Со страхом удалилась прочь;

Душа его от глаз пророка

Позор и гибель беглеца.

В преданьях вольности остались

Над хладным телом мертвеца,

Ребята малые ругались

Лизал рыча домашний пес;

И кровь с его глубокой раны

Никто к кладбищу не отнес,

И труп, от праведных изгнанный,

И хладно отвернула взор.

И мать поутру увидала...

Пресек несчастного позор...

И наконец удар кинжала

Звучали долго под окном;

Проклятья, стоны и моленья

Умолкло слово отверженья,

Не омрачу я стары годы,

Твоим стыдом, беглец свободы,

Так удались, живи один.

Ты умереть не мог со славой,

Чтобы твои утешить взоры

Оставил меч в чужом краю,

Но я стрелой пустился в горы,

Пророк их смерть благословил,

И ангелы их души взяли».

- «Ты отомстил?»

- «Не отомстил...

И утереть слезу твою...»

«Молчи, молчи! гяур лукавый,

Ты раб и трус - и мне не сын!..»

И всё кругом объято сном.

М.Ю. Лермонтов «Беглец»

4. Відбувається стериотипізація буття, що дає можливість прогнозувати і регулювати емоційну атмосферу колективу.

З цього приводу французький дослідник первісної релігії Франц Боас у праці „Роздуми первісної людини” зазначив: „Ані в цивілізованих, ані в первісних людей середній індивідуум не доводить спроби причинного пояснення явищ до кінця, але доводить лише до амальгамації з іншими вже відомими фактами”.

Сутність думки вченого полягає в тому, що homo tradition не відзначається самостійністю мислення, оскільки зіставляє свої дії з колективною ментальною моделлю, що діє за законом аналогій. Колективна ментальна модель є своєрідним соціальним інстинктом, який не лише обмежує, але й нівелює самостійний вибір. Згадані ментальні форми нав’язані людині з самого народження і потім лише підтримуються колективом. Будь-яка спроба виходу з під її диктату завершується остракізмом(див вище).

Ще на початку ХХ ст. Франц Боас довів, що в основі первісних вірувань не обов’язково має бути категорія надприродного, що „розум первісної людини”, як і розум сучасника, не стільки містично, скільки „традиційно орієнтований”. Колективні уявлення становлять ту основу до амальгамації, з якою людина у всі епохи зіставляє факти свого індивідуального досвіду, намагаючись знайти їм пояснення.

Колективні уявлення формуються внаслідок того, що в традиційному суспільстві дійсна подія розглядається у зв’язку з її наслідками. Позитивний наслідок „записується” на плівку колективної пам’яті, що діє як асоціація для подібних ситуацій. Коли наслідок є негативним, створюються необхідні заборони (табу) на відповідну дію. Прикладом є рефлекторне „так робили наші предки”. Відчуття відповідних закономірностей може слугувати одним з пояснень феномену провидців, які здатні прогнозувати можливу реакцію племені на певну ситуацію.

Позитивні приклади увійшли в історію як етіологічні міфи. Перші позитивні вчинки здійснені богами, дії яких лише унаслідуються людьми, як от: добування першого вогню, приручення першої тварини, обробка першої ниви, знищення першого ворога. Ці дії слугували ідеальним зразком для подальшого безперервного повторення, внаслідок чого і виникає вищезгадана циклічність.

Однак незважаючи на консервативність традиції, існували декілька варіантів вирішення проблеми, коли вона була соціальною. Показовими у цьому плані є так звані шлюбні трикутники:

- Вибір здійснює жінка. У такому разі третя сторона поступається тому, кого вона вибрала. Третій має залишити всілякі намагання заволодіти жінкою і добровільно залишає селище, мандруючи „на чужу сторону”, фактично звільняючи територію (у фольклорі це „шлях на Січ”, чумакування).

- Коли жінка не може визначитися, вибір здійснює чоловік. Передбачає змагання між чоловіками за право володіти жінкою. Подібна ситуація є відголосом архаїчних обрядів, коли жінка мала належати сильнішому представнику протилежної статі, звідси залежало здоров’я майбутнього покоління (демонстрація закону природного відбору). Згодом такий відбір видозмінюється під тиском суспільної ситуації: фізичній силі і спритності, яка мала визначальну роль у первісних мисливців (добування їжі), віддається перевага володіння матеріальними цінностями, що слугують аналогом до фізичних якостей, оскільки забезпечували добробут майбутнього покоління.

Дата добавления: 2013-12-14