Дози і концентрації. Розрахунки доз лікарських засобів для дітей та людей похилого віку

Кількість лікарських речовин, виражену в одиницях маси, об'є­му або біологічної активності, називають дозою, а ступінь розве­дення її в біологічних середовищах організму або розчинниках — концентрацією.

У медичній практиці дози розрізняють за прийомом:

• разова доза — кількість лікарської речовини на один прийом;

• добова доза — кількість лікарської речовини на добу;

• курсова доза — кількість лікарського препарату на курс лі­кування;

• ударна доза — перша доза препарату, яка перевищує на­ступні.

Позначають дози в грамах або частках грама. Для більшої точ­ності дозування розраховують на 1 кг маси тіла. В окремих випад­ках розраховують залежно від поверхні тіла (на 1 м²).

Мінімальні дози, які виявляють початковий біологічний ефект, називають мінімально терапевтичними. Дози, які в більшості па­цієнтів виявляють фармакотерапевтичну дію, — середніми тера­певтичними дозами. Якщо вони не дають потрібного ефекту, то дозу підвищують до вищої терапевтичної. Вищі терапевтичні дози (разові та добові; отруйних та сильнодіючих препаратів) на­ведено в Державній фармакопеї.

Визначають також токсичні дози, які справляють небезпечні для організму токсичні ефекти, і смертельні (летальні) дози.

Дози від мінімально терапевтичної до мінімально токсичної становлять терапевтичний діапазон (терапевтичне вікно).

Критерієм безпечного застосування лікарських засобів є тера­певтичний індекс — відношення летальної дози до середньої тера­певтичної.

Під час проведення фармакотерапії слід враховувати, що кон­центрація препарату в плазмі крові визначається фармакокінети­кою (всмоктуванням, біотрансформацією, екскрецією).

Для розрахунку терапевтичних доз для дітей використовують формули:

1. Доза для дитини = доза для дорослого х масу тіла дитини (кг) / 70

2. Доза для дитини = доза для дорослого х на вік дитини / 24.

Але при цьому не враховується фармакодинаміка ліків, вікові

характеристики і чутливість до них, а також індивідуальні особ­ливості хворої дитини.

Для проведення фармакотерапії у людей похилого віку дози не­обхідно підбирати індивідуально, рекомендують призначати лікарські засоби в знижених дозах, особливо на початку лікуван­ня. Так, дози серцевих глікозидів, седативних, гіпотензивних за­собів і нейролептиків знижують у два рази порівняно з такими для осіб середнього віку. Лікування антибіотиками і антибактеріаль­ними хіміопрепаратами проводять у звичайних або дещо зниже­них дозах.

6. Класифікація лікарських засобів.

I. Лікарські засоби – це фармакологічні речовини, дозволені уповноваженим на це органом відповідної країни у встановленому порядку для застосування з метою лікування, попередження чи діагностики захворювання у людини чи тварини.
Дозвіл на використання нової речовини лікарського засобу надає комітет МЗ України. Заключне рішення про введення нового лікарського засобу в медичну практику приймає міністр охорони здоров’я України. Він же надає відповідний наказ.
Лікарські засоби класифікуються по фармакологічній дії, по способу застосування, по токсичності, по фізико-хімічним властивостям, по агрегатному стану, по терміну зберігання та ін.
По фармакологічній дії:
(на основі довідників «Лікарські засоби» М.Д. Машковського, «Компендіум – лікарські препарати» і «Лікарські препарати» - Відаль).
І. Засоби, які впливають на нервову систему.

І.1. Засоби, які впливають на ЦНС.

1. Пригнічувальні

- анальгетики (наркотичні, ненаркотичні, НПЗЗ);

- седативні і снодійні;

- транквілізатори;

- нейролептики;

- протисудомні;

- протипаркінсонічні;

- засоби для наркозу.

2. Збуджувальні

- стимулятори ЦНС;

- аналептики;

- антидепресанти;

- ноотропи;

- адаптогени;

- засоби, які впливають на мозковий кровообіг.

І.2. Засоби, які впливають на периферичну нервову систему.

1. На чутливі нервові закінчення (які впливають на аферентну іннервацію)

- місцевоанестезуючі;

- обволікаючі;

- адсорбуючі;

- в’яжучі;

- відхаркувальні;

- подразнювальні.

2. На периферичні нейромедіаторні процеси (які впливають на еферентну частину нервової системи)

- холіноміметики;

- антихолінестеразні;

- М-холіноблокатори;

- гангліоблокатори;

- міорелаксанти;

- адреноміметики;

- α-адреноблокатори;

- β-адреноблокатори;

- симпатолітики.

ІІ. Засоби, які впливають на органи й тканини

1. Засоби, які впливають на серцево-судинну систему

- серцеві глюкозиди;

- антигіпертензивні;

- антиаритмічні;

- гіпохолестеринемічні;

- спазмолітичні.

2. Засоби, що впливають на видільну систему

- діуретики.

3. Засоби, що впливають на кровотворну систему

- що впливають на зсідання крові;

- що впливають на еритро- та лейкопоез.

4. Засоби, що впливають на систему травлення

- анорексигенні;

- гіркоти; засоби замісної терапії;

- антацидні;

- противиразкові;

- гепатопротектори;

- послаблювальні; проносні; засоби проти діареї.

5. Засоби, які впливають на обмін речовин. Гормональні препарати гіпофіза, щитоподібної залози, пара щитоподібних, статевих залоз, кори надниркових залоз, анаболічні стероїди.

- інсулін та пероральні гіпоглікемічні засоби;

- вітаміни, макро- й мікроелементи;

- ферменти; антиферменти;

- засоби для трансфузійної терапії.

ІІІ. Хіміотерапевтичні засоби.

1. Протимікробні, противірусні, протипаразитарні.

- антибіотики;

- сульфаніламіди;

- протитуберкульозні;

- протигельмінтні;

- протигрибкові;

- противірусні;

- протималярійні;

- протисифілітичні;

- антисептики;

- дезінфікуючі.

IV. Препарати різних фармакологічних груп.

- антибластомні;

- антиалергічні;

- антидоти.
По способу застосування
- для зовнішнього застосування;
- для внутрішнього застосування;
- для ін’єкційного застосування.
По токсичності
v група препаратів списку А, об’єднує отруйні і наркотичні засоби;
v група препаратів списку В (сильнодіючі засоби);
v група препаратів звичайного списку, які не є небезпечними з точки зору токсичності.
По фізико-хімічним властивостям
v потребуючі захисту від світла;
v потребуючі захисту від впливу вологи;
v потребуючі захисту від випаровування;
v потребуючі захисту від впливу підвищеної температури;
v потребуючі захисту від пониженої температури;
v потребуючі захисту від впливу газів, які знаходяться в навколишньому середовищі;
v пахучі, фарбуючі, вогнебезпечні, вибухонебезпечні.
По термінам зберігання
v з обмеженим терміном зберігання (до 3-х років);
v з терміном зберігання більше 3-х років;
По способу отримання – природні і синтетичні;
По агрегатному стану – порошкоподібні, мазевидні, рідкі і ін;
По видам способам упаковки – яка приміняється в тарі – упакованих засобів, упаковочних матеріалів.

Загальний висновок:

У практичній діяльності майбутньому спеціалісту необхідно знати побічні дії ліків на організм, їх комбіновану дію, несумісності ліків, принципи дозування, чинники, які впливають на дію ліків в організмі з метою їх раціонального призначення і застосування.

Дата добавления: 2013-12-14