Вторая технологическая революция

Дим.

Угол между двумя прямыми. Условие перпендикулярности и параллельности двух прямых.

Угол между двумя прямыми и называется угол между их направляющими или нормальными векторами, т.е.

.

Две прямые и перпендикулярны когда их направляющие векторы перпендикулярны, т.е. или, т.е., где

;.

Прямые или или.

Видимі тверді та (або) рідкі частинки в газах, що утворюються внаслідок горіння або термічного розкладу матеріалів. Активно впливає на слизову оболонку органів дихання, викликає сльозотечу, сильний кашель, навіть набряк легенів. Крім того, через свою непрозорість ускладнює орієнтування людей у просторі, порушує організований рух і робить неможливим евакуацію, що в свою чергу викликає страх, невпевненість і навіть паніку.

Критичним вважається коефіцієнт ослаблення середовища 0,46 м^{- 1}.

5. Понижена концентрація кисню.

Зменшення концентрації кисню відбувається на всіх пожежах, оскільки процес горіння – окислювально-відновлювана реакція. У нормальній атмосфері його вміст складає 21%. Зменшення вмісту кисню до 18% викликає погіршення рухових функцій організму, а при 10-11% - смерть на протязі декількох хвилин. Оскільки реальна небезпека для життя людини (проявляється у втраті координації рухів, нездатності адекватно мислити), настає лише при зниженні концентрації кисню понад 15% це значення вважається критичним.

До вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, що впливають на людей та матеріальні цінності, відносяться:

- уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій;

- радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, що вийшли з апаратів та установок;

- електричний струм, що виник внаслідок виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів;

- небезпечні фактори вибуху, що виник внаслідок пожежі;

- вогнегасні речовини.

2. Визначення шляхів евакуації та евакуаційних виходів.

Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі, а також захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

Зазначені заходи забезпечуються комплексом об’ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості та висоти (поверховості) будинку, кількості людей, що евакуюються.

Евакуація людей із будівель та споруд на випадок пожежі повинна здійснюватись по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

В кожній будівлі, приміщенні існує безліч різноманітних отворів, як у внутрішніх, так і в зовнішніх стінах, водночас не кожен отвір можна вважати евакуаційним. Аналогічно цьому не кожен прохід і не будь-які сходи можуть вважатися евакуаційними.

До евакуаційних виходів та шляхів належать тільки ті, що забезпечують безпечну евакуацію людей від джерел небезпеки за межі будівлі або споруди, в якій можливе виникнення пожежі чи аварії, впродовж необхідного часу.

У зв’язку з тим, що поняття евакуаційний вихід та шлях можуть трактуватися по різному, норми проектування визначають ознаки, для розпізнавання вказаних понять.

2.1. Евакуаційні виходи.

У відповідності з п.5.9 ДБН В.1.1-7-2002 евакуаційними являються виходи, якщо вини ведуть із приміщень:

а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку (див. малюнок);

б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол, фойє до сходової клітки або сходів типу С3; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу С3;

в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, вказаними в підпунктах а) та б), за винятком випадків, обумовлених НД (див. малюнок);

г) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від вищерозташованих поверхів.

Допускається:

д) евакуаційні виходи з цокольних, підвальних та підземних поверхів передбачати через загальні сходові клітки з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху;

е) евакуаційні виходи із фойє, гардеробних, приміщень для паління та санітарних вузлів, що розташовані у цокольних, підвальних та підземних поверхах будинків громадського призначення, передбачати у вестибюль (фойє), коридор першого поверху по окремих сходах типу С2.

Спеціалізовані й галузеві норми проектування встановлюють до евакуаційних виходів і додаткові вимоги. Зокрема, виходи з виробничих будівель в бік зовнішніх установок або етажерок вважаються евакуаційними, лише якщо відстань від них до етажерки і обладнання відкритої вибухонебезпечної установки становить не менше 10м. В будівлях підвищеної поверховості евакуаційними є виходи тільки на незадимлювані сходові клітки.

Всі інші отвори, в тому числі й дверні, що не відповідають зазначеним ознакам, не вважаються евакуаційними.

Малюнок 2. Евакуаційні виходи з приміщень першого поверху:

1- вихід з приміщення в коридор, який веде крізь вестибюль або сходову клітку безпосередньо назовні; 2 - вихід із сходової клітки крізь вестибюль назовні; 3 - вихід з приміщення безпосередньо назовні; 4 - вихід із сходової клітки безпосередньо назовні

Малюнок 3. Евакуаційні виходи з приміщень другого та вищерозташованих поверхів:

1- вихід з приміщення в коридор, який веде до сходової клітки, що має безпосередньо вихід назовні; 2 - вихід у сусіднє приміщення; 3 - вихід з приміщення в коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід через вестибюль, відокремлений від коридору перегородкою з дверима.

2.2. Евакуаційні шляхи

Евакуаційні шляхи – це шляхи, які ведуть до евакуаційних виходів і забезпечують безпеку людей протягом необхідного часу евакуації.

