Херсонська область

розташована на півдні України. її площа становить 28,56 тис. кв. км (4,7% території країни).

Херсонщина — єдина з усіх областей України (крім АР Крим), що має вихід до двох морів — Чорного і Азовського. У межах області протікає всього 6 річок довжиною понад 10 км. Головна ріка — Дніпро —перетинає область із північного сходу на південний захід, поділяючись у нижній течії на рукави і утворюючи дніпровські плавні.

На Херсонщині знаходиться найбільший на планеті ли­ман - Дніпровсько-Бузький.

Чорноморське і Азовське узбережжя в межах області простягається більше як на 200 кілометрів і має чудові піщані пляжі, розвинену оздоровчу інфраструктуру. За кількістю сонячних днів Херсонщина не поступається Кри­му. Вона є областю з найменшою середньомісячною кіль­кістю опадів (від 300 до 400 мм).

Тут розташовані два біосферні заповідники, які входять до світової мережі біосферних заповідників (резерватів) -Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна і Чорноморський.

Перший в Україні природний заповідник — Асканія-Но­ва — є найбільшим серед степових заповідників у Європі і єдиним у цій частині світу резерватом, де збереглися пер­винні степи (близько 1,5 тис. га). Ф.Фальц-Фейном у 1874 р. було споруджено невеликий вольєр для утримання представ­ників місцевої фауни. Зоопарк розростався і був поповнений іншими видами з різних країн світу. В 1887 р. тут було ство­рено ботанічний парк, у якому представлена флора всіх кон­тинентів.

Всього на Херсонщині 69 територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду.

Область має значні можливості розвитку курортної га­лузі і масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжі Дніпровського лиману, Чорного і Азовського морів, хоча використовуються вони незначною мірою. Діють курорти Гола Пристань і Скадовськ, курортна місцевість Арабатська Стрілка. Санаторій «Гопри», розташований на березі цілющого Соляного озера, функціонує на базі озерних сульфідних грязей і хлоридно-натрієвої ропи. Тут зберегла­ся перша грязьова лікарня для лікування захворювань опор­но-рухового апарату, збудована в кінці XIX ст.

На Херсонщині налічується 25 готелів, у тому числі 2 ту­ристські готелі («Лілея» в Херсоні і «Нова Каховка» в Новій Каховці); 2 мотелі, 2 турбази («Чорномор» у смт. Лазурне Скадовського району та ім. Остапа Вишні в с. Кринки Цюрюпинського району).

На Херсонщині на державному обліку перебуває 5,9 тис. пам'яток. З них 143 входять до Державного реєстру національного надбання. Тут діє 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Херсонський краєзнавчий музей — один із най­старіших на півдні України, що утворився в 1931 р. об'єднанням археологічного і природно-історичного музеїв.

Колекція Херсонського художнього музею налічує по­над 6 тис. творів живопису, графіки, скульптури і декора­тивно-вжиткового мистецтва, серед яких — роботи О. Шовкуненка, К. Коровіна, М. Врубеля, М. Пимоненка та ін.

У 1778 р. у відповідності з царським ука­зом було закладено місто Херсон, назване на честь давнього Херсонеса. Будівництвом керу­вав один із предків О.С Пушкіна генерал І. Ганнібал. Херсон був першою базою Чорно­морського флоту. На спорудження фортеці, верфі, судноремонтних май­стерень, складів були витрачені величезні кошти, але не­вдовзі стало зрозуміло, що місце було обрано невдало: мілководний Дніпровський лиман і гирло Дніпра не дозво­ляли підходити великим морським кораблям. Тому після заснування Миколаєва (1783) і Одеси (1794) Херсон посту­пово втратив значення головного порту і головної південної верфі країни. В 1790-х pp. адміралтейство було переведено до Миколаєва. Хоча херсонська суднобудівна верф продов­жувала функціонувати, і тут споруджувались невеликі військові кораблі. В 1806 р. стала до ладу ще одна верф, що спеціалізувалась на будівництві торговельних кораблів. Во­на стала найбільшим підприємством цивільного суднобуду­вання на півдні країни.

В 1900-1902 pp. було поглиблено дніпровське гирло (до 22 футів), прорито канал, який з'єднав порт із морем, і Хер­сону було повернуто значення великого морського порту.

В місті діє готель «Фрегат», кілька турбаз. Турфірми ор­ганізовують одноденні поїздки в сільські місцевості (з обідом і дегустацією вин), подорож до заповідника «Асканія-Нова», прогулянки по Дніпру, відвідання рибальського острова (з обідом із рибних страв), полювання в Гаврилівському мис­ливському господарстві і на островах Бірючий, Джарилгач.

В селищі Сатанів збереглися залишки міських воріт (на місці давнього південного в'їзду до міста), замку (XV— XVI ст., 1724 p.), комплекс споруд Троїцького монастиря (XVI-XVIII ст.), синагога (1532 p.).

В с Сутківці знаходиться Покровська церква-фортеця (XIV-XV ст.), яка не має в Україні аналогів за своїм архітектурно-планувальним вирішенням. Збереглись також руїни замку (XIV ст.), що разом з церквою входив до єди­ного оборонного комплексу.

В м. Ізяслав (історична Волинь) знаходять­ся комплекс споруд монастиря бернардинців (початок XVII ст.), руїни замку (1539 p.), кос­тьол Св. Іоанна Хрестителя (1559, 1756 pp.).

У м. Старокостянтинів (історична Волинь) збереглися залишки замку (1516-1571 pp.), заснованого князем Острозьким, костьол Св. Іоанна Хрестителя (1754) р. і руїни костьо­лу (1612 р.) на території колишнього монасти­ря домініканців.

Дата добавления: 2014-01-04