Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сонячна енергія

ЛЕКЦІЯ 1

Використана література

1. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1990. – 511 с.

2. Науменко В.В. та ін. Фізіологія сільськогосподарських тварин: Підручник. – Київ: Вид-во "Сільгоспосвіта", 1994. – 512 с.

3. Воронцов Д.С., Ємченко А.І. Фізіологія тварин і людини. – К.: Радянська школа, 1952. – 655 с.

4. Кіндя В.І., Куровський Ю.А., Мусієнко В.Ф. Словник-довідник з анатомії та фізіології с.-г. тварин. – К.: "Урожай", 1993. – 294 с.

5. Мелехин Г.П., Гридин Н.Я. Физиология сельскохозяйственной птицы. – М.: Колос, 1977. – 287 с.

6. Рихтер и др. Основные физиологические показатели у животных и технология содержания. – М.: Колос, 1982. – 192 с.

7. Стреси сільськогосподарських тварин і птиці. – К.: Урожай, 1990. – 144 с.

8. Шмидт-Ниельсен К. Физиология животных. Приспособление и среда. Книги 1,2. – М.: Мир, 1982. – 800 с.

9. Шмидт-Ниельсен К. Размеры животных: почему они так важны? – М.: Мир, 1987. – 259 с.

10. Физиология сельскохозяйственных животных. -М.: Агропромиздат, 1991. - 432 с.

11. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн. 2. Физиология висцеральных систем. - М.: Высш. шк., 1991. - 528 с.

 

Як теплоносії в системах геліотеплопостачання використовуються повітря, спеціальні незамерзаючі і антикорозійні рідини, наприклад, антифриз з суміші етиленгліколя з водою, масла та ін. і найбільш широко — вода, наслідок її доступності, дешевизни, високої теплоємності і ін. Проте при використанні води передбачають заходи проти її скипання (аварійний випуск в атмосферу) і замерзання (примусову циркуляцію або злив води з контура, установку геліоприймачів в утепленому приміщенні і ін.), а також проти корозії металевих поверхонь і труб.

Для акумуляції теплоти зазвичай використовуються резервуари з водою, відсіки з камінням і гравієм ємкості з речовинами, що мають низькі температури плавлення (глауберова сіль, парафін і ін.) (див. табл. 13). Вибір способу акумуляції залежить від типу теплоносія і техніко-економічних показників.

У стадії розробки знаходяться грунтові, хімічні і інші акумулятори

Вбільшості районів нашої країни не вдається повністю забезпечити теплопотреби об'єктів за рахунок сонячної енергії, тому потрібні додаткові джерела теплоти і схеми систем геліотеплопостачання виходять складнішими. Вони можуть бути підрозділені за наступними ознаками:

1) залежно від способу виконання сонячної і додаткової систем — роздільне (незалежне) і суміщене (залежне);

2) залежно від числа контурів в схемі — одноконтурна, двоконтурна, трьох контурна.

При роздільному способі кожна з схем виконується самостійно (наприклад, повітряна - від геліоприймачів і традиційна водяна від додаткового джерела теплоти). Це спрощує їх монтаж і експлуатацію, проте капітальні витрати виходять більш високими.

При суміщеному способі використовується одна система теплопостачання. Теплоносій в ній нагрівається в геліоприймачах і в додатковому джерелі теплоти (наприклад, в будинковій котельній). При цьому знижуються капітальні витрати на систему теплопостачання, проте ускладнюється її експлуатація.

В одноконтурних схемах теплоносій, циркулюючий через геліоприймачі, подається безпосередньо в теплоспоживаючі прилади (опалювальні радіатори, водорозбірні крани і ін.) з догрівом при необхідності в додатковому джерелі теплоти. В двоконтурних і трьохконтурних схемах теплоносії, циркулюючі через геліоприймачі і в системі теплопостачання, розділені теплообмінниками. При цьому в сонячному контурі можуть бути застосовані спеціальні теплоносії (незамерзаючі антикорозійні рідини і ін.).

Як приклад на рис. 1.4 представлена найпростіша схема трьохконтурної залежної системи геліопостачання.. Теплоносій першого контуру (антифриз) нагрівається в геліоприймачі 1 і поступає в акумулятор сонячної енергії 7, де віддає теплоту воді, циркулюючій в системі опалювання (другий контур). В акумуляторі знаходиться також змійовик для пі­дігріву води на гаряче водопостачання (третій контур). Догрів води, що подається до споживачів до потрібних параметрів, проводиться в електропідігрівачах 4. В сонячному контурі циркуляція антифризу виконується насосом 9, в контурах опалювання і гарячого водопостачання — природна.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Механізм проникнення речовин у клітину | З водопроводу
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 454; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.