Визначення (вибір) сил і засобів виховного впливу

Важливим компонентом виховної роботи є організація цього процесу. Його можна вважати прикладною частиною всієї системи. Цей практичний компонент має свою підструктуру, яка поєднує певні елементи.

Принцип наукового підходу до планування дає можливість забезпечити спадкоємність у вихованні особового складу, правильно визначити найближчі та подальші цілі, шляхи та методи вирішення ключових проблем. Науково планувати виховну роботу – це, перш за все, виходити з вимог Конституції України, законів, постанов уряду, наказів та директив Міністра оборони, спиратися на глибоке знання законів організації життєдіяльності особового складу.

Сутність і зміст планування виховної роботи у підрозділі.

Вступ.

З М І С Т

Вступ.

1. Сутність і зміст планування виховної роботи у підрозділі.

2. Методика планування виховної роботи у підрозділі.

Завершальна частина.

ЛІТЕРАТУРА:

Статути Збройних Сил України. Затверджені Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІY (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України у 2000, 2003 та 2004 роках).

Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України: Затверджено Указом Президента України від 4 вересня 1998 року, №981/98.

Концепція гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України: Схвалена Указом Президента України від 12 січня 2004 року, № 28/2004.

Біла книга 2010. Збройні Сили України. Щорічник-К – 2011.

Копаниця О.В., «Морально-психологічне забезпечення підготовки Збройних Сил України –історія, сучасність, майбутнє» (Народна армія від 4 вересня 2009 року, спецвипуск № 5 «Світогляд»).

Організація виховної роботи в підрозділах Збройних Сил України: навчальний посібник. Безбах В.Г., Клименко В.С., Кубіцький С.О., Мацагор О.А. ВІКНУ,2011

Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 349 с.

Виховна робота у підрозділі: методичний посібник. За загальною редакцією В.С. Афанасенка, ХВУ, 2002.

З метою організації гуманітарного та соціального забезпечення у Збройних Силах України, організації соціально-психологічного супроводження військової служби, морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), підтримання військової дисципліни та проведення військово-патріотичної роботи у Збройних Силах України в Організаційно-методичних вказівках щодо проведення виховної та соціально-психологічної роботи у Збройних Силах України у 2011 році, доведених до військ телеграмою начальника Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України № 335/169-т від 25.10.10, визначена система перспективного і поточного планування.

Актуальність цієї проблеми пов’язана з необхідністю наукового підходу до планування й організації виховної роботи в підрозділі. Основними документами, які регламентують плануючу діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи є Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України; Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України; керівні документи з питань організації морально-психологічного забезпечення військ (сил); Організаційно-методичні вказівки щодо проведення виховної та соціально-психологічної роботи у Збройних Силах України на поточний навчальний рік; плани бойової та гуманітарної підготовки різних категорій особового складу.

Безпосередня робота з виховання воїна-патріота, свідомого захисника своєї Батьківщини здійснюється у військових колективах – роті, батареї та їм рівних підрозділах. Саме тут йде формування у військовослужбовців необхідних морально-бойових, психологічних та інших якостей, продовжується робота із соціалізації особистості, зміцнення патріотичних переконань, ціннісних орієнтацій; саме тут відбувається подальше становлення молодої людини як гідного громадянина своєї країни. У підрозділі плануються та здійснюються основні виховні заходи, проводиться безпосередня робота з кожним військовослужбовцем, йде коригування виховних впливів на особовий склад з урахуванням його особливостей, а також тих завдань, що ставляться військовому колективу.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, визначає, що розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня (ст.200). Стаття №201 статуту передбачає щоденно, крім всього іншого, час для гуманітарної, культурно – освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач. Стаття № 203 регламентує, що вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для тих, хто не залучений до виконання службових обов’язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно- освітньої роботи, спортивних заходів та ігр.

Організатором цієї роботи є заступник командира підрозділу з виховної роботи, але загальне керівництво виховною роботою здійснюють командири (начальники), які відповідають за виховання підлеглих, військову дисципліну в підрозділі, морально-психологічний стан особового складу.

Планування виховної роботи – це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів, конкретних, адресних, обґрунтованих рішень командира щодо реалізації цілей виховної роботи.

Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється з метою координації зусиль усіх посадових осіб щодо роботи з особовим складом, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, необхідного для виконання поставлених перед підрозділом завдань.

Результатом планування заходів виховної роботи в підрозділі є її план.

План виховної роботи – це комплекс заходів, які взаємопогоджені між собою, заходами бойової підготовки, розпорядком дня підрозділу та повинні здійснюватися посадовими особами й активом підрозділу.

Основою планування є його принципи – керівні, науково обґрунтовані положення, що визначають методику організації виховання особового складу на певний період, виходячи із вимог керівних документів, завдань, що стоять перед підрозділом, вимог життя та практики

До таких принципів відносяться: принцип наукового підходу до планування; принцип конкретності і цілеспрямованості планів; принцип комплексного підходу до планування; принцип реальності плану; принцип особистої (персональної) відповідальності виконавців кожного заходу.

Принцип конкретності і цілеспрямованості планування передбачає ретельну аналітичну роботу щодо знання положення справ у підрозділі, аналіз ефективності виховної роботи в минулому (місяці, півріччі, році), знання завдань, що стоять перед підрозділом.

Принцип комплексного підходу до плануваннявиховної роботи передбачає врахування заходів, які забезпечують рішення всіх завдань, що стоять перед військовим колективом або найбільш важливої задачі, яку потрібно тісно пов’язати з планами бойової підготовки, вказівками вищих органів з гуманітарних питань, перспективними планами. Комплексний підхід до планування відображає єдність всіх складових виховної роботи.

Принцип реальності плану означає необхідність врахування в плані нових вимог життя, нових умов, завдань бойової підготовки, правового, естетичного та військового виховання особового складу, передового досвіду виховної роботи, можливостей забезпечення його виконання.

Принцип особистої відповідальності виконавців кожного заходу вимагає від посадової особи, що планує заходи ретельного підбору, розстановки і підготовки виконавців.

Плануючи виховну роботу, заступник командира з виховної роботи повинен залучати найбільш підготовлених в теоретичному, практичному, спеціальному відношенні виконавців. Визначаючи кожному обсяг роботи, він враховує здібності, рівень підготовки, бажання і вміння працювати з особовим складом.

План виховної роботи, складений заступником командира з виховної роботи подається на затвердження командиру. Затверджений план стає законом для всіх, керівництвом до дій. Основні заходи плану включаються в план-календар бойової й гуманітарної підготовки підрозділу.

План повинен бути своєчасно доведений до керівного складу роти, командирів взводів і виконавців. Крім того, заступник командира роти з гуманітарних питань інструктує виконавців з питань методики проведення того чи іншого заходу, нагадує про його значення, про відповідальність за якість підготовки та проведення, а при необхідності надає допомогу в організації проведення.

Таким чином, план – найважливіша основа ефективної організаторської діяльності по перетворенню в життя політики держави в Збройних Силах, виховання особового складу, забезпечення високої якості бойової підготовки, зміцненню військової дисципліни, підтримці на відповідному рівні бойової готовності підрозділу.

Одже, планування виховної роботи в підрозділі здійснюється з метою об’єднання та координації зусиль усіх посадових осіб у сфері виховання військовослужбовців, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, якостей, переконань, настанов та інших утворень воїнів, необхідних для виконання поставлених перед військовими підрозділами завдань. Головним плануючим документом щодо організації виховної роботи у підрозділі є план виховної роботи на місяць.

План являє собою конкретну форму відбиття колективно прийнятого рішення про організацію виховного процесу. Він дозволяє зосередити зусилля на головних напрямках діяльності особового складу, запобігає можливості самовпливу, допомагає оптимально розставити сили, ефективно використати різноманітні форми і засоби, охопити виховним впливом усі напрями життя як підрозділу загалом, так і окремого воїна, раціонально використати час.

Зміст плану повинен ураховувати події, що відбуваються в країні та за кордоном, характер і особливості завдань, що стоять перед військовим колективом, можливості підрозділу, здібності конкретних посадових осіб, які призначаються відповідальними за той чи інший захід. Планування має виходити з вимог державних документів, наказів і директив Міністра оборони, положень статутів, інструкцій і порадників, інших документів, що визначають життєдіяльність військ, вказівок і рекомендацій вищих органів військового управління, передусім виховних. При плануванні також враховується стан справ у підрозділі, критичні зауваження, що були зроблені старшими начальниками або особовим складом підрозділу з питань різних боків його життя і діяльності, організація виховної роботи.

