Перевірка слюдяних, паперових і інших (неелектролітичних) конденсаторів

Перевірка фоторезисторів

Фоторезистор являє собою напівпровідниковий резистор, опір якого різко зменшується при впливі на його світлочутливий елемент електромагнітного випромінювання. Щоб перевірити фоторезистор, з'єднують послідовно джерело Е.Р.С., міліамперметр і властиво затемнений фоторезистор. Струм повного відхилення міліамперметру повинен бути дорівнює 2-3 мА. Зафіксувавши значення темнового струму, видаляють світлонепроникну перегородку й зауважують друге показання приладу, тобто, струм, що протікає через фоторезистор при впливі на нього звичайного розсіяного світла або потоку випромінювання якого-небудь джерела світлової енергії. Якщо друге показання перевершує перше в десятки або сотні разів, то фоторезистор, що перевіряється, уважають справним. Для одержання більше точних і вичерпних відомостей про фоторезистор знімають наступні характеристики.

a) люкс-амперну, що представляє собою залежність струму, що протікає через фоторезистор, від інтенсивності падаючого на нього потоку випромінювання,

б) спектральну, визначальну чутливість фоторезистора при дії на нього випромінювання певної довжини хвилі.

в) вольт-амперну, що дозволяє встановлювати межі лінійності характеристики й опір фоторезистора.

г) частотну, що характеризує інерцийність фоторезистора.

Щоб запобігти необоротним змінам параметрів бескорпусних фоторезисторів, які можуть відбутися внаслідок нагрівання їх паяльником, рекомендується з'єднувати виводи бескорпусних фоторезисторів з іншими елементами схеми не пайкою, а притискними контактами

Паперові, слюдяні й інші (неелектролітичні) конденсатори постійної ємності піддають зовнішньому огляду й перевіряють на відсутність замикання між обкладками, обрив й витік. При огляді конденсатора звертають увагу на відсутність забоєн, вм'ятин і забруднень, а також на міцність закладення і якість лудіння виводів. Останні повинні витримувати без механічних ушкоджень розтяжне зусилля до двох кілограмів.

Перевірку на відсутність замикання між обкладками конденсатора роблять за допомогою омметра або пробника. При використанні омметра, призначеного для вимірів більших опорів, якість конденсатора визначають по показанню приладу й поводженню стрілки в момент приєднання конденсатора до омметра.

Якщо перевіряється конденсатор, що є справний і має ємність у кілька десятків, сотень або тисяч пФ, то стрілка приладу в момент приєднання конденсатора не відхиляється. Якщо до омметра приєднують справний конденсатор ємністю в декілька сотих, десятих, одиниць або десятків мікрофарад, то стрілка приладу спочатку відхиляється на деякий кут, а потім відразу ж вертається у вихідне положення. І, нарешті, якщо випробовуваний конденсатор пробитий, то омметр показує опір, рівний нулю або декільком десятим часткам Ома.

Рис. 10.4

Наявність витоку перевіряють спостереженням світіння неонової лампи в схемі, представленої на рис 10.4. Якщо перевіряється конденсатор Сх, який був, попередньо перевірений на обрив, не має витоку, те неонова лампа не світиться. Якщо ж опір витоку дорівнює або менше 3 МОм, то лампа періодично запалюється або гасне. Чим менше опір витоку, тобто чим гірше конденсатор, тим вище частота миготіння лампи

Дата добавления: 2014-01-04