Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 1

Література

Кожна наука має свої предмет і об'єктдослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємозв'язках з іншими науками.

Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і роз­витку особистості, проте лише у властивих їй межах, розглядає в цих процесах тільки педагогічний аспект.

Отже, предметом дослідження педагогіки є виховання як цілеспрямований вплив на розвиток особистості вихованця, що здійснюється спеціально підготовленими фахівцями (педагогами).

Педагогіка досліджує виховання як свідомий і планомірний процес підготовки людини до життя й праці, розкриває його сутність, закономірності, тенденції та перспективи, вивчає принципи і правила, які регулюють виховну діяльність.

Педагогіка- це теоретико-прикладна наука. Її основні функції:

теоретична, яка полягає в науковому обґрунтуванні шляхів і умов ефективного впливу на розвиток особистості;

конструктивно-технологічна (практична), яка передбачає розробку способів і засобів виховного впливу (навчальних планів, програм, підручників і посібників, педагогічних рекомендацій), нових методів, засобів, прийомів, форм і технологій виховання.

Реалізуючи теоретичну функцію, педагогіка вивчає виховний процес як даність, у тому вигляді, в якому він існує на даний час. Здійснюючи конструктивно-технологічну функцію, педагогіка моделює виховний процес, зображає його таким, яким він повинен бути.

Сучасна педагогіка досліджує такі проблеми:

1. Вивчення сутності і закономірностей розвитку та формування особистості в умовах спеціально організованого педагогічного процесу.

2. Визначення мети виховання.

3. Розробка змісту виховання.

4. Дослідження форм, методів та засобів виховання.

Джерелами розвитку педагогіки є багатовіковий практичний педагогічний досвід, закріплений у способі життя, традиціях, звичаях людей, народній педагогіці; філософські, суспільствознавчі, педагогічні і психологічні праці; сучасна світова і вітчизняна прак­тика виховання; дані спеціально організованих педагогічних до­сліджень; досвід педагогів-новаторів.

1.2. Категорії педагогіки

Педагогіка має свій понятійний апарат – систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До педа­гогічних категорій належать: виховання, навчання, освіта.

Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що нале­жать до предмета педагогічної науки. Правильне їх розуміння потрібне передусім для пізнання педагогічних закономірностей.

Педагогіка широко оперує також такими загальнонауковими категоріями, як соціалізація, розвиток і формування.

Виховання - цілеспрямований і організований вплив на розвиток особистості.У педагогіці поняття категорія «виховання» вживається в його широкому і вузькому значеннях.

У широкому значенні виховання - це спеціально організова­ний, цілеспрямований і керований вплив вихователя на вихованця з метою всебічного розвитку його особистості. Тобто, під ви­хованням у даному значенні розуміють цілісний вплив педагога на розвиток усіх сторін особистості вихованця. Поняття виховання у широкому розумінні охоплює собою два вужчих поняття: на­вчання і виховання у вузькому значенні.

З психологічної точки зору структура особистості не є однорідною. Дещо умовно тут можна виділити дві сфери: мотиваційно-ціннісну (потреби, почуття, переконання, цінності, ідеали, риси характеру тощо) та інструментальну (знання, уміння, навички, здібності). Виховання у вузькому значенні - це цілеспрямований чи вплив вихователя на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистостівихованця.

Навчання - це спеціально організована, доцільна і керована взає­модія вчителя і учнів, спрямована на розвиток інструментальної сфериособистості (знань, умінь, навичок, здібностей). Знання, уміння і навички є компонентами змісту освіти.

Навчання не є механічною передачею знань учителем учням. Це — їх спільна праця, в якій викладання й учіння перебувають у єдності й взаємодії. Провідна роль у цьому процесі належить учителю, який викладає учням навчальний матеріал, спонукає їх до учіння, спрямовує та організовує їх пізнавальну діяльність, навчає засобам і прийомам засвоєння знань, умінь і навичок, перевіряє, контролює та оцінює їх працю. Учні засвоюють (сприйма­ють, осмислюють, запам'ятовують) знання, перетворюють узагальнений наукою досвід людства на особисте надбан­ня, набувають навичок та умінь оперування знаннями, використання їх для вирішення навчальних завдань і прак­тичної діяльності.

Освіта - процес і результат навчання, обсяг засвоєних учнем система­тизованих знань, умінь, навичок, способів мислення. Правильним також буде визначення освіти, як процесу і результату оволодіння учнями системою наукових знань, умінь та навичок, формування на їх основі світогляду, моральних якостей особистості, розвитку її творчих сил та здібностей.

Освіченою прийнято вважати людину, яка опанувала певний обсяг знань і, крім того, набула звички логічно мислити. Головний критерій освіченості - системність знань і мислення, яка виявляється в тому, на­скільки людина здатна самостійно відновлювати відсутні ланки в системі знань за допомогою логічних міркувань.

Педагогіка широко використовує міжнаукові поняття «розвиток» і «соціалізація».

Розвиток особистості - становлення люди­ни як соціальної істоти під впливом усіх факторів - біологічних, екологічних, соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних та ін.

