин – правопорушення. Моральний проступок – не правопорушення. Моральний проступок не є злочином. 4. З двох часткових засновків певного висновку зробити не можна: Деякі депутати Верховної Ради – юристи. Деякі артисти - депутати Верховної Ради. Деякі артисти є юристами. 5. Якщо один із засновків частковий, то і висновок буде частковим: Деякі пенсіонери працюють. Всі працюючі отримують заробітню платню. Деякі з тих, хто отримує заробітню платню – пенсіонери. Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між собою. Наприклад: Всі рослини – живі організми Всі квіти - рослини Всі квіти – живі організми (висновок 1) полісилогізм Троянда – квітка Троянда – живий організм (висновок № 2)
Перший проміжний висновок може бути пропущений, і тоді умовивід в цілому прийме такий вигляд: “Всі рослини – живі організми. Всі квіти – рослини. Троянда – квітка. Троянда – живий організм”. Такий силогізм має назву “сорит” – він застосовується для простеження тривалої залежності між класами предметів. Скорочений силогізм без одного засновку має назву “ентимема”. У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема застосовується тоді, коли людина не хоче робити висновок в силу його очевидності, або небажаності. (Див. варіанти відновлення силогізму із ентимеми в електр. методичці «Приклади вирішення задач»). Приклади: 1. Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутній другий засновок). 2. Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення).
3. Я мислю, тобто, я існую (Р.Декарт) В ентимемі відсутній більший засновок. Відновимо силогізм:
Мислити (М+) – означає існувати (Р-). Я (S+) – мислю (M-). Отже, я (S+) – існую (P-). Це умовивід першої фігури силогізму.
З історії цієї ентимеми. Деякі філософи (І.Кант, М.Гайдеггер, Р.Карнап, А.Швейцер) вважають, що в цій тезі Р.Декарт припустив помилку – змішав атрибутивний (суб’єкт-предикативний) та екзистенціальний типи суджень, бо йшов в міркуванні за онтологічним «алгоритмом» доведення буття Бога Ансельма Кентерберійського. Це дійсно так, якщо розглядати тезу Р.Декарта виключно в контексті формальної логіки. Але цей вислів – метафізичний, тобто підкорюється іншій – діалектичній - логіці. В праці «Міркування про метод» Р.Декарт пише: «Уважно досліджуючи, що таке я сам, я був у змозі уявити,.. що в мене немає тіла, що немає ні світу, ні місця, де б я знаходився, але я ніяк не зміг собі уявити, що внаслідок цього я не існую; навпаки, з того, що я мав сумніви в істині інших предметів, ясно … виходило, що я існую» [с.269 Декарт Р. Сочинения в двух томах. Т.1 / Сост., ред., вступ. статья В.В.Соколова. Примеч. М.А.Гарнцева и Я.В.Соколова. Пер. с лат. и франц. С.Ф.Васильева, М.А.Гарнцева, Н.Н.Сретенского, С.Я.Шейнман-Топштейн и др. - М.: Мысль, 1989. - с.250-296. - Редакция по изданию библиотеки «Философское наследие»]. Декарт стверджує, що «Я існую, вагаюся (мислю) і не маю тіла». Наслідки з цієї тези: 1) мисляче людське «Я» не є тотожним всьому існуючому в просторі і часі тілесно-речовинного світу; 2) «Я» мислю, якщо і тільки якщо, я існую – це вже судження тотожності (еквіваленції), де «бути мислячим Я» тотожно «бути існуючим Я». Саме це Р.Декарт називає субстанцією, яка для свого буття не потребує ніякого місця і не залежить від будь-якої матеріальної речі.
Крім силогізмів, існує також такий вид дедуктивних умовиводів як умовні, в яких, принаймні, один із засновків є умовним (імплікативним) судженням. Наприклад: Якщо день сонячний, то сосновий ліс пахне смолою. День сонячний. Відповідно, сосновий ліс пахне смолою; або: Якщо рішення суду оскаржене у касаційному порядку, то воно ще не вступило у законну силу. Рішення суду оскаржене у касаційному порядку. Відповідно, воно ще не вступило у законну силу.
Формула такого умовиводу: Якщо А то В (АÕВ) А Відповідно, В
В залежності від того, чи всі засновки є умовними, розрізняють суто умовні, або умовно-категоричні умовиводи. Приклади і формула умовно-категоричних умовиводів приведені вище. Приклад суто умовного умовиводу: Якщо дані дії є шахрайством, то вони є кримінальним злочином. Якщо такі дії є кримінальним злочином, то вони караються за законом. Відповідно, якщо дане діяння є шахрайством, то воно карається згідно з законом.
Схема такого умовиводу: АÕВ Ù ВÕС АÕС Крім силогізмів і умовних умовиводів, дедуктивні умовиводи бувають розподільними. Розподільним є такий умовивід, в якому хоча б один із засновків є розподільним судженням. Приклад: Формами співучасті у кримінальному злочині є співучасть з розподілом ролей, або співучасть без розподілу ролей. Дана співучасть здійснена з розподілом ролей. Відповідно, вона не була співучастю без розподілу ролей.
Формула такого умовиводу: А або В А не В
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1640; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |