Визначення ваги рухомих частин талевої системи

При спуско-підйомних операціях спуск незавантаженого елеватора здійснюється під дією власної ваги талевого блоку, гака, штропів і елеватора. Вага цих елементів повинна бути достатня для того, щоб забезпечити системі, що вільно рухається, необхідне прискорення талевого блоку при спуску. Тахограмма спуску незавантаженого талевого блоку представлена на рис. 5.10.

Рисунок 5.10 - Тахограма спуску незавантаженого талевого блоку:

1 - теоретична (спрощена); 2 - реальна; t_р - час розгону; t_з - час уповільнення

Як видно з малюнка, приріст швидкості в реальних умовах відбувається східчасто, що обумовлено зменшенням радіусу вкладання каната на барабан при 4-х шаровій навивці.

Вага рухомих частин може бути знайдена з виразів:

, (5.37)

V_кр.mах=at_p, S_p=(at_p)/2, (5.38)

де - вага рухомих частин талевої системи;

- ККД системи, що враховує сили опору в шківах і підйомному валу;

М_пр - приведена до талевому блоку маса всіх елементів системи;

a - прискорення розгону талевого блоку;

- приведена маса підйомного валу з канатом на барабані;

- приведена маса шківів, що обертаються;

- приведена маса каната талевої системи;

g - прискорення вільного падіння;

V_кр.mах - максимальна швидкість спуску гака;

t_p - час розгону;

S_p - шлях, пройдений талевим блоком при розгоні, його приймають S_p=0,8l_св.

Вагу рухомих частин талевої системи вибирають так, щоб середня швидкість спуску незавантаженого талевого блоку складала 1,0-1,2 м/с.

Вісь кронблока. На рис. 5.12 представлена розрахункова схема осі кронблока, виготовленого за схемою рис. 5.11. На схемі S₁, S₂, S₆ - реакції опор шківів, R_a, R_в, R_с, R_D- реакції осей відповідно в опорах А, В, С, D.

Рисунок 5.11 - Схема кронблока

Матеріалом осей кронблока звичайно є сталі марок 40ХН, 40Х з межею текучості МПа. Виходячи з максимального навантаження на гаку і кратності оснащення визначають зусилля в струнах системи, потім реакції в опорах шківів, далі - реакції в опорах осей. Після чого будується епюра згинаючих моментів. За максимальним згинаючим моментом визначають діючі в небезпечному перерізі напруги:

, (5.39)

де - коефіцієнт концентрації напружень, зумовлений радіальним отвором в осі, залежить від відношення діаметру отвору а до діаметру осі (див. рис. 5.13); d - діаметр осі.

Рисунок 5.12. Розрахункова схема осі кронблока

Рама кронблока. Матеріалом для виготовлення рами кронблока і її деталей служить конструкційна сталь.

Рама кронблока складається з двох подовжніх і трьох поперечних балок і розраховується за схемою, представленою на рис. 5.14.

Після розрахунку осей (див. розрахункову схему рис. 5.14), знаходять навантаження, що діють на поперечні балки в точках А,В,С,D.

Р_а = R_a; Р_вс=R_в+R_с; Р_D = R_D.

Самою навантаженою є середня поперечна балка LК з навантаженням Р_вс в центрі. Знаючи розміри балки, знаходять реакції R_L і R_к в опорах L i К та визначають діючий в ній максимальний момент М_umах = R_Ll₁.

Виходячи з діючого максимального моменту, визначають необхідний момент опору і розміри поперечного переріз у балки.

Деталі талевого блоку. Розрахунку на міцність при максимальному навантаженні підлягають: осі, підшипники шківів, шківи, бічні щоки, деталі нижньої підвіски. Розрахунок осей, підшипників шківів і шківів талевого блоку здійснюється, як і для кронблока.

У більшості випадків талевые блоки відрізняються один від одного конструкцією нижньої підвіски, деякі з яких представлені на рис. 5.15.

На рис. 5.15(а) серга (траверса) 1 сполучена з щоками талевого блоку за допомогою пальців 4, пропущених через пластини 3. Пластини 3 приварені до внутрішньої сторони щок 2.

На схемі (б) серга 1 сполучена з бічними щоками талевого блоку 2 за допомогою пальців 4 і траверси 3.

На схемі (с) щоки талевого блоку 2 сполучені з траверсою 1 пальцем 3. Траверса 1 має в нижній частині отвір для з'єднання з гаком за допомогою пальця.

Рисунок 5.13 - Залежність коефіцієнта концентрації напружень осі кронблока від діаметру радіального отвору

Рисунок 5.14 - Розрахункова схема рами кронблока:

а) схема рами; б) схема розрахунку поперечної балки

На рис. 5.16 представлено дві щоки талевого блоку, розрахунок яких здійснюють в перерізі А-В (і С-D) розраховують на розтяг. Поверхня розточування щоки за схемою (а) діаметром d₀ - розраховують на контактний тиск. Нижня частина щоки з внутрішнім отвором r і зовнішнім R розраховується за формулою Ляме. Косинка 2, приварена до щоки розраховується на зріз зварного шва і згин. Провушина косинки - за формулою Ляме.

Виходячи з діючого максимального моменту, визначають необхідний момент опору і розміри поперечного переріз у балки:

W=.

Рисунок 5.15 - Конструктивні схеми підвісок талевого блоку

Рисунок 5.16 - Схеми до розрахунку щоки талевого блоку:

1 - щока; 2 - косинка

Дата добавления: 2013-12-14