Акцентується увага слухачів на знанні організаційних вказівок щодо організації гуманітарного та соціального забезпеченняпідготовки органів військового управління, з’єднань, військових частинустанов та закладів у 2011 навчальному році, затверджених першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України 25 жовтня 2010 року. Зокрема, у вказівках визначено, що в організації морально-психологічного забезпечення підготовки військ (сил) пріоритетним вважати:

· підтримання рівня готовності органів військового управління, Сил з бойового чергування, військових частин та підрозділів ОСШР, Сил спеціальних операцій до виконання завдань;

· нарощування спроможностей морально-психологічного забезпечення в ході оперативної, бойової підготовки військ (сил), проведення навчань (тренувань). В основу цієї роботи покласти досвід організації морально-психологічного забезпечення, набутий під час комплексу навчань (тренувань) з органами військового управління, військами (силами) “Взаємодія – 2010”;

· налагодження інтенсивного навчально-виховного процесу, підвищення професійної підготовки офіцерів управлінь армійських корпусів, повітряних командувань, бригад та полків щодо ефективного використання психологічного забезпечення у процесі підготовки військ (сил);

· приведення методичної майстерності, практичних психолого-педагогічних навичок офіцерського складу тактичної ланки, молодших командирів до рівня що забезпечить якісне навчання і виховання підпорядкованого особового складу;

· стійке управління органами з виховної і соціально-психологічної роботи у мирний час та на особливий період, єдине розуміння системи та послідовності заходів морально-психологічного забезпечення, підвищення рівня підготовки офіцерів управлінь, відділів, відділень виховної та соціально-психологічної роботи, їх особистої відповідальності за якісне виконання функціональних обов’язків,

· проведення якісного відбору та професійно-психологічного вивчення особового складу призначеного до ротацій українських миротворчих підрозділів, досягнення морально-психологічної готовності екіпажів (бойових розрахунків) визначених кораблів, військових частин та підрозділів, які беруть участь у міжнародних навчаннях

· скорочення термінів та підвищення рівня психологічної адаптації новоприбулого поповнення призовів “Осінь – 2010”, “Весна – 2011” до умов військової служби у військових частинах та підрозділах;

· впровадження у практику роботи командирів та офіцерів виховних структур бригадної (полкової) ланки, військових комісаріатів, територіальних центрів комплектування затверджених начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України сучасних методик професійно-психологічного відбору та вивчення особового складу: “Динамічне психологічне вивчення особового складу” та “Інструкції з організації вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців, які прибули до військової частини для проходження строкової служби у Збройних Силах України”;

· узагальнення і розповсюдження у військах (силах) передового досвіду з організації морально-психологічного забезпечення.

В ході навчального року основну увагу зосередити:

у Сухопутних військах Збройних Сил України на:

морально-психологічному забезпеченні спроможності військових частин, підрозділів до ведення високоманеврених тактичних, аєромобільних та спеціальних дій у тісній взаємодії з підрозділами інших видів Збройних Сил України;

плануванні та організації морально-психологічного забезпечення бригадного тактичного навчання з бойовою стрільбою в ході комплексу навчань (тренувань) під загальним керівництвом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України;

проведенні зборів з начальниками органів з виховної та соціально-психологічної роботи територіальних управлінь, армійських корпусів, заступниками начальників вищих військових навчальних закладів, заступників командирів з виховної роботи частин безпосереднього підпорядкування командування Сухопутних військ;

проведенні зборів з заступниками обласних військових комісаріатів з виховної роботи.

у Повітряних Силах Збройних Сил України на:

для авіаційних підрозділів – на морально-психологічному забезпеченні нарощування льотного вишколу у підрозділах що входять до складу ОСШР та залучаються до бойового чергування;

для підрозділів ППО – на морально-психологічному забезпеченні спроможностей до ведення маневрених бойових дій та надійного прикриття своїх військ;

плануванні та організації морально-психологічного забезпечення тактичних (льотно-тактичних) навчань підрозділів з бойовою стрільбою, пусками ракет, практичним бомбометанням, в ході комплексу навчань (тренувань) під загальним керівництвом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України;

проведенні зборів із заступниками командирів з виховної роботи бригад, полків та їм рівних з питань посилення гуманітарної складової військової служби, підвищення ефективності діяльності та стійкого управління органами з виховної і соціально-психологічної роботи Повітряних Сил Збройних Сил України;

вивченні та розповсюдженні досвіду морально-психологічного забезпечення підготовки та проведення тактичних навчань військових частин та підрозділів Повітряних Сил Збройних Сил України з бойовою стрільбою на випробувальному полігоні “Чауда”, спільних командно-штабних навчань.

