Предмет і завдання вищої геодезії

Зміст, функції та методи пізнання комерційної діяльності.

Комерційна діяльність - це сукупність комерційних операцій та процесів направлених на ефективну купівлю-продаж та доведення товарів до споживача з орієнтацією на попит і отримання прибутків.

Комерційна діяльність як категорія.

Термін " комерція" в перекладі з латинської означає "торгівля ", проте,

ототожнювати комерцію з торгівлею можливо лише у вузькому значенні слова. На даний час сучасна торгівля зі своїми чисельними функціями, розгалуженою матеріально-технічною базою, кадровим потенціалом, інфраструктурою набагато ширша за своїм змістом, ніж просто комерція. Комерція по-суті виступає однією з функцій торгівлі, що реалізується в процесі комерційної діяльності.

Комерція - це сукупність процесів та операцій направлених на здійснення купівлі - продажу товарів для задоволення споживачів і отримання прибутків.

Комерційна діяльність являє собою організацію і управління комерційними процесами та операціями, пов'язаними з товарно-грошовим обміном. Кінцевою метою комерційної діяльності є здійснення купівлі-продажу товарів, послуг і отримання прибутку.

Саме комерційна діяльність забезпечує умови і механізм здійснення купівлі-продажу товарів, послуг, цінних паперів, зміну їх форм вартості в процесі товарно-грошового обміну. Вона включає операції і процеси організаційного, управлінського, правового, економічного характеру і змісту.

Отже, комерційна діяльність і технологія торгових процесів мають зміст і функції. Водночас вони органічно взаємопов'язані. Без комерційної діяльності не функціонує технологія так само, як без технології не реалізується комерційна діяльність.

По-суті, вони становлять цілісну систему знань про функціонування торговельної сфери.

Комерційна діяльність характерна не лише для торгівлі. В останні роки вона прискорено інтегрується з виробничою діяльністю, поширюється у сфері послуг, на ринку інтелектуальної власності, технологій, цінних паперів. Але предметом даної дисципліни є комерційна діяльність на ринку товарів та послуг.

Тепер важливо розмежувати поняття "комерційна діяльність" і "підприємництво" та інші суміжні категорії. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, системна діяльність з метою отримання прибутку. Однак підприємництво - це не тільки діяльність, але і спосіб господарювання, умова ринку, тому воно набагато ширше за змістом, ніж комерційна діяльність, яку можна вважати за окремий вид підприємництва.

Друга суміжна з комерційною діяльністю категорія - це маркетинг. В широкому значенні маркетинг є управління ринком з метою здійснення обміну для задоволення потреб споживачів. При цьому маркетинг як система управління має свої принципи, функції, методи, структури, що кардинально відрізняються від комерційної діяльності. У маркетингу і комерційної діяльності спільним є те, що результати маркетингової діяльності набувають завершеності в процесі здійснення комерційної діяльності. Сама ж організація комерційної діяльності, її форми і методи не охоплюються маркетингом і мають самостійне значення. Тому включення окремих фрагментів комерційної діяльності в маркетинг як складової його частини помилкове.

Таким чином, комерційна діяльність є окремою дисципліною і самостійним видом професійної діяльності, яка вимагає відповідних умов, базується на ринкових принципах і законах, виявляється в різноманітних формах і здійснюється в широких масштабах у сфері товарного обігу. Вивчати суть і зміст комерційної діяльності, форми і методи її організації, механізм функціонування, методи управління і регулювання покликана ринкове зорієнтована дисципліна "Комерційна діяльність на ринку товарів і послуг".

Зміст даної ринково зорієнтованої дисципліни об'єктивно зумовлений широким розвитком комерційних відносин в усіх сферах людської діяль­ності, новими механізмами, методами і засобами реалізації сучасних функ­цій сфери торгівлі.

Ринкові відносини виявляються в різноманітних формах. Однак най­більш масштабно і багатогранно вони відображаються в комерціалізації, для якої характерний вільний вибір виду підприємницької діяльності, по­ширення товарно-грошових відносин на господарську, економічну, соціаль­ну діяльність, розвиток товарних зв'язків, товарно-грошовий обмін про­дуктів праці відповідно до законів ринку. Всі ці аспекти, конкретизовані крізь призму завдань професійної діяльності комерсанта, є складниками змісту даного курсу.

Другий складник змісту комерційної діяльності як навчальної дисцип­ліни — сукупність характеристик провідної функції торгівлі — комер­ційного забезпечення процесу обігу товарів. В умовах централізованої еко­номіки перевагу надавали функції доведення товару зі сфери виробництва у сферу споживання, тобто продовженню процесу виробництва у сфері обігу. Саме на цю технологічну функцію і випадала переважна частина витрат обігу.

