Форма державного устрою

Форма державного устрою — національно-терито­ріальна та адміністративно-територіальна організація державної влади. Територія держави поділяється на окремі національно-політичні чи адміністративні одиниці, які характеризуються спів­відношенням частин держави та її органів із державою в цілому та між собою. Теорія права розрізняє просту та складну форми державного устрою.

Проста (унітарна) держава — єдина держава, що не має все­редині відокремлених державних утворень, які користуються пе­вною самостійністю (не мають ознак суверенітету).

Ознаки унітарної держави:

1) не входять державні утворення з ознаками суверенітету;

2) єдина система державних органів;

3) єдина конституція і єдина система законодавства;

4) єдине громадянство;

5) у міжнародних відносинах держава виступає як єдиний
представник.

' Простими (унітарними) державами називають себе країни Балтії, Польща, Білорусь та ін. Згідно з ч. 2 ст. 2 Конституції на­шої держави Україна є унітарною державою.

Складні форми державного устрою — федерація і конфеде­рація.

Федерація — це складна держава, до якої входить кілька те­риторіальних утворень (суб'єктів федерації), що володіють суве­ренітетом або мають ознаки державності.

Два різновиди федерації:

а) союзна федерація (заснована на договорі), суб'єктами якої є суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повно­важень, аж до права виходу зі складу федерації; приклад — ко­лишній СРСР;б) федерація, заснована на автономії, суб'єктами якої є дер­жавні утворення, що не мають суверенітету, але мають певні ознаки державності у вигляді повноважень самостійно вирішува­ти питання місцевого значення (приклад — Російська Федерація).

Конфедерація — союз держав, об'єднаних для досягнення певних цілей одним або кількома органами (наприклад військо­вими) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Ознаки конфедерації". 1) відсутність законодавчих органів; 2) відсутність загального законодавства, громадянства, судової та фінансової систем; 3) рішення загальних конфедеративних орга­нів для членів конфедерації не є обов'язковим і їх невиконання не має ніяких санкцій; 4) наявність безумовного права виходу зі складу конфедерації у кожного суб'єкта.

Конфедерація — це досить нестійка, перехідна форма від співі­снування повністю незалежних держав до їх федерації або до утворення нової унітарної держави. Через етап конфедерації у своєму розвитку пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, яка і ни­ні офіційно називається конфедерацією. З 1981 по 1989 рр. існува­ла конфедерація Сенегамбія, що об'єднувала Сенегал і Гамбію.

Дата добавления: 2013-12-14