Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Запозичені поняття і категорії соціальної роботи




План

Основні поняття і категорії соціальної роботи

ЛЕКЦІЯ №7

1. Запозичені поняття і категорії соціальної роботи.

2. Загальні поняття і категорії соціальної роботи.

3. Специфічні поняття і категорії соціальної роботи.

 

 

 

Найважливішим компонентом системи логічно впорядкованого знання є понятійний апарат науки - сукупність понять, категорій і термінів, які дозволяють в узагальненій формі відобразити явища, що вивчаються певною наукою, а також зв'язки між ними шляхом фіксації їх істотних ознак та закономірностей. Понятійний апарат формується в процесі узагальнення результатів емпіричного спостереження та експерименту, шляхом застосування у пізнавальній діяльності дослідницьких процедур абстрагування, ідеалізації, узагальнення, порівняння, аналізу, синтезу та умовиводів.

За сутністю поняття і категорії соціальної роботи можна об'єднати в три групи:

- перша група - запозичені - поняття і категорії не специфічні для теорії соціальної роботи, оскільки визначені ними явища і процеси вивчаються іншими науками;

- друга група - загальні - поняття і категорії, які належать, переважно, до теорії соціальної роботи, але використовуються також в інших галузях знань;

- третя група - специфічні - поняття і категорії власне соціальної роботи, які виражають її аспект (закономірності, принципи, цілі, функції, зміст), відображають конкретні способи прояву її сутнісного аспекту, характеризують її якісний стан (форми, методи, інструментарій, структура).

До першої групи понять можна віднести такі: соціум, соціальне середовище, соціальні відносини, соціалізація, соціальне виховання, соціальна активність, соціальна діяльність тощо.

Соціум - оточення, в якому формується людина; сукупність різноманітних груп та інших об'єднань, організацій, закладів, соціальних досягнень, що складають оточення; середовище, вплив якого людинавідчуває в процесі своєї життєдіяльності; простір - предметний, культурний, духовний, де кожна особа реалізує себе, виявляє свою активність.

Соціальне середовище - сукупність соціальних умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на її свідомість і поведінку.

Соціалізація особистості невід'ємна від соціального середовища, яке охоплює людину від моменту її народження і впливає на неї до кінця життя. Соціальне середовище, його сфери (політична, соціальна, духовна) формують певні очікування щодо поведінки особистості. Ці очікування перетворюються відповідними соціальними інститутами в цілі, завдання,

зміст соціального виховання. Соціальне середовище існує завдяки великій кількості взаємовідносин його членів і соціальних інститутів. Чим більша і різноманітніша палітра складових соціального середовища, тим інтенсивніший його розвиток і різноманітніші умови життєдіяльності особистості.

Соціальне середовище класифікують за такими ознаками:

- за видом спільноти - суспільна формація, клас, група; за видом групи - сімейне, навчальне, громадське, трудове, спортивне, військове тощо;

- за формуючим впливом - детермінуюче, тренувальне, навчальне, виховальне, за способом впливу на форму свідомості - правове, моральне, наукове;

- за віком - ровесники, старші, молодші, мішана група;

- за емоційним ставленням - позитивне (що спричинює наслідування),

байдуже, негативне (яке викликає протидію);

- за соціальною спрямованістю - соціальне, асоціальне;

- за ступенем контактів - безпосереднє, опосередковане.

Отже, соціальне середовище - це конкретний прояв суспільних відносин, у яких розвиваються конкретна особистість, соціальна соціальні умови їхнього розвитку.

Соціальні відносини - певна стійка система зв'язків індивідів, яка склалася в процесі взаємодії одного з одним в умовах певного суспільства; відносини між групами людей, які посідають різне становище в суспільстві, беруть неоднакову участь у його економічному, політичному й духовному житті, різняться способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого споживання. Вони можуть приймати характер дружнього співробітництва або ж конфлікту (на основі спільності або розбіжності інтересів цих груп).