До евакуаційних шляхів належать коридори, проходи, фойє, кулуари, сходи, вестибюлі. Ліфти, ескалатори та інші механічні засоби пересування евакуаційними шляхами не вважаються, оскільки їх привід пов'язаний з джерелом енергії, яке при пожежі або аварії може вийти з ладу. Окрім цього ліфтові шахти та ескалатори так само, як і решта комунікаційних шахт та каналів, є шляхами розповсюдження продуктів горіння при пожежі.

У випадку відкритих виробничих установок, які розміщуються на власних фундаментах та етажерках, евакуаційним вважається шлях, що веде за межі установки чи в суміжне непожежонебезпечне приміщення, що має безпосередній вихід назовні.

Не рідко в літературі зустрічається такі поняття, як «запасний вихід» та «другий вихід».

Запасний вихід – вихід, який відповідає вимогам, що пред’являються до евакуаційних виходів, але у звичайних умовах не використовується. Його використання можливе лише у випадку крайньої необхідності при вимушеній евакуації. Досвід засвідчує, що під час вимушеної евакуації люди зазвичай користуються тільки тими виходами, якими вони користувались за нормальних умов, і які їх добре відомі. Тому враховувати запасний вихід при евакуації не треба. На даний час поняття «запасний вихід» з норм виключено.

«Другий вихід» - це по суті «запасний вихід» на зовнішні сходи, що відповідають певним вимогам за конструктивним виконанням. Другий вихід передбачається в тих випадках, коли, як за протяжністю шляхів евакуації, так і за пропускною спроможністю, вистачає одного евакуаційного виходу, але для гарантії безпеки людей потрібно мати ще один. Другий вихід в розрахунках евакуації також не враховується. Враховуючи його ненадійність, норми проектування дозволяють його влаштування лише як виняток. При цьому в залежності від поверховості та призначення будівлі, кількість людей, що евакуюються, обмежується. У громадських будівлях зовнішніми сходами евакуація допускається тільки з приміщень 2-го поверху. В будівлях, пов’язаних для обслуговування учнів та хворих, людей похилого віку зовнішні сходи в якості другого евакуаційного виходу не передбачають.

3. Протипожежні вимоги до евакуаційних шляхів та виходів

Вимоги пожежної безпеки до евакуаційних шляхів та виходів регламентуються будівельними нормами та правилами і спрямовані перш за все на забезпечення нормального ритму руху людей під час евакуації у випадку пожежі та протидимного захисту шляхів евакуації.

Забезпечення нормального ритму руху досягається висуванням вимог до кількості, розмірів та розташування евакуаційних шляхів та виходів; виключення різного роду перешкод (порогів, звужень, забіжних сходинок, розрізних площадок тощо) на шляхах евакуації; способу навішування дверей.

Вимоги до конструктивного виконання огороджуючих конструкцій евакуаційних шляхів та їх оздоблення, ізоляції шляхів евакуації від суміжних, підвальних та горищних приміщень, а також об`ємно-планувальні, конструктивні та спеціальні технічні рішення з протидимного захисту будівель спрямовані на локалізацію можливої пожежі та обмеження розповсюдження продуктів горіння по будівлі, а відповідно, й створення необхідних умов для евакуації людей.

Слід враховувати, що шляхи евакуації є також основними шляхами для розгортання та подачі сил і засобів на гасіння пожежі. Тому в ряді випадків норми висувають до об`ємно-планувальних та конструктивним рішенням шляхів евакуації більш жорсткі вимоги, ніж це необхідно для забезпечення процесу евакуації.

Необхідна кількість евакуаційних виходів з приміщень, поверхів та будівель в цілому визначається з урахуванням умов безпеки. Їх повинно бути, за винятком випадків, передбачених відповідними нормами, не менше двох.

Один евакуаційний вихід, як правило, передбачається з невеликих приміщень з кількісним обмеженням людей, що в них перебувають. Наприклад, згідно ДБН В.1.1-7-2002 допускається передбачати один евакуаційний вихід із:

а) приміщення з одночасним перебуванням не більше як 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;

б) приміщення площею не більше як 300 м², розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб.

в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше 300 м² та призначених для одночасного перебування не більше 5 людей.

Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.

Мінімальну відстань L(м)між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за емпіричною формулою:

L=1,5 ,

де П - периметр приміщення (м).

Ширина евакуаційних виходів також впливає на процес евакуації людей і в окремих випадках може спричинити затримку руху. Дослідно доведено, що при ширині отвору менше 0,8м рух може призупинитись через утворення «арки», яку через її значну крутизну неможливо протиснути. При ширині отвору від 0,8 до 1,2м рух має пульсуючий характер: прориви людей через «арки» чергуються з періодами по декілька секунд, протягом яких рух відсутній. Затримки руху не спостерігались лише при ширині отвору понад 1,5м.

