Позичковий капітал

Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності, добровільності, строковості, забезпеченості, цільового характеру.

Економічна суть кредиту. Принципи кредитування

Передумовами виникнення кредитних відносин були високий рівень розвитку продуктивних сил і товарного виробництва, що забезпечило високу ефективність господарювання економічних суб’єктів і сформувало довіру взаємовідносин між

ними.

Кредит – провідна форма руху позичкового капіталу, що виникла на певному етапі розвитку суспільного виробництва і ринкового обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники.

Продаж товарів у кредит означає лише реальність переміщення споживних вартостей від продавця до покупця. А вартість товарів у боргових зобовязаннях позичальників набуває ідеального виразу і реалізує себе на основі кредитного механізму обороту суспільного капіталу, що включає такі складові елементи: принципи кредитування, кредитне планування та способи кількісного регулювання кредиту.

За економічною суттю і механізмом функціонування кредит є складною і однією з найдавніших категорій товарно-грошових відносин. Прагнення з’ясувати значення кредиту для прискорення суспільного прогресу впродовж багатьох століть породжували пильну увагу людей і дискусії серед вчених. Але й нині точне визначення економічної суті і ролі кредиту ще не вироблено. Виникнувши ще понад 3000 рр. до н.е., кредит вдосконалювався одночасно з розвитком обміну грошей і товарного виробництва. Історичними етапами з’ясування економічної суті кредиту стали:

1) Ототожнення кредиту з довірою кредитора до боржника;

2) Кредит, як мінова вартість, що складається з двох частин – передачі цінностей та

їх повернення;

3) Кредит, як тимчасове користування позичальником цінностями кредитора.

Лише пізніше кредит стали ототожнювати з механізмом взаємодії з економічним середовищем, що відповідає сучасним уявленням про механізм реалізації кредитних відносин. Загалом сучасне тлумачення кредиту зводиться до наступного.

Основними ознаками поняття „кредитних відносин є:

а) учасники кредитних відносин мають бути економічно самостійними власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися;

б) функціонувати на основі самодостатності й самоокупності;

в) нести економічну відповідальність за своїми зобов’язаннями.

г) кредитні відносини є добровільними і рівноправними;

д) кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають;

є) кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у звязку з рухом вартості;

е) нееквівалентність кредитних операцій значно посилює роль платності в їх механізмі реалізації. Плата за кредит компенсує кредитору втрати від передачі його коштів у чуже використання і можливі втрати на випадок неповернення позики;

ж) безперервність і платність кредитних відносин визначають їх здатність до капіталізації, внаслідок чого формується особлива самостійна форма капіталу –

Кредит формується під дією обсягів і темпів зростання ВВП, структури і рівня розвитку фінансової системи і стану державних фінансів, цілей і методів реалізації

державної грошово-кредитної політики, розвитку ринкових відносин тощо.

Отже, кредит є об’єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно-грошових відносин і його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх дохо-дів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреб в коштах та джерелах їх формування у юридичних та фізичних осіб.

Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання кредиту, користування ним та його поверненням. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їх суб’єктами, а грошові чи матеріальні цінності або виконані роботи та надані послуги,щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом кредиту.

Кредитні відносини підтримуються безперервно, як безперервний рух вартості в процесі задоволення потреб розширеного суспільного відтворення. Вивільнені кошти з однієї кредитної операції вступають у кредитні відносини з іншими контрагентами чи із тими самими. Але з приводу інших сум вартості.

За допомогою кредиту відбувається стимулювання економічного зростання, забезпечується перелив капіталу у найефективніші сфери господарського життя суспільства, підвищується ефективність грошового обігу. Він є важливим інструментом державного регулювання економічних процесів.

Взаємодія кредитора з позичальником виникає навколо позиченої вартості, яка стає об’єктом кредиту, має бути наявною і фактично передаватися у розпорядження і використання позичальника. Позичена вартість є реальною величиною у формі грошової суми, товарів, виконаних робіт чи наданих послуг і має бути збережена, але не в первісній формі, а за своїм обсягом. Запорукою збереження позиченої вартості є її ефективне використання позичальником. Це стосується і вживання позиченої вартості на виробничі цілі і на особисте споживаня. Їх взаємодія на основі передачі і повернення кредитованих ресурсів сформувала механізм захисту інтересів кредитора та забезпечила дієздатність кредитних відносин.

Особливостями кредиту, що відрізняють його від інших економічних категорійє:

1. Позичальник, отримавши кредит, лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами чи цінностями;

2. Суб’єкти кредитних відносин здатні одночасно почергово виступати в ролі кредитора і позичальника;

3. Позичальник, щоб отримувати позичку, зобов’язаний пред’явити кредиторові економічні та юридичні гарантії повернення боргу;

4. Повернення кредиту здійсніються позичальником, а у виключних випадках – третьою особою – гарантом, якщо позичальник неспроможний це зробити сам;

5. Можливостей кредитора. На який час у нього з’являються тимчасово вільні кошти, які й стають предметом кредитування;

6. Характерною рисою кредиту є сплата процентів за користування кредитованими ресурсами як товаром.

7. Конкретний термін повернення кредиту залежить від двох обставин: особливостей і часу кругообігу коштів і ефективної діяльності самого позичальника.

Кредитні відносини реалізуться тоді, коли інтереси кредитора і позичальникка відносно конкретних параметрів позики співпадають, насамперед цільового призначення, забезпечення терміну та величини процента.

Основна маса кредитів надається під забезпечення. Захист майнових інтересів кредиторів на випадок можливого невиконання зобовязань позичальника забезпечується у кредитах під заставу чи під фінансові гарантії.

Внаслідок цього укладання кредитної угоди та підписання кредитного договору є серйозним і відповідальним актом для обох сторін угоди. На цій же основі формується єдність інтересів учасників кредитного процесу, забезпечується безперервність їх виробничо-збутової діяльності і можливості розширеного відтворення.

Дата добавления: 2014-01-04