Соціалізація (з латини - суспільний) - це процес засвоєння індивідом протягом усього його життя певної системи знань, соціальних норм і культурних цінностей, настанов і зразків поведінки, які дозволяють йому функціонувати в якості повноправного члена суспільства, до якого він належить. Сутність соціалізації полягає в поєднанні пристосування (адаптації) і самоствердження людини в умовах конкретного суспільства. Соціалізація неможлива без активної участі самої людини в процесі засвоєння широкого кола цінностей, понять і навичок, на ґрунті яких складається її повсякденне життя. Розрізняють декілька видів соціалізації: стихійну соціалізацію (відбувається внаслідок впливу на особистість різноманітних, спеціально не створюваних обставин життя); відносно спрямовану соціалізацію (має на меті створення в суспільстві певних економічних, законодавчих і інших передумов, які впливають на розвиток та життєвий шлях особистості); контрольовану соціалізацію (це процес спеціально організованої передачі соціального досвіду особистості та розвитку її потенційних можливостей, який здійснюється в різних державних і недержавних організаціях (школа, позашкільні заклади, дитячі та молодіжні організації).

Для соціальної роботи важливим є поділ процесу соціалізації на три основні етапи:

1) дотрудовий - період життя людини до початку трудової діяльності, здобуття освіти і професії;

2) трудовий - зріла, свідома діяльність людини на благо своє та суспільства;

3) післятрудовий - переважно, пасивний спосіб життєдіяльності (пенсіонери).

Соціальне виховання - цілеспрямовано керований процес соціального розвитку, соціального формування особистості; допомога людині в засвоєнні та прийнятті нею моральних норм, які склалися в сім'ї та суспільстві, прийнятті правових, економічних, громадянських і побутових відносин; цілеспрямоване виховання людини з урахуванням її особистісно проблем і відповідно до соціальних потреб середовища, що її оточує в процесі життєдіяльності. Соціальне виховання здійснюється в ході участі особистості в різних, відносно автономних сферах життєдіяльності: освіта, набуття соціального досвіду, індивідуальна допомога одне одному.

Соціальна активність - свідома, цілеспрямована діяльність людини, орієнтована як на перетворення об'єктивних соціальних умов, так і на формування соціальних якостей власної особистості (активної життєвої позиції); характеристика діяльності, відображена міра реалізації та розвитку соціальних потенцій, можливостей людини (її здібностей, знань, навичок, прагнень). Соціальна активність виступає необхідною умовою різнобічного розвитку особистості, елементом прискорення соціального розвитку.

Розрізняють такі види соціальної активності:

• трудова (виявляється в сфері трудових відносин і характеризує суб'єкт з боку виконання ним професійних соціальних функцій. Розглядається як основний вид соціальної її форми: рух за економію і бережливість, участь у науково-технічній творчості, рух раціоналізаторів і

винахідників тощо);

• у сфері культури та побуту (діяльність суб'єкта у побуті. Вона менш формалізована і більшою мірою залежить від індивідуальних якостей, бажань, устремлінь людей. Проявляється в підвищенні рівня занятті фізкультурою і спортом, вихованні дітей, розвагах тощо).

Соціальна діяльність - сукупність значущих дій, здійснюваних суб'єктом (групою, особистістю) у різноманітних сферах і на різноманітних рівнях соціальної організації суспільства, які переслідують певні соціальні цілі, інтереси та використовують заради досягнення поставлених цілей і задоволення інтересів різноманітні засоби - економічні, соціальні, політичні та ідеологічні. Цей термін також трактують у теорії соціальної роботи як різновид професійної або волонтерської діяльності, спрямований на гарантовану підтримку і надання соціальної допомоги та різноманітних соціальних послуг будь-якій людині, а також на створення умов для людини в суспільстві. Профілактична діяльність, наприклад, має здійснюватися в усіх закладах та установах, де проводиться масова робота з дітьми та молоддю.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 5836; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.