у Військово-Морських Силах Збройних Сил України на:

для морського компоненту – на морально-психологічному забезпеченні спроможності до дій у складі корабельного ударного угрупування;

для військ берегової оборони – на морально-психологічному забезпеченні спроможності виконувати завдання у взаємодії з іншими військовими формуваннями;

плануванні та організації морально-психологічного забезпечення тактичних навчань з бойовою стрільбою, пусками ракет, та стрільбою з корабельного озброєння в ході комплексу навчань (тренувань) під загальним керівництвом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України;

морально-психологічному забезпеченні міжнародних навчань (акцій) “Форватер миру – 2011”, “Си Бриз – 2011”, “Активні зусилля”, “БЛЕКСІФОР”;

в Управлінні сил спеціальних операцій, у Тилу та Озброєнні Збройних Сил України, Головному управлінні оперативного забезпечення Збройних Сил України на:

досягненні морально-психологічної готовності особового складу військових частин та підрозділів до успішного виконання завдань за призначенням, проведення командно-штабних навчань (тренувань), командно-штабних мобілізаційних навчань (тренувань);

забезпеченні безперервного виховного впливу на всі категорії військовослужбовців, формуванні та становленні структур виховної та соціально-психологічної роботи, забезпечення ефективності їх діяльності.

Гуманітарну підготовку та інформування особового складу військ (сил) організовувати і проводити в системі підготовки військ (сил) відповідно до специфіки, призначення та завдань органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України, та згідно з типовими тематичними планами гуманітарної підготовки на 2011 навчальний рік.

При організації гуманітарної підготовки забезпечити:

доступність та емоційне забарвлення викладання навчального матеріалу;

системність, послідовність та наочність навчання;

практичну спрямованість підготовки;

поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи;

контроль знань та надання консультативної допомоги;

удосконалення навчально-матеріальної бази, комплексне використання спроможностей соціокультурної мережі гарнізонів.

З керівниками груп гуманітарної підготовки щомісячно проводити інструктивно-методичні заняття.

Аналіз стану гуманітарної підготовки здійснювати штабам та органам виховної роботи у загальній системі підведення підсумків оперативної та бойової підготовки.

Інформування особового складу проводити:

суспільно-політичне:

офіцерів, військовослужбовців військової служби за контрактом - щомісячно по 50 хвилин;

особового складу строкової служби – щотижня по 30 хвилин;

правове:

військовослужбовців строкової служби, військовослужбовців військової служби за контрактом - щотижня по 30 хвилин;

День інформування з усіма категоріями військовослужбовців та працівниками Збройних Сил України проводити у третій четвер кожного місяця відповідно до тематики, визначеної Головним управлінням виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України. Протягом Дня інформування передбачати проведення комплексу інформаційних та зборових заходів, організувати перегляд важливих суспільно-політичних телепрограм та відеофільмів, прослуховування тематичних радіопрограм, організовувати випуск стінного друку.

У планах виховної та соціально-психологічної роботи передбачати проведення суспільно-політичного, правового та військово-технічного інформування.

З іншого боку вихідними документами, що регламентують виховний процес є наказ Міністра оборони України від 10.11.2010 № 583, який ввів у дію “Інструкцію з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України” та ряд інших розпорядницько-керівних документів МО України та НГШ ЗС України.

Що стосується сил, то до них передусім слід віднести суб’єктів виховного процесу – органи військового управління, структури управління виховною роботою, командирів і начальників, офіцерів-вихователів, військові колективи. Але значну роль у вихованні воїнів, особливо при проведенні конкретних заходів, відіграють й інші армійські структури: штаби, служби, відділи і т.ін., де проходять службу грамотні, підготовлені офіцери, інші фахівці. Їх знання та досвід багато в чому можуть і повинні бути використані у справі виховання армійської молоді.

Засобами виховання звичайно вважають все те, за допомогою чого вихователі впливають на вихованців. До засобів виховання у війську відносяться, з одного боку, різні види військової діяльності: бойове навчання, несення вартової та внутрішньої служб, бойове чергування і т.ін., а з іншого – сукупність джерел, предметів, носіїв виховного впливу на свідомість, волю та почуття військовослужбовців. Серед таких можна назвати словесні (в основу покладено слово), наочні (те, що сприймається візуально), технічні (засоби масової інформації), художньо-естетичні (література, образотворче і музичне мистецтво) тощо.

Дата добавления: 2013-12-14