Вартість і плата за водовикористання

Джерела забруднення вод в Україні. Вартість і плата за водовикористання.

На рис.5.1 представлена схема системи платного водокористування, яка прийнята в Україні. Плата за водокористування складається із плати за використання водних ресурсів та плати за забруднення водних ресурсів.

Розрізняють прямі, асимільовані та безповоротні платежі за використання водних ресурсів, які можуть бути розраховані як в межах ліміту, так і понад його.

Рис.5.1. Система платного водокористування.

Ціни тарифів за нормативні споживання водних ресурсів повинні диференціюватись за басейнами та ділянками річок з урахуванням розвитку і розміщенням продуктивних сил регіонів. Проте басейновий принцип управління водними ресурсами давно існує в розвинутих країнах. Суть його досить проста - платежі за водокористування (нехай навіть частково) надходять на рахунок однієї організації, яка повністю відповідає за стан ріки, наприклад, Дніпра та його водосховищ. Така організація повинна мати право встановлювати ліміти на водокористування, контролювати їх дотримання, здійснювати облік води. Основою такої організації могло б стати Дніпровське водогосподарське об'єднання при Держводгоспі яке, поки що, в основному відповідає за стан гідротехнічних споруд та водозабезпечення. В разі надання відповідних повноважень з цієї організації можна б було спитати і за стан Дніпра та його притоків, а також вимагати поліпшення якості води в річці. Якщо і надалі буде 7 "няньок", то на поліпшення справ сподіватись на доводиться.

Ставки штрафних платежів за наднормативне споживання води, яке веде до забруднення та виснаження природних ресурсів, необхідно встановлювати з урахуванням підвищених додаткових витрат, які необхідні для відновлення водних ресурсів та ліквідації чи запобігання негативних наслідків порушення нормативів водокористування. При цьому необхідно встановити такий розмір платежів, який би був більшим за додатковий прибуток, отриманий підприємствами від наднормативного споживання водних ресурсів. Має сенс ставку штрафного платежу встановлювати прогресивною.

Підприємствам, що досягли успіхів у результаті здійснення водоохоронних заходів з суттєвого зниження водоспоживання та забруднення природних вод, доцільно надавати економічні пільги, суть яких полягає в перерахуванні у прибуток підприємства разових та поточних компенсаційних сум. Економічне регулювання раціонального водокористування може здійснюватися за рахунок додаткових коштів, що формуються в результаті штрафних санкцій за недостатню ефективну водоохоронну діяльність підприємств.

Собівартість 1м води визначають:

, (5.3)

де B - річні витрати, грн.;

Q - кількість забраної води, тис.м³.

Внутрішня собівартість води на підприємствах міськводоканала визначають по формулі:

, (5.4)

де В_в- витрати на внутрішні господарчі потреби, грн;

Q_в - кількість забраної воді, тис.м³.

Вартість одного кубічного метра реалізованої чистої води

, (5.5)

де D - доходи від реалізації веди, грн.;

Q - об'єм реалізованої води, тис.м³.

Грошові витрати підприємств водовикористувачів визначають за формулою:

В_в = Ц^.Q_в +0,6Ц'^.Q_с', (5.6)

де Ц - вартість одного куб.м води, грн.;

Q_в - об'єм забраної води, тис.м³;

Ц' - вартість одного куб.м стічної води, грн.;

Q_с'- об'єм, яка скидається в каналізацію, м³.

Необхідно відзначити, що існуючі в даний час тарифи на воду ще недостатньо відображають її дійсну соціальну та економічну цінність. Постановою Кабінету Міністрів №185 від 31.02 1995р. плата за воду 1995р. була збільшена порівняно з 1994р. у 15 разів. Але існуючі пільгові коефіцієнти призвели до різкої відмінності у платі за використання 1м³ води по галузях народного господарства, що не відповідає вимогам раціонального природокористування. Плату за використання води необхідно диференціювати тільки по басейнах річок, а відмінність між галузями закладатиметься у плату за забруднення водних ресурсів, причому, ця відмінність відображатиме рівень водоохоронної діяльності на підприємствах галузі.

Дата добавления: 2014-01-04