Невідкладна контрацепція

Тема: Невідкладна контрацепція. Контрацепція підлітків. ДХС

Лекція № 8

Невідкладна контрацепція (посткоїтальна) повинна використовуватись після незахищеного статевого акту у тому випадку,якщо вагітність не планується або небажана.

Посткоїтальна контрацепція – це збірне поняття, яке об’єднує різноманітні види контрацепції, застосування яких у першу добу після коїтусу попереджає настання небажаної вагітності, а препарати, що застосовуються для забезпечення цього методу, одержали назву «пігулки наступного ранку». Ще з древніх часів жінки для запобігання вагітності вдавались до різноманітних спринцювань, термічних дій (ванни), фізичного навантаження, введення різноманітних рослинних засобів у піхву.

На сьогоднішній день у світі не існує ідеального контрацептиву. Це стало поштовхом до пошуку нових підходів і розробки контрацептивів разового застосування: засобів, які використовуються після статевого акту. Посткоїтальна контрацепція може застосовуватись як основний контрацептивний спосіб або в якості «аварійного» засобу, як невідкладна контрацепція.

Метод невідкладної контрацепції застосовується для запобігання небажаної вагітності у випадку «незахищеного» (без контрацептива) статевого акту або при виявленні дефектів бар’єрних засобів (презерватива, діафрагми), при огріхах гормональної контрацепції (пропуск прийому чергової пігулки), після зґвалтування, особливо у підлітків, чи в інших випадках, коли вагітність небажана або небезпечна. Ефективність методу досить висока і досягає 96%, якщо з моменту «незахищеного статевого акту пройшло не більше 72 годин.

Враховуючи вищезазначене, препарати посткоїтальної контрацепції повинні відповідати певним вимогам:

- Висока ефективність в передімплантаційний період.

- Відсутність побічних явищ.

Механізм дії стероїдних препаратів різнонаправлений і обумовлений впливом на різні ланки репродуктивної системи: зміну секреції гонадотропінів (порушує розвиток яйцеклітини), гальмування раннього ембріогенезу, блокування пенетрацї сперміїв і пригнічення передменструального стероїдогенезу. Такий широкий спектр дії для посткоїтальних контрацептивів обумовлений тим, що їхнє застосування може припасти на різний період менструального циклу, і тоді проявиться той чи інший ефект введеного стероїду.

Слід зазначити, що досить висока ефективність методу невідкладної контрацепції досягається за рахунок введення доз гормонів, які значно перевищують дію тих, що містяться в пігулках для циклічного прийому. Так, доза естрогену в препаратах посткоїтальних контрацептивів досягає 0,5 мг, гестагену 400 – 750 мкг. Встановлена також посткоїтальна дія даназолу (17-етинілестрадіолу), контрацептивний ефект якого обумовлений, з одного боку, антигонадотропною дією, а з другого – блокуванням стероїдогенезу в жовтому тілі. Даназол застосовується для невідкладної контрацепції у двох режимах: за пролонгованою схемою протягом п’яти днів, але в менших дозах (200 мг на добу), або ударними дозами (по 400 – 600 мг двічі протягом доби).

Крім вищеперерахованих стероїдних сполук, які належать до естрогенів і прогестинів, для здійснення невідкладної контрацепції використовуються інші препарати модифікованої стероїдної і нестероїдної структури. До них належать анордин (17-діолдипропіонат у дозі 7,5 мг), динодрин (аналог анодрину, але сильніший в 20 разів), центхроман (3,4-транс-2,2-диметил-7-метоксихроман у дозі 60 мг). Дія цих засобів направлена на порушення імплантації плідного яйця, недостатні секреторні перетворення в ендометрії,а центхроман ще має і слабкий антиандрогенний ефект. Серед побічних ефектів найчастіше спостерігається затримка менструації.

Єдиним механічним методом для невідкладної контрацепції є введення ВМЗ, яке має здійснюватись з дотриманням всіх необхідних правил не пізніше, ніж через 5 діб після незахищеного статевого акту, що забезпечує контрацептивний ефект у 99% випадків. Для додаткового впливу можна використовувати ВМЗ, що містять гормони. Цей метод має більше обмежень, ніж гормональна невідкладна контрацепція. Це пов’язано з тим, що метод неприйнятний при високому ризику інфікованості жінок, після зґвалтувань, у тих, хто не народжував та у підлітків.