Виховання - один із найбільш важливих, але не єдиний чинник розвитку особистості. Розвиток можна розглядати і як процес становлення особистості, і як результат цього процесу деяку завершеність формування людської особистості, досягнен­ня певного рівня зрілості.

Розвиток особистості - складний процес, який відбувається на різних рівнях: фізичному, психічному, духовному і соціальному. Соціальний розвитокособистості, її становлення як члена суспільства називають соціалізацією.

У педагогіці досить часто використовують термін «формування»,який не має самостійного значення і залежно від контексту вживається як синонім до «виховання», «розвитку» чи «соціалізації».

1.3. Система педагогічних наук

Педагогіка надзвичайно багатогранна. Досліджуваний нею предмет настільки складний, що окрема наука не в змозі повністю охопити його сутність. Тому сучасну педагогіку правильніше називати системою наук про виховання.

Система педагогічних наук включає:

1) історію педагогіки (вона висвітлює процес розвитку теорії та практики навчання й виховання в різні історичні епохи, різних країн і народів);

2) загальну педагогіку (вивчає і формулює принципи, форми й методи навчання і виховання, які є загальними для всіх вікових груп та навчально-виховних закладів. У загальній педагогіці традиційно виділяють чотири розділи:

– загальні основи педагогіки (її філософські засади, методи науково-педагогічних досліджень, основи педагогічної діяльності педагога);

– теорії навчання та освіти (дидактика);

– теорії виховання (сутність процесу виховання);

– теорії управління навчально-виховним процесом (школознавство);

3) вікову педагогіку (вивчає закономірності виховання й навчання, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп. Її поділяють на такі напрями:

– переддошкільна педагогіка,

– дошкільна педагогіка,

– педагогіка загальноосвітньої школи,

– педагогіка дорослих;

4) професійну педагогіку (досліджує і розробляє питання підготовки фахівців для різних галузей народного господарства). Залежно від рівня освіти існують такі напрями:

– педагогіка професійно-технічної освіти;

– педагогіка вищої школи;

5) спеціальну педагогіку (дефектологію) (вивчає проблеми і розробляє методи виховання, навчання та освіти дітей з різними фізичними або психічними вадами). Її напрями:

– сурдопедагогіка (навчання й виховання глухонімих, глухих дітей);

– логопедія (навчання й виховання дітей із порушеннями мовлення);

– тифлопедагогіка (навчає й виховує сліпих та слабозорих дітей);

– олігофренопедагогіка (навчає й виховує розумово відсталих і дітей з уповільненим розумових розвитком);

6) методики викладання окремих предметів (вивчають закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти різних типів);

7) шкільну гігієну (вивчає і визначає санітарно-гігієнічні умови життя учнів, організацію навчального процесу залежно від віку, стану здоров’я);

8) порівняльну педагогіку (порівнює системи народної освіти різних країн);

9) галузеві педагогіки. До них належать спортивна, авіаційна, військова, інженерна, медична, культурно-освітня; педагогіка виправно-трудової системи, педагогіка підвищення кваліфікації та перекваліфікації спеціалістів, робітничих кадрів;

10) соціальну педагогіку (вивчає закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та ін. закладів, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства).

Оскільки до розв'язання проблем виховання особистості причетні різні науки, педагогіка тісно пов'язана з ними.

Міжпредметні зв'язки педагогіки — зв'язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси. Педагогіка пов’язана з філософією, психологією, соціологією, етикою, естетикою, анатомією, фізіологією, гігієною, етнографією, математикою, інформатикою, статистикою.

Так, філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, коригують спрямованість виховання, інформують про зміни в науці і т. д. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка – ефективність виховних впливів, які зумовлюють зміни в її внутрішньому світі й поведінці. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія людини є основою для розуміння її біологічної сутності Етнографія вказує на національні особливості людей, які є представниками певних етнічних груп. Соціологія допомагає в пізнанні таких систем суспільства, як сім’я, школа, трудові колективи, формальні та неформальні групи, використовуючи фактичний матеріал для раціональної організації навчання й виховання.

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К., 2001.

2. Кузьмінський А.І., Вовк Л.П., Омеляненко В.Л. Педагогіка: завдання і ситуації: Практикум. – К.: Знання–Прес, 2003.

3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання–Прес, 2003.

4. Мазоха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – К., Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.

5. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. -К.:Освіта, 1999.

6. Педагогіка: Навчальний посібник / Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. – 2-е вид., вип.. і доп. - Вінниця:» Книга-Вега», 2003.- 416с.

7. Педагогика / Под ред. Бабанского Ю.К. - М.Педагогика, 1989.

8. Педагогіка: Хрестоматія / Уклад. А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К.: Знання–Прес, 2003.

9. Фіцула М.М. Педагогіка. -К.: -Академія. -2000.

10. Щербань П.М. Прикладна педагогіка. – К., 2002.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Цивільна оборона зарубіжних країн | Лекція 2. Мета та головні завдання виховання у вищій школі
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 408; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.