а б

Малюнок 4. Схема утворення арки:

а - в прорізах невеликої ширини; б - в прорізах значної ширини

Результати досліджень враховані відповідними положеннями норм. Ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) повинна бути не меншою 0,8м, а проходів – не менше 1м.

Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

Для забезпечення безперешкодного руху двері на шляхах евакуації повинні відкриватись в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Улаштування розсувних та підйомних дверей та воріт, а також дверей та турнікетів, що обертаються, на шляхах евакуації людей не допускається.

Малюнок 5. Види дверей:

а - розпашна; б - гойдаюча; в - розсувна; г - підйомно-спускна; д - обертова; є - турнікет

Ширину дверних отворів при вході в сходові клітки розраховують за кількістю людей, що евакуюються з поверху, і разом з тим, вона не повинна бути більшою за ширину маршу.

Зовнішні двері при виході з сходових кліток не повинні бути менше ширини маршу.

Крім цього, зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати запорів, які не можуть бути відчинені зсередини без ключа.

Для обмеження задимлення сходів двері в отворах, які з’єднують сходові клітки з евакуаційними коридорами, повинні мати пристосування для самозакривання та ущільнення в притулках. В будівлях заввишки понад 4 поверхи ці двері роблять глухими або з армованим склом.

Слід мати на увазі, що спосіб навішування дверей може суттєво зменшити розрахункову ширину евакуаційних проходів. Наприклад, ширина сходових площадок при відкритих дверях може бути менше ширини маршу сходової клітки, що спричинить затримку руху по сходам. Спосіб навішування дверей необхідно враховувати також при визначенні розрахункової ширини коридору. У відповідності з вимогами норм за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів, ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено:

а) на половину ширини дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору;

б) на ширину дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридору.

Проектувати коридори слід без місцевих звужень, тупиків, конструкцій та обладнання, яке виступає на рівні зросту людини. В них не допускається влаштування вбудованих шаф, за винятком шафок для комунікацій та пожежних кранів. В місцях перепаду висот передбачають сходи з кількістю щаблів не менше 3 або пандуси з нахилом не більше 1:6.

У коридорах поверхів не дозволяється розміщувати:

а) обладнання, комунікації, які виступають з площини стін на висоті, меншій за 2 м;

б) трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів, рідин, матеріалів, пилоповітряних сумішей;

в) шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кранів. При цьому шафи для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

На підлозі на шляху евакуації не допускається влаштовувати перепади висот та виступи, за винятком:

а) перепаду висот, на якому влаштовано пандус з уклоном не більше ніж 1:6;

б) перепаду висот понад 45 см, на якому влаштовані сходи, що мають не менше 3-х східців та огородження із поручнями;

в) порогів, які влаштовуються в евакуаційних виходах і мають висоту не більше ніж 0,05 м.

На шляхах евакуації не дозволяється влаштовувати гвинтові сходи та забіжні східці, а також сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, за винятком випадків, обумовлених в НД.

Малюнок 6. Сходи, що забороняються для улаштування на шляхах евакуації:

1 - гвинтові; 2-з забіжними східцями; 3 - з розрізними площадками

Малюнок 6. Визначення протяжності шляхів евакуації:

а - в громадській будівлі коридорного типу; 6-у виробничій будівлі коридорного типу; в - у випадку використання відкритих сходів; г - при улаштуванні антресолей; д -при улаштуванні етажерок

Для забезпечення видимості при евакуації та провітрювання при задимленні шляхи евакуації повинні мати природне чи штучне (евакуаційне освітлення) освітлення, пристрої димовидалення.

Суттєве значення для забезпечення безпеки людей на шляхах евакуації має вогнестійкість та займистість огороджувальних конструкцій. Будівельні конструкції, що застосовуються на шляхах евакуації, мають відповідати ступеню вогнестійкості будівлі.

У будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім будинків V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не дозволяється застосовувати будівельні матеріали з більш високою пожежною небезпекою, ніж:

а) Г1, В1, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель та заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;

б) Г2, В2, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель та заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

в) Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;

г) В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів підлог коридорів, холів, фойє.

Література

1.	Пожарная профилактика в строительстве: Учеб. для пожарно-техн. училищ/ Б.В. Грушевський, Н.Л. Котов, В.И.Сидорук и др.-М.: Стройиздат, 1989, с. 211-226
2.	М.М.Кулєшов, Ю.В.Уваров, О.Л.Олійник, В.П.Пустомельник, О.І. Єгурнов Пожежна безпека будівель та споруд. Навч. посібник – Харків, 2004, с. 59-117
3.	М.Я. Ройтман, Противопожарное нормирование в строительстве. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1985, с.405-496
4.	Рожков А.П. Пожежна безпека: Навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти України. – Київ: Пожінформтехніка, 1999, с. 141-153
5.	ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва", р. 5.
6.	ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення.
7.	ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»

Дата добавления: 2014-01-04