Інвестиційне кредитування в Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку

Порядок надання гарантій або інших зобов’язань Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання юридичною особою — резидентом зобов’язань щодо повернення іноземних кредитів, погашення яких передбачається здійснювати із залученням коштів державного бюджету.

Розгляд заявок юридичних осіб — резидентів щодо залучення іноземних кредитів з використанням для їх погашення бюджетних коштів здійснюється тільки у разі, коли кошти на ці цілі передбачені в державному бюджеті. Юридичні особи — резиденти, що мають намір одержати іноземні кредити, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України та передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, подають до Мінфіну лист-заявку з експертним висновком центрального органу виконавчої влади відповідно до галузі та документи за переліком згідно з додатком 12. У разі позитивного висновку Мінфіну щодо наявності у державному бюджеті або можливостей передбачення в ньому необхідних коштів пакет документів подається Кабінету Міністрів України.

Документи, подані Кабінетові Міністрів України для одержання гарантій Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами, погашення яких передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, розглядаються галузевими управліннями або відділами Кабінету Міністрів України і з їх висновками подаються на розгляд віце-прем’єр-міністрам України згідно із розподілом функціональних повноважень.

У разі прийняття відповідним віце-прем’єр-міністром України рішення про підтримку реалізації юридичною особою — резиден­том поданого проекту з використанням іноземного кредиту, погашення якого передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, документи подаються робочому апарату Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 7 днів до її засідання.

Робочий апарат Валютно-кредитної ради розглядає подані документи і готує пропозиції для розгляду питання на її засіданні, а також повідомляє юридичну особу — резидента про дату розгляду питання.

Валютно-кредитна рада приймає попереднє рішення про можливість (за умови позитивних висновків державної експертизи) надання відповідних гарантій Кабінету Міністрів України щодо іноземного кредиту, який передбачається залучити.

Оформлення індивідуальних гарантій Кабінету Міністрів Украї­ни для забезпечення виконання юридичною особою — резидентом зобов’язань щодо погашення іноземних кредитів здійснюється відповідними державними органами та робочим апаратом Валютно-кредитної ради Кабміну за поданням банку-агента після укладення індивідуальної кредитної угоди між Мінфіном та юридичною особою — резидентом, в якій визначається механізм відшкодування бюджетних витрат на обслуговування іноземного кредиту, інші необхідні умови.

Юридична особа — резидент несе повну відповідальність за достовірність інформації, яка міститься в документах, що подаються до органів (організацій), які здійснюють державну експертизу для одержання гарантій Кабінету Міністрів України.

У разі надання юридичною особою — резидентом недостовірної інформації стосовно проекту або власної діяльності проект відхиляється на будь-якому етапі проходження процедури. Кошти, сплачені юридичною особою — резидентом за проведення експертизи, не повертаються.

Юридична особа — резидент, що одержала для забезпечення виконання зобов’язань щодо повернення іноземних кредитів гарантії Кабінету Міністрів України, несе відповідно до законодавства України повну відповідальність, яка виникає з підписаних нею внутрішніх кредитних та інших угод і договорів застави з банком-агентом або договорів страхування з членами Фонду страхових гарантій, а також угод з Мінфіном про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов’язань, а також щодо забезпечення гарантій Кабінету Міністрів України за виконання інших взятих на себе зобов’язань.

Юридична особа — резидент, яка одержала гарантії Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов’язань щодо повернення іноземних кредитів, відповідає за повне і своєчасне погашення кредиту, відсотків за нього, а також сплату комісійних.

У разі невиконання юридичною особою—резидентом чи її поручителем прийнятих зобов’язань згідно із законодавством накладається стягнення на майно, передане в заставу, або подається позов до арбітражного суду.

Контроль за цільовим та ефективним використанням і своєчас­ним погашенням іноземних кредитів здійснюється центральними органами виконавчої влади відповідно до галузі, галузевими управліннями або відділами Кабінету Міністрів України, Мінфіном, Мінекономіки, Національним агентством з реконструкції та розвитку, банком-агентом та Фондом страхових гарантій у разі укладення договору страхування. Персональну відповідальність при цьому несуть керівники відповідних центральних органів виконавчої влади відповідно до галузі та керівники юридичних осіб — резидентів, для забезпечення виконання зобов’язань яких надано гарантії Кабінету Міністрів України.

З метою вдосконалення механізму надання державних гарантій та поліпшення ситуації з обслуговуванням заборгованості за кредитами, гарантованими урядом України, визначено, що: всі питання, пов’язані з наданням державних гарантій, передаватимуться до компетенції Мінфіну; встановлюється граничний розмір надання гарантій протягом бюджетного року; граничний розмір надання державних гарантій затверджується разом із затвердженням граничного рівня державного боргу; експертизу окупності проектів, під які надаються гарантії та оцінку кредитоспроможності позичальників проводять незалежні аудиторські та банківські установи.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який частіше називають Світовим банком, засновано у червні 1944 р. на валютно-фінансовій конференції, що відбулася під егідою ООН у Бреттонудсі, а розпочав він свою діяльність 25 червня 1946 р.

