Розрахунково-аналітичні методичні прийоми

Міжнародним аудиторським стандартом 610 “Аналітичні процедури” пе­редбачені сутність та мета аналітичних операцій (процедур), зміст аналітич­них операцій при плануванні аудиту та перевірці на суттєвість тощо.

При проведенні аналітичних операції здійснюється аналіз взаємозв'язків між даними різних форм фінансової звітності та синтетичних рахунків, а також між даними фінансової звітності та позафінансовою інформацією (запла­нованими показниками діяльності та їх виконанням), порівнюються фактичні дані з даними за минулі періоди.

Аналітичні процедури, що відіграють значну роль при отримання ауди­торських доказів в ході ВГК, складаються із встановлення, аналізу, оцінки та перевірки по суті співвідношень між фінансово-економічни­ми показниками підприємства та встановлення зворотного зв'язку.

Використання у контрольно-аудиторському процесі розрахунково-аналітичних методичних прийомів дає змогу встановити загальний стан об'єктів ВГК:

- невиконання (перевиконання) державного замовлення випуску про­дукції народного споживання,

- зниження/збільшення продуктивності праці проти запланованої,

- неритмічність виробництва продукції,

- збільшення браку,

- збитковість окремих видів продукції,

- нераціональні (неоптимальні) маршрути перевезення продукції тощо.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми дають можливість виявити фактори, які негативно вплинули на результати фінансово-господарської діяльності виробничих одиниць підприємства, об'єднання, а також встанови­ти подальші напрямки ВГК з метою виявлення місць зосеред­ження втрат і перевитрат, а також конкретних осіб, відповідальних за пору­шення правил ведення бухгалтерського обліку та здійснення внутрішнього контролю. При проведенні контролю розрахунково-аналітичні прийоми поєдну­ють із документальними.

До складу розрахунково-аналітичних методичних прийомів входять еко­номічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи, які у аудиторському процесі застосовуються з використанням ЕОМ.

Економічний аналіз у ВГК застосовується при перевірці обсягів виробництва і реалізації продукції, стану та використання трудових ресурсів, основних фондів та матеріалів, виявленні перевищення собівартості окремих видів продукції і визначенні рентабельності, а також встановленого дійсного фінансового стану підприємства.

Статистичні розрахунки дають можливість визначити величину виробле­ної продукції, реалізованих послуг, проданих товарів, середньооблікової чи­сельності працівників тощо.

Наприклад, при встановлені розміру збитків підприємству від розкрадан­ня, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей необхідно застосо­вувати вимоги Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Ка­бінету міністрів України від 22 січня 1996 р. №116. При цьому використовуєть­ся балансова вартість таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відра­хувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встанов­лення такого факту з урахування індексів інфляції за певним розрахунком. Контролююча особа перевіряє правильність проведення розрахунків щодо встановлення розміру збитків, завданих підприємству та стягнення сум у погашення збитків з винуватців.

Економіко-математичні методи використовують у ВГК для встановлення оптимальних виробничих ситуацій і зіставлення їх із факто­рами, які склалися у процесі виробництва. Передусім до них треба віднести методи лінійного програмування, за допомогою яких визначають оптимальний варіант плану.

У процесі ВГК економіко-математичні методи застосову­ють для виявлення невикористаних резервів раціонального господарювання, економного витрачання матеріальних і трудових ресурсів.

Результати застосування розрахунково-аналітичних методичних прийо­мів у процесі ВГК оформляють у вигляді машинограм (відомостей), які до­дають до акта комплексного аудиту діяльності підприємства.

Дата добавления: 2014-01-04