Невід'ємною властивістю юридичної діяльності і юридичної прак­тики є професіоналізм

Юристом має бути тільки та людина, яка відчуває власне покли­кання до цього нелегкого роду діяльності, адже тут на терези кла­дуться людські долі. Юрист має любити свою професію, бути захоп­леним нею, мати нахил до роботи з людьми, тому що до нього звер­таються громадяни зазвичай в екстремальних ситуаціях, у скрутні та безвихідні моменти. Незважаючи на те, чи вірить юрист людині, чи ні, він зобов'язаний їй допомогти.

Юридична професія: поняття та особливості.

Професія юриста — одна з найдавніших у людському суспільстві. У давньому суспільстві функції правового регулювання здійснювали досвідчені та найбільш авторитетні старійшини, жерці, "волхви", слу­жителі релігійного культу, пізніше — духовенство (єпископи, свяще­ники).

Слово "юрист" грецького походження, а в літературній українській мові існує ще й слово "правник". Так чи інакше, ці поняття характе­ризують особу юриста як фахівця-правознавця.

Але для того, щоб виконати своє професійне завдання повністю, потрібно знати не лише формально визначену суть (закони), але й мати моральні принципи діяльності. Ніякий закон не може врегулюва­ти відносини між людьми, будучи закріпленим на папері. Лише втіле­ний у конкретну життєву ситуацію закон виявляє своє призначення. Тож професія "юрист" спрямована на те, щоб закони діяли, виправ­довуючи невинних та караючи порушників.

Кожна нова справа вимагає спілкування, а як відомо — скільки людей, стільки й характерів. Тому юрист повинен бути психологом. Зважаючи на особу співрозмовника, юрист має знайти до нього підхід і найголовніше — допомогти.

Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв'язанні юридичних проблем в ім'я захисту прав і законних інтересів громадян.

Фундаментальні — це глибокі знання, які дають розуміння внутрішніх закономірностей розвитку та функціонування держави і права. Вони складаються з глибоких і твердих знань усіх важливих юридичних понять і категорій.

Спеціальні — це конкретні юридичні знання, які використовують­ся для потреб того чи іншого виду юридичної діяльності. Наприклад, слідча чи прокурорська діяльність.

Професія юриста — це широка галузь трудової діяльності, що потребує юридичних знань, умінь, навичок, необхідних для виконання певної роботи в правовій сфері соціальних послуг.

Основні риси юридичної професії:

1. Це гуманна професія, тому що вона спрямована, насамперед,

на забезпечення прав і свобод людини.

2. Це соціальне значима професія, тому що вона пов'язана з дер­жавою і правом, важливими соціальними явищами.

3. Це високоінтелектуальна професія, тому що юристу треба охоп­лювати всі сторони життя суспільства, враховуючи при цьому складні та часом заплутані юридичні проблеми.

4. Це творча професія, оскільки вона пов'язана з вирішенням не­стандартних юридичних ситуацій, при цьому "творчість" завжди обме­жена рамками права, що вимагає від юриста ще більшого мистецтва для розв'язання юридичних проблем.

5. Це точна професія, тобто вона є діяльністю, яка спирається на конкретні юридичні факти при точному додержанні законодавства для отримання конкретного результату.

6. Ця професія має велику свободу і самостійність, оскільки без них неможливо вирішити ті складні нестандартні ситуації, які виника­ють в діяльності юриста, але ця свобода може бути тільки в межах закону.

7. Це відповідальна робота, тому що вона завжди пов'язана з долею людей, і помилок тут не повинно бути.

Префесія юриста має свої специфічні особливості, що пред'являє високі вимоги до ділових і моральних якостей працівника цієї сфери, зобов'язує його знати право, інші соціальні норми, які регулюють службову діяльність юриста. Правознавець покликаний здійснювати благородну функцію захисту прав людини, його гідності і честі, інтересів держави, виховувати у громадян повагу до закону. Він - знавець права і правового життя суспільства, відданий своїй справі, морально стійка людина. Чесність, непідкупність, принциповість, громадянська мужність, справедливість — невід'ємні його якості.

Професіоналізм закріплюється у відповідних юрмативно-право-вих актах і є основою системи офіційних норм-вимог, що ставляться до юристів конкретної спеціалізації (наприклад. Закон України від 24.03.1998 року "Про державну виконавчу службу"; наказ Генераль­ної прокуратури України від 17.04.1996 року "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури").

Діяти професійно означає:

1) працювати за правилами, виробленими і закріпленими у вста­новленому порядку, відповідно до особливого рівня (якості) прийня­тих на себе завдань;

2) мати високу кваліфікацію (ділову компетенцію), основану на фаховій освіті;

3) керуватися морально-правовим обов'язком {а не розуміннями користі або вигоди); дотримуватися нормативів правової психології, економічної, екологічної, етичної, естетичної, інформаційної культу­ри, що пред'являються до процесу діяльності і її результатів;

4) бути підконтрольним відповідним державним органам і (або) об'єднанням спеціалістів, але вільним від непрофесійного (в тому числі партійного) втручання;

5) гарантувати здійснення роботи — забезпечувати безперервність Діяльності на належному рівні відповідно до поставлених завдань або запитів;

6) одержувати належну оплату за свою квалі4'іковану працю.

Дата добавления: 2014-01-04