У ринкових умовах пріоритетного значення набуває комерційна функ­ція, реалізація якої пов'язана з пошуком конкурентоспроможних поста­чальників для торговельних підприємств, формуванням системи зв'язків, організацією оптової купівлі-продажу товару, з маневруванням товарни­ми ресурсами і запасами, ефективною роздрібною реалізацією товарів, після продажним обслуговуванням. Усі ці елементи є органічними склад­никами змісту комерційної діяльності.

Комерційна діяльність повинна забезпечити реалізацію ще однієї важли­вої функції торгівлі — товарно-грошового обміну. Для налагодження ефек­тивного обміну в товарно-грошовій формі використовується складний ар­сенал комерційних методів і засобів: стимулювання збуту, оптимізація цін, прискорення оборотності, диверсифікація торговельної діяльності, акти­візація роздрібного продажу тощо.

"Комерційна діяльність" як нова самостійна навчальна дисципліна ви­конує, насамперед, пізнавальну функцію. Вона забезпечує вивчення і тлу­мачення процесів, явищ, тенденцій, які зумовлені розвитком і реалізацією комерційних відносин. Тому в теоретичному плані ця дисципліна виконує такі завдання:

—пояснює суть, зміст комерційних відносин, зв'язків, комерційних про­цесів, операцій комерційного ризику, їх взаємозв'язок зі зовнішнім середовищем і внутрішніми елементами торговельної галузі;

—аналізує явища, закономірності, тенденції, характерні для сфери комерційної діяльності;

—науково обґрунтовує принципи, методи, способи організації й здійс­нення комерційної діяльності;

—визначає стратегічні напрями та шляхи розвитку і підвищення ефективності комерційної діяльності на ринку товарів і послуг.

Навчальна дисципліна виконує також методологічну функцію. Вона розробляє методичні підходи і алгоритми побудови моделей, методик, прогнозів. У межах цієї функції завдання курсу такі:

—проектування і побудова оптимальних моделей комерційної діяль­ності;

—вибір системи показників, обґрунтування розрахунків, інтерпрета­ція і оцінка результатів комерційної діяльності;

—оцінка і вимір комерційного ризику;

—розробка прогнозів та їх застосування в плануванні комерційної діяль­ності, проектуванні програм, стратегій.

Як і будь-яка наука, дана дисципліна тісно пов'язана з практикою. її практична функція полягає у формуванні вмінь і навичок у майбутніх фахівців і передбачає вирішення низки завдань. До найважливіших з них можна віднести такі:

—організація і управління комерційною діяльністю на оптовому ринку;

—технологія здійснення комерційних операцій з купівлі-продажу, екс­портно-імпортних, посередницьких операцій та їх регулювання;

—оптова закупівля товарів за прямими контрактами на оптових фірмах, товарних біржах, аукціонах, через посередників;

—оптимізація товаропостачання, впровадження прогресивних форм постачання, формування оптимального асортименту;

—формування ефективної інфраструктури внутрішнього ринку;

—організація роздрібного продажу товарів, надання послуг;

—підвищення культури торгівлі й якості обслуговування;

—створення сприятливого психологічного мікроклімату в процесі ко­мерційної діяльності;

—оцінка ефективності комерційних операцій і всього процесу комер­ційної діяльності.

Отже дана дисципліна не обмежується вивченням КД лише на внутрішньому ринку, а охоплює й міжнародний досвід. Крім того вона досліджує оптову, дрібнооптову, роздрібну, оптово-роздрібну торгівлю, особливі форми торгівлі, зокрема торговельне посередництво. Оскільки об’єктами КД є товари і послуги, то і сфера її функціонування, відповідно, обмежується товарним ринком.

Під час вивчення й наукового аналізу комерційної діяльності спочатку досліджують загальні явища, процеси, потім їх розподіляють на операції, методи, прийоми. Такий дедуктивний метод дозволяє розпізнати склад­ники структури комерційної діяльності у взаємозв'язку із загальними явищами. За допомогою зворотного методу — індукції — можна з'ясувати місце і роль окремих фрагментів у комерційній діяльності.

На цьому процес пізнання не завершується. Для більш поглибленого вивчення компонентів комерційної діяльності й загалом процесу в гло­бальному масштабі (на рівні міжнародного товарного обміну) викори­стовується метод діалектики загального, особливого і одиничного.

Оскільки комерційна діяльність характеризується організаційними, економічними, соціальними, правовими аспектами, то методи пізнання мають суттєву особливість. Це — системність і комплексність у вивченні комерційної діяльності з урахуванням зазначених аспектів.

Для з'ясування впливу окремих чинників на комерційну діяльність, для оцінки змін, динаміки, тенденцій широко використовується фактор­ний аналіз, економетричні й економіко-математичні методи.

Характерними методами аналізу комерційної діяльності можна вважа­ти також методи класифікації, групувань, порівняльного і ситуаційного аналізу, а також методи експертних оцінок.

