Прихід до влади більшовиків у Росії. Реакція на ці події в Україні

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. у Петрограді більшовики в результаті збройного виступу повалили Тимчасовий уряд. ІІ Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів утворив новий російський уряд — Раду народних комісарів (РНК) на чолі з Леніним, а Росію проголосив Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (Радянською Росією). Щоб привернути на свій бік більшість населення країни, більшовики оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відбивали головні прагнення народу в революції, що вирувала з лютого 1917 р. просторами Російської імперії. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну і приступити до переговорів про справедливий, демократичний мир без будь-яких

умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на землю, надавав право користування землею всім громадянам Росії, що виявляли бажання обробляти її власною працею. Крім того, більшовики у містах, де їхній вплив був значним, рішуче брали владу у свої руки. Методи, якими вони діяли, не були підтримані більшістю політичних сил Росії. До того ж зберігалося чимало прихильників Тимчасового уряду і відновлення монархії. Тому поширення влади більшовиків за межами столиці супроводжувалася збройною боротьбою з антибільшовицькими силами. Проте розрізненість і непідготовленість останніх дали змогу більшовикам досить швидко їх нейтралізувати. Швидке опанування владою більшовиками на більшій території Росії вони назвали «тріумфальною ходою радянської влади». Інакше складалася ситуація в Україні. Одержавши повідомлення про події в Петрограді, у Києві Мала Рада УЦР зібралася разом із представниками різноманітних громадських організацій на закрите засідання, на якому було створено Крайовий комітет з охорони революції в Україні. Комітет у відозві до населення заявив, що його влада поширюється на дев’ять українських губерній і що він відповідальний перед УЦР. Також з осудом більшовицького перевороту виступили Мала Рада УЦР, Генеральний Секретаріат і ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд, який у цей час (2—11 листопада 1917 р.) працював у Києві. З делегатів з’їзду був навіть сформований спеціальний полк для захисту революції.

Але Крайовий комітет не зумів організувати своєї роботи і передав свої функції Генеральному Секретаріату. Після осуду подій у Петроградіз його складу вийшли більшовики. Також Комітет не знайшов спільної мови зі штабом Київського військового округу (КВО), який підтримував повалений Тимчасовий уряд і мав під своїм командуванням значні військові сили. У результаті склалася своєрідна ситуація, за якої в Києві протистояли одна одній три сили: УЦР і віддані їй збройні формування; прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу КВО; більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані воєнно-революційним комітетом (ревкомом), що засідав у Маріїнському палаці. Розв’язання ситуації прискорив штаб КВО, який 10 листопада 1917 р. Заарештував більшовицький ревком і почав роззброєння загонів Червоної гвардії. У відповідь більшовики утворили новий ревком, і у місті спалахнули бої, що тривали три дні, не визначивши переможця. Тоді 13 листопада у протистояння втрутилися війська УЦР. Вони зайняли ключові пункти і установи міста. Ворогуючим сторонам запропонували припинити боротьбу. Спеціальна комісія виробила умови припинення вогню: звільнялися заарештовані члени більшовицького ревкому, штаб КВО виводив війська з міста і розформовував добровольчі офіцерські дружини. Таким чином, УЦР перебрала владу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні. Генеральний Секретаріат призначив командувачем КВО свого представника підполковника В. Павленка. 14 листопада 1917 р. голова ГС УЦР В. Винниченко розіслав телеграму в усі українські губернії, радам, армійським комітетам про перехід влади в краї до УЦР. Також було заявлено, що влада Генерального Секретаріату поширюється додатково на території, де більшість населення складали українці: Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Воронежчини. Того

ж дня влада УЦР і ГС була визнана всіма політичними силами.

Дата добавления: 2014-01-04