Що ж таке культура?

Культура стала об'єктом спеціального теоретичного інтересу і отримала статус самостійного наукового поняття в епоху Нового часу. За свідченням німецького лінгвіста І. Нідермана, термін "культура" як самостійна лексична одиниця існує лише з XVIII ст. Раніше цей термін існував тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось: cultura juris (вироблення правил поведінки), cultura scientiae (здобуття знань, досвіду), cultura literarum (удосконалення мови) і та ін. У більшості лінгвістів не викликає сумніву, що латинське слово "cultura" походить від " curae " у значенні: піклуватися, удосконалювати, обробляти, шанувати, заселювати. Англійське coulter (різак) походить від слова " curae " в значенні "обробляти", запозиченого через форму culter. (Культиватор в українській мові). Деякі значення цього слова пізніше трансформувалися у самостійні поняття: заселення, олюднення — у colonus (колонія), шанування, поклоніння — у cultus (культ). Проте у всіх випадках раннього вживання слова "cultura" воно означало вирощування, удосконалення, культивування чогось (рослин, тварин) і було пов'язане зі землеробством — основою існування античної цивілізації.

Перше згадування цього слова ми знаходимо у Марка Порція Катона Старшого (234—149 pp. до н.е.), автора однієї з перших праць про сільське господарство "De agri cultura" -- "Агрикультура" (переклад українською подається зазвичай як "Про сільське господарство" або "Про землеробство") яка дійшла до наших днів.

Майже з самого початку існування слова cultura почало практикуватись і його метафоричне, переносне вживання в контексті тематики суто духовних аспектів людської життєдіяльності. Більш повно це слово почав використовувати римський оратор Марк Туллій Цицерон Marcus Tullius Cicero (106—43 до н.е.). Він говорив про "культуру духу і розуму". У його роботі "Тускуланські бесіди" стверджується, що "культура розуму є філософія" Cultura animi ("оброблення душі", Цицерон). Френсіс Бекон (1561 — 1626) ще писав про "культуру й удобрювання умів" тобто не забувся "землеробський" контекст використання слова "культура". Цицерон у думку, вимагається наполегливе вдосконалення власних розумових здібностей. (доробити)

Таким чином, еволюція семантики слова "культура" пов'язана насамперед з перенесенням уявлень про особливе, так би мовити, "одухотворене" виконання певних фізичних, переважно землеробських, робіт (тобто діяльність, спрямовану на природні процеси та об'єкти) на суто людський розвиток і життєдіяльність. Іншим важливим моментом стало те, що слово, яке спочатку застосовувалось для означення конкретних дій і процесів, з часом почало використовуватись для означення процесів розвитку і вдосконалення взагалі, тобто набуло характеристик абстрактного поняття. Саме в культурі мислення Цицерон вбачав шлях до розширення духовного світу людини. В такому розумінні термін "культура" ввійшов до всіх європейських мов, у тому числі й до української.

Протягом всієї історії розвитку філософської думки культура, в тому чи іншому аспекті, була предметом вивчення різними мислителями, літераторами, істориками різних країн. Первісне поняття культури, що існувала в стародавніх цивілізаціях Китаю (поняття " жень ") і Індії (поняття " дхарма ") означало насамперед цілеспрямований вплив людини на оточуючу її природу. Включало воно також і виховання та навчання самої людини. Філософи стародавньої Греції бачили в " пайдейе ", тобто "вихованості", яку вони вважали синонімом культури, головну свою відмінність від "некультурних" варварів.

Дата добавления: 2013-12-14