Завдання Світового банку полягає у сприянні економічному зростанню країн, що розвиваються. Допомога спрямовується на будівництво шляхів сполучення, електростанцій, шкіл, зрошуваль­них систем, розвиток сільського господарства, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Деякі позики Світового банку йдуть на фінансування витрат, пов’язаних зі структурною перебудовою, спрямованою на зміцнення стабільності, підвищення ефективності економіки та її рин­кову орієнтацію. Світовий банк функціонує під адміністративним контролем Ради керуючих. До групи Світового банку входить п’ять міжнародних організацій:

· Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

· Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

· Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

· Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ);

· Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

ДіяльністьСвітового банку зосереджена на двох сферах: макроекономічна стабілізація та інституційні зміни. Активніше він діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, впровадженні антимонопольних заходів, розвитку торгівлі, пропагуванні реформ.

Відсоткова ставка за позиками Світового банку для країн, що розвиваються, змінюється кожні шість місяців і становить близько 6 %. Згідно із загальними правилами позики мають 5-річний термін відстрочення платежів і сплачуються протягом 15—20 років. Деякі позики банк надає із внесків, які надійшли від країн — членів організації. Проте більшість грошових надходжень отримана за рахунок бонів, проданих на світових фінансових ринках.

Міжнародна асоціація розвитку заснована в 1960 р. і налічує 160 країн-учасниць. Ця організація групи Світового банку видає безвідсоткові позики найбіднішим країнам світу. Отримати їх можуть лише ті країни, де річний дохід на душу населення не перевищує 925 дол. США. Позики МАР мають 10-річний пільговий період і підлягають відшкодуванню впродовж 35—40 років (залеж­но від платоспроможності країни-позичальника). Кошти організації формуються за рахунок внесків економічно розвинутих країн.

Міжнародна фінансова корпорація заснована в 1956 р., налічує 173 країни-учасниці. МФК — найбільше джерело прямого фінансування проектів приватного сектора в країнах, що розвиваються. Корпорація фінансує проекти, які не можуть на прийнят­них умовах одержати суттєвої підтримки з інших джерел. МФК фінансує не більше 25 % від загальної суми витрат на проект. Незважаючи на те, що МФК може купити до 35 % акціонерного капіталу компанії, вона ніколи не стає найбільшим тримачем акцій і не бере участі у менеджменті фірми.

На відміну від Світового банку, Міжнародна фінансова корпорація надає позики без урядових гарантій, а весь фінансовий ризик вона відносить на рахунок проектів зі своїми партнерами.

Багатостороннє агенство гарантії інвестицій засновано з метою сприяння країнам, що розвиваються, у залученні іноземних інвестицій. Нині організація налічує 145 країн-членів. БАГІ забезпечує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів від таких некомерційних ризиків, як війна або націоналізація. Організація надає консультативні послуги на рівні уряду, допомагає знайти шляхи залучення приватних інвестицій.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів засновано у 1966 р. для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами. Членами МЦУІК є близько 130 країн.

За обсягом кредитів, наданих Світовим банком, Україна посідає останнє місце. Впродовж останніх років Радою директорів Світового банку для України було затверджено проектів на загаль­ну суму позик більше 2,2 млрд дол.

Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є більш вигідними, ніж більшість інших зовнішніх джерел позичання, доступних для України в даний час. За класифікацією Світового банку Україна належить до третьої категорії країн (середній рівень доходу). Для таких країн термін погашення кредитів становить 17 років (а останнім часом він зростає до 20 років) з пільговим періодом 5 років, під час яких сплачуються лише відсотки. Ставка відсотків може бути фіксованою або плаваючою, прив’язаною до ставки ЛІБОР. Відсотки по позиках Світового банку, залучених Україною до цього часу, сплачуються за плаваючою ставкою. Враховуючи загальну маржу Світового банку, ставка відсотків для України становить близько 6,5 % річних.

Залучення позик Світового банку на реалізацію системних та інвестиційних проектів регулюють такі законодавчі та нормативні акти:

· Закон України «Про вступ України до Міжнародного валют­ного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 3 червня 1992 р.;

· Закон України «Про міжнародні договори України» від
22 грудня 1993 р.;

· Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсівта обслуговування зовнішнього державного боргу» від 5 травня 1997 р.;

· Закон України «Про ратифікацію Угоди про позику (Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва) між Україною та МБРР» від 6 липня 2000 р.;

· Закон України «Про ратифікацію Кредитної угоди (кредит на закупівлю палива на зимовий період 2000/2001) між Україною та ЄБРР» від 7 грудня 2000 р.;

· Постанова Верховної Ради України «Про реалізацію Угоди між Україною і МБРР про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі» від 23 березня 1999 р., інші законодавчі акти.

