Етапи, шляхи та структура інтернаціоналізаційного процесу

Вирізняють три основних етапи інтернаціоналізації: 1) початковий; 2) локальний; 3) транснаціональний.

Принципово важливим в даному процесі є вихід за межі національних економік, при чому не лише результатів і факторів виробництва, а й безпосередньо самого виробничого процесу. Під національною економікою (або національним господарством) слід мати на увазі економіку країни, що розглядається як цілісна господарська, соціальна та організаційна система, яка володіє сукупним економічним потенціалом, включаючи природно-екологічну, трудову, виробничу, науково-технічну, технологічну, інформаційно-управлінську та фінансову складові, розміщені на території, обмеженій державними кордонами, і функціонує в умовах державного управління і регулювання. Вона розглядається як досягнутий під впливом певних факторів цілісний організм, що функціонує за певними законами, складна система з безліччю підсистем, які знаходяться у постійній взаємодії, охоплює всю сукупність рівнів функціонування економіки країни: макро- (міжнаціональний, загальнонаціональний), мезо- (галузевий, регіональний) та мікрорівень (господарюючих суб’єктів, підприємців, домашніх господарств). В основі ефективного функціонування національної економіки, що визначається ступенем задоволення суспільних потреб, лежить державне управління.

З огляду на національну економіку, важливо вирізняти наступні види інтернаціоналізаційного процесу: внутрішню (імпорт товарів, послуг, капіталів, трудова імміграція) і зовнішню інтернаціоналізацію (експорт товарів, послуг, капіталів, трудова еміграція) (табл. 1).

Таблиця – 1. Внутрішній та зовнішній прояви інтернаціоналізації

Форми МЕВ	Внутрішня інтернаціоналізація	Зовнішня інтернаціоналізація
Міжнародна торгівля	Імпорт товарів і послуг	Експорт товарів і послуг
Міжнародний рух капіталу	Імпорт позичкового і підприємницького капіталу	Експорт позичкового і підприємницького капіталу
Міжнародна міграція робочої сили	Імміграція	Еміграція

Існують два шляхи інтернаціоналізації — екстернальний та інтернальний. Екстерналізація — процес розширення міжнародної діяльності завдяки використанню конкурентних переваг партнерів на зарубіжних ринках. Інтерналізація — процес створення внутрішньокорпоративних ринків через організацію власних філіалів, дочірніх компаній, а також шляхом придбання контролю над уже діючими фірмами, які функціонують у сферах «постачання — виробництво — збут», що цікавлять транснаціональні корпорації (ТНК). У цьому разі внутрішньофірмовий ринок заміняє звичайний зовнішній ринок.

Таким чином, інтернаціоналізацію можна представити у вигляді структурованого процесу (рис. 1).

Рис. 1. Структура інтернаціоналізаційного процесу

Дата добавления: 2013-12-14