Вища геодезія вивчає фігуру та зовнішнє гравітаційне поле Землі, методи створення систем геодезичних координат на всю поверхню Землі або на окремі її ділянки, а також способи визначення положення точок земної поверхні в тій чи іншій системі координат.

Фундаментальною теоретично-практичною задачею вищої геодезії є побудова земної системи геодезичних координат та єдиної моделі зовнішнього гравітаційного поля Землі. Розв'язання цієї задачі проводиться на основі теоретичних досліджень та математичної обробки результатів наземних астрономічних, геодезичних та гравіметричних вимірювань, супутникових спостережень, світлолокації Місяця та великобазисних радіоінтерферометричних спостережень.

До недавнього часу основним методом побудови геодезичних мереж був метод тріангуляції, який широко застосовувався в геодезичному виробництві як в нашій країні так і за кордоном. Координати пунктів обчислювались від різних початків і були віднесені до різних відлікових поверхонь, які апроксимували Землю найкращим чином в межах незначних територій.

З розвитком інтеграційних процесів, широким впровадженням сучасних систем зв'язку, розробкою глобальних міжнародних науково-практичних проектів роль геодезії і задачі, які вона повинна виконувати, поступово змінюються. Перш за все змінюється сам принцип створення геодезичних мереж. На зміну традиційним геодезичним вимірам, які полягали у вимірюванні горизонтальних напрямів та відстаней між пунктами мережі, прийшли сучасні методи визначення місцеположення з допомогою спеціальних супутникових систем. При цьому значно зросла точність визначення координат, оперативність їх отримання, а також можливість визначення їх в загально земній (глобальній) системі координат.

Встановлення залежностей між результатами астрономо-геодезичних, гравіметричних та супутникових вимірювань і величинами, що визначають фігуру та зовнішнє гравітаційне поле Землі, складає одну із задач теоретичної геодезії, як скла­дової вищої геодезії.

Сфероїдна або математична геодезія є однією із найбільш важливих складових вищої геодезії.

В сфероїдній геодезії вивчаються перш за все метода визначення взаємного положення точок, розташованих як на поверхні земного еліпсоїда так і над цією поверхнею - вихідною координатною поверхнею.

Відомо, що класичні геодезичні вимірювання проводяться на земній поверхні і пов'язані з прямовисними лініями (лініями виска), і, відповідно, з рівневою поверхнею.

Рівневою поверхнею називають поверхню, у всіх точках якої нормалі до неї збігаються з прямовисними лініями. Прямовисна лінія - це пряма, що збігається з напрямом дії сили ваги в даній точці.

Рівневих поверхонь можна побудувати нескінченну множину. Серед них виділя­ють одну, яка збігається з незбуреною припливами і хвилями водною поверхнею Світового океану. Якщо цю поверхню продовжити під материками так, щоби вона всюди за­лишалась нормальною до напряму прямовисних ліній, то отримаємо замкнуту поверхню, яка дістала назву геоїд.

Поверхня геоїда не може бути представлена одним рівнянням в кінцевому виді, через що, для розв'язування основних задач вищої геодезії вибирають допоміжну поверхню, з одного боку, просту і достатньо добре вивчену в математичному плані і, з другого боку, близьку до поверхні геоїда. Ці умови добре задовільняє належно підібраний еліпсоїд обертання. Називають такий еліпсоїд земним еліпсоїдом або земним сфероїдом.

Отже, при розв'язуванні основних задач астрономо-геодезичної і картографічної практики земну поверхню заміняють поверхнею еліпсоїда обертання або сфероїда і однією із задач вищої геодезії є вивчення геометрії поверхні еліпсоїда обертання, що складає предмет сфероїдної геодезії.

Методи визначення положення точок на поверхні еліпсоїда в системі поверхневих координат, точок фізичної поверхні Землі чи навколоземного простору в системі просторових координат складають основну частину предмету сфероїдної геодезії.

При створенні топографічних карт, розв'язуванні багатьох практичних задач інженерного характеру суттєве спрощення робіт дає використання системи плоских прямокутних координат. Пошук картографічного зображення поверхні еліпсоїда на площину і встановлення системи плоских координат теж предмет досліджень сфероїдної геодезії.

Отже, в сфероїдній геодезії вивчають геометричні методи визначення взаємного положення точок земної поверхні та навколоземного простору, в яких за вихідну координатну поверхню прийнята поверхня земного еліпсоїда, а виміряні величини, що використовуються в цих методах, вільні від впливу відхилень прямовисних ліній. Методи вивчення фігури та зовнішнього гравітаційного поля Землі, параметри редукцій наземних астрономо-геодезичних вимірювань в єдину систему відліку - головні питання вивчення в теоретичній геодезії - складовій вищої геодезії.

Дата добавления: 2013-12-14