Протокол UDP

UDP (User Datagram Protocol, протокол передачі блоків даних користувача) – протокол транспортного рівня, що не потребує підтвердження з'єднання, належить сімейству протоколів Інтернет.

Рис. 11.2. Структура протокола UDP

По суті, протокол UDP є прошарком між IP і протоколами прикладного рівня рівня, надаючи можливість декільком застосуванням працювати на одному комп'ютері за допомогою системи портів.

Порти є програмними інтерфейсами, які можна описати на прикладі роботи поштового відділення.

Кожне поштове відділення має індекс – в нашому прикладі IP-адреса, а кожен конкретний одержувач – вулицю, квартиру і будинок – це порт. Якщо уявити пересилку листа, то спочатку лист доставляється від відправника в поштове відділення (інкапсулюється, тобто вбудовується в пакет IP). Після цього лист доставляється на поштове відділення одержувача по індексу (доставляється IP-пакет на хост-отримувач). Листоноша розносить листи в поштові скриньки і доставляє наш лист одержувачеві (підсистема UDP хоста-отримувача виділяє UDP-пакет з IP і відправляє одержувачеві).

UDP – транспортний протокол для декількох відомих служб, таких як:

NFS ( Network FileSystem – мережева файлова система ) – протокол прикладного рівня для передачі файлів по локальній IP-мережі. Каталоги NFS, відкриті для загального доступу, можуть бути змонтовані (як у UNIX системах, так і в системах на базі Windows NT/2000/XP/2003) як локальні каталоги, з якими можна працювати.

SMB (Server Message Block – блок повідомлень сервера) – протокол прикладного рівня для передачі файлів в мережах Windows.

SNMP (Simple Network Managment Protocol – простий протокол управління мережею) – протокол прикладного рівня, що використовується для збирання інформації про стан і управління активними мережевими пристроями, такими як маршрутизатори, програмовані комутатори, сервери і ін.

TFTP (Trivial File Transfer Protocol – простий протокол передачі файлів) – протокол прикладного рівня, що використовується найчастіше, для приймання/передачі конфігураційної та іншої інформації з активних мережевих пристроїв.

11.5. Сервіс DNS

DNS (Domain Name Service – сервіс доменних імен) – протокол прикладного рівня, що дозволяє перетворювати символьні імена Інтернет-хостів в IP-адреси.

Найбільш поширеним DNS-сервером на сьогоднішній день є BIND (Berkley Internet Name Daemon – Демон інтернет-імен університету Берклі). Демон надає стандартний DNS-сервіс на портах UDP-53 (обробка запитів клієнтів), TCP-53 (пересилка інформації про зони між серверами імен).

Сервіс імен – це розподілена ієрархічна (поділена на рівні) база даних в Інтернет.

Імена DNS підрозділяються на імена хостів і імена доменів різного рівня:

www.volnet.ru – тут www – ім'я комп'ютера, volnet – домен другого рівня, ru – домен першого рівня.

Домен – позначення умовної групи комп'ютерів, об'єднаних по ознаках приналежності до організації, мережі, географічного положення або сфери діяльності.

Існують декілька міжнародних доменів першого рівня:

· com – комерційні організації;

· edu – освітні установи;

· org – некомерційні організації;

· mil – військові організації;

· gov – державні організації;

· biz – бізнес;

· int – міжнародні організації і проекти.

Розглянемо роботу DNS на прикладі пошуку доменного імені www.volnet.ru.

Клієнт сервера Dialup.mtu.com відправляє запит на пошук вищезгаданого сервера. Сервер DNS, приймає запит і шукає відповідність імені і IP-адреси у себе в кеші. Якщо не знаходить, то відправляє запит в головний сервер домена верхнього рівня (в даному випадку – серверу домена com). І в цьому випадку сервер намагається спочатку знайти відповідність у себе в кеші. Якщо не знайдено, то сервер пересилає запит головному вгору за ієрархією, поки не дійде до домена першого рівня. Там можлива пересилка між різними доменами першого рівня, між com і ru і потім відбувається спуск вниз за ієрархією аж до сервера запрошуваного домена. На всіх рівнях результат запиту запам'ятовується в кеші, аби наступного разу не перезапитувати його заново.