Починаючи з 1994 р. в Україні реалізується 12 проектів, що фінансуються за рахунок позик Світового банку, а саме:

1) Реабілітаційна позика (500 млн дол. США);

2) Інституційна позика (27 млн дол. США);

3) Проект реабілітації гідроенергетики та контролю у системі (114 млн дол. США);

4) Проект з розвитку насінництва (32 млн дол. США);

5) Експериментальний проект у вугільній галузі (15,8 млн дол. США);

6) Проект розвитку підприємств (310 млн дол. США);

7) Проект структурної перебудови вугільної галузі (300 млн дол. США);

8) Проект структурної перебудови сільського господарства (300 млн дол. США);

9) Проект розвитку експорту (60 млн дол. США);

10) Проект розвитку ринку електроенергії (317 млн дол. США);

11) Проект підтримки соціального захисту (2,6 млн дол. США);

12) Проект «Морський старт» (100 млн дол. США).

Крім того, триває підготовка 4 системних та 18 інвестиційних проектів.

Зміст системних проектів полягає у зміні умов та правил діяль­ності певних секторів державного управління або галузей економіки. За системними проектами умовами впровадження проектів та надання позик регламентується здійснення певного переліку політичних заходів, серед яких можуть бути: прийняття певних законодавчих та нормативних актів щодо регулювання тієї чи іншої галузі, створення нових установ державного управління тощо. Кошти позик за цими проектами повністю надходять до державного бюджету і відповідно погашаються виключно за його рахунок.

Метою інвестиційних проектів є технічна реконструкція окремих існуючих підприємств певної галузі або регіону, створення нових підприємств або надання коштів на поповнення оборотних коштів підприємств. При цьому чітко визначається перелік товарів, послуг і робіт, які закуповуватимуться за рахунок позики Світового банку. Кошти позик на інвестиційні проекти використовуються окремими підприємствами або установами-бенефіціарами.

При впровадженні інвестиційних проектів кредитна угода підписується між Україною та МБРР. Міністерство фінансів визначається представником позичальника. Також кредитною угодою встановлюється, які частини позики будуть передані відповідним субпозичальникам, а також визначаються категорії ви­трат, які можуть бути здійснені в рамках проекту. Наступним кроком є підготовка та підписання субкредитних угод між Міністерством фінансів та субпозичальниками-бенефіціарами. Субкредитними угодами визначається, яку суму Міністерство фінансів рекредитує тому чи іншому субпозичальнику, а також вста­новлюються умови та терміни погашення зобов’язань по обслуговуванню цього боргу перед державним бюджетом. Після цього Світовому банку надсилаються зразки підписів керівників підприємств-субпозичальників, які матимуть право підписувати фінансові документи по своїх частинах позики. Ці зразки підписів засвідчуються підписом Міністерства фінансів. Крім того, для реалізації інвестиційних проектів передбачається відкриття позичальником спеціального рахунку в одному з першокласних банків. Через спеціальний рахунок здійснюється оплата дрібних витрат, пов’язаних із впровадженням проекту. Для відкриття такого рахунку Мінфін обирає банк, що відповідає критеріям Світового банку. Одержує індивідуальну ліцензію НБУ на відкриття та використання рахунку в закордонному банку та відкриває спеціальний рахунок. Якщо субпозичальників більше одного, то на спеціальному рахунку відкривається відповідна кількість субрахунків. По кожному субрахунку банку, в якому відкрито спеціальний рахунок, надаються зразки підписів відповідного позичальника.

Реалізація проектів відбувається таким чином: кожний бенефіціар проводить тендери на закупки за визначеними проектом категоріями. Світовий банк при цьому перевіряє процедуру проведення тендеру, а також схвалює його результати. Потім укладається контракт між постачальником і бенефіціаром, який також погоджується зі Світовим банком. У контракті визначаються умови та терміни оплати, і згідно з ними бенефіціар направляє до Світового банку заявки на зняття коштів. На підставі заявки Світовий банк перераховує кошти на рахунок відповідного позичаль­ника за контрактом. Кожний бенефіціар зобов’язаний надавати Світовому банку результати міжнародної аудиторської перевірки використання коштів позики за кожний рік, коли відбувалося впровадження проекту.

Міністерство фінансів здійснює повний та регулярний контроль за використанням коштів позик на інвестиційні проекти як з рахунку у Світовому банку, так і зі спеціального рахунку. Для цього кожний бенефіціар зобов’язаний щомісяця, не пізніше 10 числа, надавати Мінфіну повний звіт про використання коштів позики за минулий місяць, подавши копії всіх первинних документів.

Дата добавления: 2014-01-04