Головні положення теорії Д.Макгрегорі

Теорія Х

Теорія У

· Типовий індивід негативно відноситься до праці і в міру можливостей намагати-меться уникнути участі в роботі; · Типовий індивід не схильний брати на себе відповідальність, неамбі- ційний і насамперед потребує безпечності · Участь людей у процесі праці здійснюється лише через примус та через контроль менеджменту; Згідно з даною логікою моделі - головна роль менеджменту полягає у примушенні до праці та у контролі за діями працівників.

· Праця, це такий же природній процес для людини, як гра або відпочинок; · Взагалі людина не є лінивою від вродження. ЇЇ негативне відношення до праці - це результат надбаного досвіду; · Вирішуючи поставлені задачі, працівники будуть самостійно регулювати свою діяльність та контролювати трудовий процес; · Закладений у людині потенціал дозволяє співробітникам у сприйнятливих умовах не лише брати, але і шукати додаткову відповідальність для себе; · Люди володіють уявою, винахідливістю та творчими можливостями, які можуть бути використані у трудовому процесі. Згідно з даною логікою моделі - головна роль менеджменту полягає у розвитку потенціальних здібностей працівників та наданні допомоги їм у їх застосуванні для вирішення спільних задач.

Будь-яка управлінська модель опирається на певні сприйняття, розуміння природи людини, що обумовлює характер інтерпретації подій, контекстів і які дозволяють тим чи іншим чином прогнозувати розвиток ситуації. Базові, свідомо чи позасвідомо розвинуті парадигми, стають потужним спрямуванням управлінської поведінки.

Менеджери намагаються діяти так, як думають, тому що вони керуються домінуючими у їх свідомості ідеями, переконаннями.

Управлінська діяльність передбачає, що менеджери, дотримуючись визначеного стилю керівництва, використовують власні комунікативні навички та знання міжособової та групової динаміки для досягнення високої якості трудового життя організації.

Вибір моделі визначається великою кількістю факторів. Домінуюча філософія, бачення, місія, цілі організації та її менеджерів впливають на (і у свою чергу, піддаються впливу) вибір і зміст моделі організаційної поведінки.

Авторитарна модель

В умовах автократії менеджери орієнтовані на формальні, офіційні повноваження, які делегуються через їх право віддавати накази підлеглим. При цьому менеджмент абсолютно переконаний, що його знання “абсолютні”, а обов’язок працівників полягає у виконанні обов’язків без ніяких обговорень.

Дата добавления: 2014-01-04