Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Четвертий універсал УЦР. Проголошення незалежності УНР




Збройна агресія Радянської Росії, яка прикривалася радянським урядом у Харкові, змусила УЦР до рішучих дій з організації оборони УНР. Було створено Особливий комітет оборони України в складі М. Порша, С. Петлюри і В. Єщенка, полковника Капкана призначено командувачем українського війська. Генеральний Секретаріат ухвалив рішення про створення армії УНР на засадах добровільності та грошового утримання. Але такі дії вже не могли врятувати ситуації. Лідери УЦР боялися і не розуміли значення організованої збройної сили (регулярної армії), здатної підтримати революцію. Таким чином, перед зовнішньою агресією УЦР виявилась фактично беззбройною. Хоча загальна частина більшовицьких загонів була невеликою і вони наступали лише вздовж основних залізниць, реально протиставити їм не було чого. Тому дійшло до того, що на захист української справи стала національно свідома учнівська і студентська молодь. Близько 300 юнаків на чолі із сотником Омельченком під станцією Крути (на шляху з Чернігова до Києва) вступили в нерівний бій (29 січня 1918 р.) з переважаючими більшовицькими загонами. Більшість із них заплатили свої життям за недалекоглядну політику лідерів УЦР, але нічого змінити не змогли. Більшовики невпинно наближалися до Києва.

У цій невтішній ситуації керівники УЦР були змушені переоцінити свої погляди на статус України і, відмовившись від гасел автономії в складі рівноправної федерації народів, стати на позицію цілковитої незалежності України. В умовах війни 22 січня 1918 р. з’явився Четвертий універсал УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та інши ми, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки. Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські установчі збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада… та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів». Текст універсалу було розроблено на основі проектів М. Грушевського, В. Винниченка і М. Шаповала. Одним із найголовніших завдань, які потребували вирішення в найближчий час і знайшли своє відображення в Четвертому універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. Для цього в Брест відправилася мирна делегація. Крім того, в універсалі містилася низка соціально-економічних положень. Щодо аграрного питання в універсалі повідомлялося: «Земельна комісія... вже виробила закон про передачу землі трудовому народу без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі». Проект закону планувалося розглянути і прийняти на найближчому засіданні УЦР, «щоб передача землі в руки трудящих неодмінно відбулася ще до початку весняних робіт». Усі ліси, води і надра конфісковувались у попередніх власників і переходили у власність держави. Уряду приписувалося «приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам». У Четвертому універсалі також йшлося про необхідність вжити термінових заходів щодо ліквідації безробіття, матеріального забезпечення інвалідів, сиріт, людей похилого віку і всіх тих, хто потерпів

від війни. Проголошувалася націоналізація «найважливіших галузей торгівлі», встановлювалася монополія держави на зовнішню торгівлю. Усі банки мали контролюватися державою. Підтверджувалися всі демократичні права і свободи громадян,

рівність представників різних націй УНР. Усвідомлюючи нестійкість і непевність свого становища, УЦР проголошувала: «Все, чого не встигнемо зробити ми, те довершать, справлять і до останнього порядку приведуть Українські установчі збори».

Прийняття Четвертого універсалу стало визначною подією в житті українського народу. Тривалий шлях боротьби завершився логічним результатом — проголошенням незалежності. Хоча в той час не вдалося відстояти самостійну українську державу і сприятлива нагода відродження і закріплення своєї державності зазнала краху, але ідея самостійної соборної України жила в умах кращих представників українського наро-

ду, надихала їх на боротьбу за незалежну Україну. Саме в цьому полягає головне історичне значення Четвертого універсалу Центральної Ради. У день його проголошення УЦР прийняла Закон про національноперсональну автономію. Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями і поляками. Білоруси, німці, чехи, молдавани, татари, греки і болгари могли одержати це право за умови, якщо їхні петиції у цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів. 29 січня 1918 р. у столиці розпочався збройний виступ окремих частин міського гарнізону і робітників заводу «Арсенал», спрямований проти УЦР. Протягом п’яти днів війська УНР під командуванням С. Петлюри та Є. Коновальця придушили повстання в Києві. Однак це вже не мало стратегічного значення. Наступ більшовицьких військ тривав. 7 лютого 1918 р. вони увійшли у Київ. Члени Малої Ради та Ради Народних Міністрів перебралися спочатку до Житомира, а потім — до Сарн. Причинами поразки військ УЦР слід вважати: ослаблення соціальної опори УЦР (повільність, нерішучість у здійсненні соціально-економічних перетворень відштовхнули селянство, у той час як біль-

шість робітників підтримувала більшовиків); відсутність належної уваги до воєнної політики, збройного захисту державності, що виявилася у відсутності регулярної та централізованої армії; високий ступінь організованості та боєздатності більшовицьких військ, успішна тактика боротьби за владу більшовиків; уміла соціальна демагогія Рад.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1220; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.