Проблема невідкладної контрацепції тісно пов’язана з контрацепцією, тобто застосуванням засобів, які можуть викликати менструацію при її затримці на 7-10 днів вагітністю, яка наступила незаплановано. Основою даного підходу є блокування прогестинових рецепторів, що призводить до лютеолізу і перериванні вагітності. У клінічній практиці застосовують з цією метою дві сполуки: блокатор ендогенного прогестерону Ru-486 (міфепристон, що є похідним 19-норетистерону і інгібітор синтезу прогестерону – епостан).

Міфепристон для переривання вагітності призначають протягом 7 днів у дозах від 100 до 600 мг. Можна використовувати і коротшу схему, але це підвищує кількість побічних явищ у вигляді нудоти, блювання та загальної слабкості за рахунок збільшення добової дози. Переривання вагітності починається з кровотечі і в 75-94% випадків закінчується повним абортом.

Такий клінічний ефект переривань вагітності в 73-84% випадків викликає епостан. Його призначають протягом 4-5 днів у дозі по 200 мг 4 рази на добу. Побічні реакції, що розвиваються при вживанні епостану, викликають затримку менструації, альгодисменореї у 15-20% пацієнток. Це значною мірою обмежує його клінічне використання.

Є певний світовий досвід використання активних фракцій простагландинів ПГЕ-2альфа для переривання вагітності в різні терміни: від ранніх до пізніх. Клінічний ефект обумовлюється лютеолітичною дією простагландинів і їхньою властивістю підвищувати моторику міометрія. Для посткоїтальної контрацепції використовують ензапрост-F, гемерпрост, простин та ін. Широке використання препаратів обумовлено сполученням високої ефективності переривання вагітності (в 70-85% випадків) і практично повною відсутністю побічних реакцій та протипоказань. Препарати вводять щоденно в дозі 10-15 мг один раз на добу. Вводять препарати парентерально або місцево (гелі, аерозолі, супозиторії та ін.).

Слід зазначити, що в спеціальній літературі мало уваги приділяється висвітленню принципів та методів посткоїтальної контрацепції. Це диктує необхідність навчання методу контрацепції медичних працівників, співробітників центрів планування сім’ї, а також жінок: від підлітків до старшого репродуктивного віку. Метод застосований грамотно, з урахуванням показань посткоїтальної контрацепції, може в значній мірі сприяти збереженню здоров’я жінок.

Типи

Комбіновані естроген-гестагенні ОК.

Гестагени.

Даназол.

Міфепристон.

Внутрішньоматкові засоби (ВМЗ).

Переваги

Усі типи дуже ефективні (менше 3% жінок вагітніють у цьому циклі).

ВМЗ забезпечує також тривалий контрацептивний захист.

Недоліки

КОК ефективні тільки в тому випадку, якщо перша доза прийнята протягом 72 годин після незахищеного статевого акту.

КОК можуть викликати нудоту, блювання або болючість молочних залоз.

Перша доза ЧПТ повинна бути прийнята протягом 48 годин після статевого акту, однак вони в меншій мірі викликають нудоту і болючість молочних залоз.

Антипрогестини ефективні тільки у випадку, якщо прийняті протягом 72 годин після незахищеного статевого акту; в даний час дорого коштують і є лише в деяких країнах.

ВМЗ ефективний тільки тоді, коли вводиться протягом 5 днів після незахищеного статевого акту.

Введення ВМЗ є невеликою процедурою, яка виконується підготованим медпрацівником і не повинна здійснюватись жінкам, які мають ризик зараження ІСШ та іншими ЗПСШ (такими як ВГВ та ВІЛ/СНІД).

Хто може використовувати невідкладну контрацепцію

Пацієнтки, яким потрібен негайний захист від вагітності (наприклад, після незапланованого, незахищеного статевого акту; якщо порвався презерватив або протік; після зґвалтування).

Хто не повинен використовувати невідкладну контрацепцію

Вагітні жінки або у випадку, коли підозрюється вагітність.

Дата добавления: 2014-01-04