КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття методів навчання та їх класифікаціяПлан Тема 7. Методи і засоби навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів Розпізнавання маніпуляції та захист від неї. Ознака, яка властиву будь-якому маніпулятору – це прагнення заволодіти волею партнера. Маніпулятор завжди прагне підкорити собі партнера. Цю залежність він черпатиме у слабостях, статках, в будь-яких бажаннях, від яких людина не вільна (бажання грошей, влади, кохання тощо). Друга ознака маніпулятора – обман, лицемірство в його поведінці: бажання вгодити, надмірна прив’язаність („прилипали”), або відчуття, що він щось недоговорює. Третя ознака в судженнях маніпулятора, у яких буде звучати заклик не до об’єднання, а до роз’єднання. Він буде переконувати, в необхідності боротися „за місцем під сонцем”, в необхідності позиції сили – „чим сильніший, тим вище становище займаєш”, „з людьми потрібно не товаришувати, а сварити їх між собою, щоб швидше перемогти”. Інтрига – улюблений прийом маніпулятора [4, С. 180]. Психологічний захист - це застосування суб’єктом психологічних засобів усунення чи послаблення шкоди, яка існує зі сторони іншої людини. Він доречний там, де є взаємодія партнерів (держав, організацій, окремих людей, цілісних фрагментів психіки). Розглядаючи поняття „психологічний захист” слід звернути увагу на такі складові: Предмет психологічного захисту – ним може бути психіка в цілому або якась психологічна структура – самооцінка, самоповага, Я-концепція, образ Я, індивідуальність тощо. Захисту також можуть піддаватися мотиваційні утворення: бажання, смаки; когнітивні – світогляд, думки, знання; поведінкові прояви – навички, уміння, стиль поведінки чи діяльності. Чинник загрози – найчастіше – тривога, яка може бути викликана внутрішнім конфліктом, невизначеністю ситуації; дії партнерів, тварин, організацій. Характер шкоди - повне руйнування, пригнічення чи підкорення, якісні зміни, які ведуть до втрати самості, надзвичайно швидкі зміни чи затримка розвитку. 1. Поняття методів навчання та їх класифікації 2 Класифікація методів навчання за Ю.Бабанським 3 Класифiкацiя методiв навчання за характером пiзнавальної дiяльностi учнів 4 Вибір методів навчання 5 Засоби навчання. Використання комп'ютерної техніки у навчанні Метод – спосіб діяльності, спрямований на досягнення поставленої мети. За допомогою певного методу засвоюються певні поняття. Методи навчання – способи взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, за допомогою яких здійснюється процес навчання, тобто озброєння учнів певними знаннями, уміннями та навичками. Або методи навчання – способи спільної діяльності вчителя і учнів спрямовані на розв’язання поставлених навчальних завдань. Метод навчання визначає характер і спосіб діяльності вчителя та учнів. Він являє собою впорядковану систему взаємопов’язаних прийомів педагогічної діяльності вчителя і навчально-пізнавальної діяльності учнів. Метод навчання складається з окремих компонентів. Основним компонентом є прийом навчання. Прийом навчання – це складова частина або окрема сторона методу, завдяки якій реалізуються окремі дидактичні завдання. Наприклад, метод вправ складається з таких прийомів: показ учителем, як необхідно застосовувати знання на практиці; повторення побачених дій учнями; тренування, спрямоване на вироблення навичок та умінь. Прийом навчання включає цілеспрямовані дії і складається з кількох операцій. Наприклад, метод роботи з підручником може бути реалізований завдяки наступним прийомам: створення проблемної ситуації; самостійний аналіз тексту учнями; робота з ілюстраціями; фіксування основних понять, складання плану. Функції методів навчання: 1) освітня (навчальна) полягає в тому, щоб оптимально сприяти формуванню високоосвіченої, ерудованої особистості з високим культурним рівнем; 2) виховна реалізується завдяки прийомам, що акцентують увагу учнів на виховний ідеях, моральних якостях, наприклад, літературних персонажів. З іншого боку виховна функція полягає в тому, що методи навчання повинні сприяти гуманним відношенням між учителем і учнями; 3) розвиваюча функція полягає в тому, щоб методи навчання забезпечували психічний та фізичний розвиток особистості; 4) організаційна полягає в правильному підборі методів та прийомів із метою реалізації навчально-пізнавальної діяльності. У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання.Розглянемо основні із них: · за джерелами передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С. Петровський, Е. Талант). · за основною дидактичною метою – методи набуття нових знань, формування вмінь і навичок, закріплення, застосування знань, перевірка знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов). · за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові або евристичні, дослідницькі (М. Скаткін, І. Лернер). · за ступенем активності учнів: методи пасивні (розповідь учителя, лекція), активні (метод вправ, контрольні роботи, робота з підручником). · за характером логіки пізнання: 1. Аналітичний метод – передбачає мислительне або практичне розкладання цілого на частини з метою виокремлення суттєвих ознак цих частин (наприклад, розбір слова за коренем, суфіксом, префіксом, афіксом). 2. Синтетичний – метод, який передбачає теоретичне або практичне поєднання виділених аналізом елементів чи властивостей предмета, явища в одне ціле. 3. Індуктивний – вивчення предметів, явищ, від одиничного до загального. 4. Дедуктивний – вивчення навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного. · за рівнем самостійної розумової діяльності: 1. Дослідний. 2. Частково- пошуковий. 3. Проблемний виклад (проблемно-інформаційний). До проблеми класифікації методів навчання зверталися такі вчені, як А.М.Алексюк, В.Паламарчук. На сьогодні вважається найдосконалішою класифікація методів навчання за Ю.Бабанським.Він виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає декілька класифікацій), в основу яких покладено: організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності; контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності. Звісно, ця класифікація, як і попередні, недосконала, оскільки має недоліки, зокрема те, що в практиці навчання метод застосовують не ізольовано, а в певному взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими методами і прийомами. Проте вона найпослідовніша й найзручніша. 5.2 Класифікація методів навчання за Ю.Бабанським. Ю.Бабанський виділяє три групи методів: І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності ІІ. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності ІІІ. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1425; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |