Поняття про дозу ЛЗ

Слово доза походить від грецького dosis - порція, прийом. Під дозою звичайно розуміють кількість ЛП, що вводиться в організм.
Найбільшу кількість лікарської речовини, що видається на один прийом, називають разовою чи одноразовою (dosis pro dosi), а на прийом протягом доби - вищою добою дозою (dosis pro die).
Від величини дози залежить концентрація ЛР в організмі, а значить, і інтенсивність фармакологічної реакції. Найменшу дозу, здатну викликати фармакологічну реакцію, називають мінімальною діючою (граничною) дозою.
Вищу дозу, при застосуванні якої спостерігаються патологічні явища називають токсичною дозою (dosis toxica).
Мінімальну дозу ЛЗ, що викликає смертельний результат, називають смертельною (летальною) (dosis lelalis).
Таким чином, одна і та ж речовина, залежно від того, в якій дозі вона введена, може бути і ЛЗ, і отрутою.
Варто мати на увазі, що в лікувальній практиці можуть бути використані лише ті дози ЛЗ, що знаходиться в діапазоні між мінімальною діючою і токсичною дозами. Цей діапазон називають широтою терапевтичної дії.
Дози ЛЗ, що перевищують мінімальну діючу дозу і не викликають патологічних відхилень в організмі, називають лікувальними або терапевтичними. Лікувальні дози, в свою чергу, поділяють на середні і вищі (максимальні).
У своїй практичній діяльності лікарі користуються дозами в межах між мінімальною діючою і вищою. Всі дози, що знаходяться в цьому діапазоні, називають середніми терапевтичними дозами, що звичайно складають? -1/3 максимальної (вищої) дози. Вона звичайно міститься в одиниці дозованої лікарської форми (таблетка, ампула, капсула) і широко застосовується в лікувальній практиці.
Для отруйних і сильнодіючих засобів встановлюються вищі (максимальні) і терапевтичні дози для разового і добового прийому для дорослих і окремо для дітей, а також однократні дози для тварин. Ці дози наведено в Державній і міжнародній фармакопеях у спеціальних таблицях. Крім того, вищі разові і добові
дози отруйних і сильнодіючих речовин зазначені н приватних фармакопейних статтях на ЛЗ. Іноді у важких випадках захворювання чи отруєння, кола чутливість організму змінена, лікар застосовує дози, що перевищують максимальні. Наприклад, при отруєні барбітуратами перевищують максимальні терапевтичні дози стрихніну нітрату та інших аналептиків (речовин, що збуджують ЦНС).
Дозу ЛЗ призначає лікар залежно від характеру захворювання, віку, статті та інших причин. При цьому враховується, що та сама ЛР може застосовуватися в дуже різних дозах. Наприклад, дибазол для лікування поліомієлітів і поліневриті застосовується в дозі 0.005 г один раз на день, а для лікування гіпертонічної хвороби і стенокардії - у дозі 0.02г 2-3 рази на день. У широкому діапазоні терапевтичних доз застосовуються броміди.
Крім зазначених доз на практиці використовуються так звані ударні дози, коли початкова доза значно вища від наступних. Ці дози широко використовують при лікуванні гострих інфекційних захворювань із застосуванням антибіотиків, сульфаніламідних препаратів та ін. За допомогою ударних доз в крові і тканинах організму вдається створити високу концентрацію ЛР, необхідну для одержання швидкого і надійного лікувального ефекту.
Для речовин, здатних при тривалому лікуванні викликати токсичні явища, встановлюють курсові дози, під якими розуміють загальну кількість даної ЛР, яку дозволяється вводити хворому протягом курсу лікування. Користуються також дробовими дозами, коли одноразову дозу приймають у кілька прийомів.
В експерименті дози розраховують на 1 кг маси тіла. Вищі (разові і добові) для отруйних і сильнодіючих лікарських речовин, зазначені в ДФ, розраховані на людей, що досягли 25 - літнього віку. Виходячи з цих доз як відправних, лікар бере до уваги, крім того, особливості індивідуальних реакцій на ЛР, які залежать від віку, маси, стану хворого та інших причин.
Реакція дитячого організму на ЛР відрізняється віл реакції дорослого. Тому вищі дози для дітей повинні бути меншими, ніж для дорослих, диференційованими залежно від віку дитини. Раніше вітчизняні фармакологи обмежувалися подаванням тільки шкали, за якою вищі дози зменшувалися в такій послідовності:

- для молодих людей віком до 18 років -? дози для дорослих

- для підлітків 14 років - ½ дози для дорослих

- для дітей 7 років - 1/3 дози для дорослих

- для дітей 6 років - ¼ дози для дорослих

- для дітей 4 років - 1/6 дози для дорослих

- для дітей 2 років - 1/8 дози для дорослих

- для дітей 1 року - 1/12 дози для дорослих

- для дітей до 1 року - 1/24-1/12 дози для дорослих. При дозуванні ЛР дітям виникають певні труднощі через різницю маси тіла, а також вікову варіабельність в чутливості. Із врахуванням цього складають таблицю доз для дітей по віку чи на 1 кг маси тіла. Існує ряд формул для розрахунку дози для дітей, наприклад:

Пацієнтам, що досягли 60 років і більше, дози ЛЗ зменшуються на ½ - 1/3 дози дорослого. Це пов'язана з тим, що в старіючому організмі процеси руйнування лікарських речовини сповільнені, тому в крові створюється лікувальна концентрація речовин і при введені меншої дози.

Дата добавления: 2013-12-14