За налаштування DNS відповідають в системі декілька файлів.

/etc/hosts – файл, в якому прописуються статичні імена хостів. Ці імена не передаються по мережі і діють лише в межах даного хоста.

[root@ns root]# cat /etc/hosts

# Do not remove the following line, or various programs

# that require network functionality will fail.

127.0.0.1 localhost.localdomain localhost

80.92.3.2 ns.edu.vologda.ru ns

80.92.3.3 meson-vol-c0.volnet.ru

192.168.2.4 email.edu.vologda.ru

192.168.2.4 server.schoolm.edu.vologda.ru

192.168.2.130 server-2003

192.168.2.31 webmedia

/etc/resolv.conf – файл конфігурації клієнтів DNS. Саме у цьому файлі прописуються адреси серверів DNS, з якими працюють мережеві клієнти.

[root@ns root]# cat /etc/resolv.conf

search volnet.ru edu.vologda.ru

nameserver 80.92.3.2

nameserver 192.168.2.2

nameserver 80.92.0.10

/etc/named.conf – файл конфігурації сервера BIND. У ньому описуються основні параметри сервера, такі як каталоги зберігання файлів зон, каталоги журналювання, а також визначаються самі зони DNS і вузли, що мають право на отримання і зміну зон.

[root@ns root]# cat /etc/named.conf

options {

directory "/var/named";

allow-transfer{

213.24.34.4;

213.24.35.193;

213.24.34.14;

213.247.150.121;

213.158.26.84;

192.168.2.4;

};

};

logging{

channel a_main{

file "/var/log/named/named.log";

print-time yes;

print-category yes;

print-severity yes;

};

category default{

a_main;

default_debug;

};

};

zone "." {

type hint;

file "named.ca";

};

zone "edu.vologda.ru"{

type master;

file "edu.vologda.ru";

allow-transfer{

213.24.34.4;

213.24.34.14;

80.92.0.10;

213.158.26.84;

213.247.150.119;

192.168.2.4;

};

};

zone "volnet.ru"{

type master;

file "volnet.ru";

allow-transfer{

213.24.35.193;

213.158.26.84;

80.92.0.10;

192.168.2.4;

};

allow-update{

213.24.35.193;

};

};

Файли зон виглядають таким чином:

@ IN SOA ns.edu.vologda.ru. hostmaster.edu.vologda.ru. (

2002031128; serial

14400; refresh

900; retry

1209600; expire

86400; default_ttl

)

@ IN MX 5 ns.edu.vologda.ru.

@ IN NS ns.edu.vologda.ru.

@ IN NS ns.icb.vologda.ru.

mail IN CNAME ns.edu.vologda.ru.

proxy IN CNAME ns.edu.vologda.ru.

proxy2 IN A 80.92.3.134

meson IN CNAME ns.edu.vologda.ru.

www IN CNAME ns.edu.vologda.ru.

meson-vol-c0 IN A 80.92.3.131

Висновки

Основним мережевим протоколом мережевого рівня є протокол IP. У версії v4 IP-адреса має 32для біти. IP-адреса складається з адреси підмережі і адреси комп'ютера (хоста). Для виділення адреси підмережі використовується маска. Для налаштування протоколу IP в Linux можна користуватися вбудованими засобами, такими як netconf, так і робити це вручну.

Контрольні запитання і завдання самостійного виконання

1. Як відобразити параметри протоколу IP?

2. Як додати другу IP-адресу для карти?

3. Як налаштувати протокол IP за допомогою файлу network?

4. В якому скрипті описуються параметри мережевого пристрою?

5. Яке призначення команди ifconfig?

6. Яке призначення марштуризаторів?

7. Яка команда призначена для налаштування статичної маршрутизації в Linux?

8. Як виконати перегляд встановлених маршрутів?

9. Яке призначення протоколу UDP? Яка його структура?

10. Як числові IP-адреси перетворюються в символьні?

Дата добавления: 2014-01-04