Вітрохолодовий індекс, або сила охолоджуючого вітру впливає на організм як еквівалент температури

Швидкість вітру, м/сек	Температура, С°
				-5	-10	-15	-20	-25	-30	-35
2-3			-2	-7	-12	-17,5	-23	-28	-33	-38
4-5			-8	-14	-21	-27	т34	-38	-44	-51
6-7		-5	-12	-19	-25,5	-32	-39	-44	-51	-58
8-9		-7	-14	-22	-29	-35,5	-43	-49	-56	-64
	-1	-7,5	-15,5	-23	-30,5	-36,5	-44,4	-50,5	-58	-65,5
11-12	-1,5	-8	-17	-24	-32	-38	-46	-52	-60	-67
13-14	-2	-10	-18	-26	-34	-40	-40	-54	-63	-70,5
15-16	-3	-11	-19	-27	-35	-42	-50,5	-57	-64	-73
17-18	-3,5	-12	-29	-28	-36	-3	-52	-58	-68	-74

(Слайд)

Виражений несприятливий вплив на організм туриста чинять не лише екстремальні температурні і інші кліматичні характеристики (вологість повітря, швидкість вітру і так далі), але і значна мінливість метеорологічних параметрів. Різкі зміни погоди порушують динамічну рівновагу між організмом і зовнішнім середовищем, призводять до різних функціональних розладів. Ці зміни називаються дизадаптаційними реакціями організму. Найбільшою метеорологічною чутливістю характеризується система кровообігу.

Рекламуючи зимові тури на морські курорти, турфірми часто ігнорують такий важливий чинник, як адаптованість українців до специфіки місцевого клімату, яка несподівано порушується, а опісля двох-трьох тижнів поступово повертається до колишнього рівня. Якщо з «пізньої осені або зими» турист на один-два тижні потрапляє в «спекотне літо», він змінює природний ритм свого «біологічного годинника», порушує стереотип, що склався. При цьому за короткий час двічі (після приїзду до місця відпочинку і після повернення) відбувається зміна клімату, способу життя і, отже, основних фізіологічних функцій організму. Різка зміна кліматичної зони і перетин декількох часових поясів викликають в організмі стан стресу. Після далеких авіаційних перельотів у багатьох туристів в перші дні погіршується самопочуття, з'являється загальмованість, сонливість або безсоння, виникають нестійкі поведінкові реакції. Деякі туристи, навпаки, випробовують прилив енергії, що може бути обумовлено як психоемоційними, так і гормональними змінами. Проте подібна короткочасна стимуляція, як правило, змінюється гальмуванням фізіологічних функцій. Таке «розхитування» організму не проходить безслідно, тому багато туристів, що повертаються після зимового відпочинку в країнах з жарким кліматом, хворіють на респіраторні, шкірні і інші захворювання. У деяких з них загострюються хронічні хвороби.

Тривалість і специфіка процесу пристосування до нових кліматичних умов залежать не лише від контрастності клімату в місці постійного проживання і в країні відпочинку, але і від індивідуальних особливостей туриста: віку, міри загартованості і тренованості організму, наявності того або іншого захворювання і його тяжкості. Безумовно, для молодих і здорових людей перельоти і поїздки в країни з жарким кліматом не протипоказані. Для них пристосування до нових умов - позитивний і навіть тренуючий момент. Для осіб середнього і особливо старшого віку, що особливо мають серцево-судинні, бронхолегеневі, шлунково-кишкові і психоемоційні порушення, зміна кліматичної зони небажана, а часто протипоказана. Тому співробітники турфірми повинні виявити увагу до здоров'я туриста, запропонувати йому співвіднести бажання відпочинку з можливостями свого організму. Туристам старшого віку, особливо літнім людям і батькам, подорожуючим з дітьми, за один-два тижні до поїздки слід порекомендувати консультацію лікаря. Можливо, цього часу вистачатиме для проведення профілактичного курсу лікування і підготовки організму до нових умов.

Дата добавления: 2014-01-04