Структура авансованого капіталу. Витрати вироб­ництва, їхня сутність та класифікація

Авансований промисловий капітал вкладається у засоби ви­робництва (предмети та засоби праці) і робочу силу (див. лекцію 1).

Засоби та предмети праці становлять матеріально-речову основу промислового капіталу, яка безперервно вдосконалюєть­ся з розвитком науково-технічного прогресу.

Капітал поділяється на постійний та змінний.

Постійний капітал – та частина капіталу яка авансується на купівлю за­собів виробництва і в процесі виробництва не змінює своєї вартості. Його позначають літерою С (constant – постійний).

З мінний капітал – капітал, який авансується на купівлю робочої сили, і у процесі виробництва змінює величину своєї вар­тості, познача­ється літерою V (varians – що змінюється).

Витрати виробництва є формою руху авансованого промис­лового капіталу.

Витрати виробництва – вартісна оцінка затрат еко­номічних ресурсів, здійснених підприємцями задля вироб­ництва продукції.

Витрати поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (явні) витрати – витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власни­ками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних послуг тощо).

Внутрішні (неявні) витрати – витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Не­явні витрати включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ре­сурсів.

Виокремлення явних та неявних витрат в свою чергу здійснює їх поділ на бухгалтерські та економічні витрати.

Залежно від строку, впродовж якого можлива зміна економіч­них ресурсів, залучених фірмою до виробництва певного виду продукції, розрізняють:

— витрати фірми в довгостроковому періоді (часовому інтервалі, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів);

— витрати фірми в короткостроковому періоді (часово­му інтервалі, протягом якого хоча б один вид ресурсів залиша­ється незмінним).

Витрати фірми в короткостроковому періоді поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні (рис. 9.2).

У деяких випадках фірми несуть незворотні витрати:

— втрачені можливості, пов’язані з помилковими управлін­ськими рішеннями (збитки, які відшкодовуються за рахунок прибутку);

— втрати, які здійснюються раз і назавжди і не компенсу­ються у разі припинення діяльності фірми (витрати на рекламу та ін.).

Рис. 9.2. Структура витрат фірми в короткостроковому періоді

Дата добавления: 2014-01-04