Торгові фірми

ТЕМА: Туристичні агентства.

1. Основний зміст діяльності турагента.

2. Взаємодія туроператорів та турагентів.

1. Основний зміст діяльності турагента.

Туроператори левову частку подорожей продають через незалежних роздрібних торговців – турагентства. Туристичні агентства – це підприємства, які виконують роль посередників між туроператорами, готелями, авіакомпаніями, з одного боку, і кінцевими споживачами - з іншого.

Основними завданнями турагента є:

- організація продажу туристичного продукту з урахуванням специфіки й особливостей туристичного ринку;

- повне й широке висвітлення можливостей відпочинку і подорожей по всіх наявних турах, курортах, туристичних центрах;

- просування інформації про власні можливості за допомогою реклами.

Вони займаються роздрібним продажем як готових турпродуктів, так і окремих туристичних послуг. Продаж турпродуктів здійснюється за дорученням і цінами туроператорів. Реалізація окремих послуг відбувається за дорученням і цінами підприємств, що надають їх. За свою посередницьку діяльність турагентства одержують комісійну винагороду. Туристичні агентства не мають права власності на тури, якими вони торгують, тому, щоб продавати їх, вони повинні укласти з туроператорами агентські угоди. Агентська угода передбачає передачу турагентству права на продаж окремих послуг і пекідж-турів туроператора. Договір містить чіткі інструкції щодо реалізації турів, територіальні обмеження сфери діяльності, права та обов'язки сторін, а також порядок виплати й розмір комісійної винагороди.

Обсяг і характер вимог, які висуваються до агентства при укладанні угоди, залежать від конкретних умов, що існують на туристичному ринку. Найчастіше договір містить такі умови:

- агентство зобов'язане здійснювати свою діяльність тільки в межах певного регіону, в приміщенні та за адресою, на яку виданий дозвіл (ліцензія);

- агентство повинне продавати тури тільки за цінами, установленими туроператором;

- агентство за свою діяльність одержує комісійну винагороду в розмірі від 5% до 15% продажної ціни подорожі. На кожен тур встановлюється свій відсоток у вищевказаних інтервалах, що зазначається в додатку до угоди. Знижки з цін надаються клієнтам не за рахунок комісії;

- усі гроші, які одержує турагентство від реалізації подорожей, не належать йому та відокремлюються від його власних коштів;

- уся документація, що стосується торгівлі подорожами туроператора, може бути в будь-який момент перевірена ним.

В угоду може бути внесена умова, яка надає турагентству ексклюзивне право продажу подорожей туроператора. Роздрібний торговець у цьому випадку буде називатися генеральним агентством. Водночас у договорі може висуватися вимога не продавати туристичні поїздки конкурентів. Ці умови відображають конкурентну боротьбу між окремими фірмами.

Турагент може продавати подорожі як від імені оператора, так і від свого імені:

1) Турагент продає туристський продукт від імені та за дорученням туроператора - це «названий принципал». У цьому випадку агент схожий на магазин туристських путівок, де він; пропонує туристові на вибір безліч турів різних операторів, з тією різницею, що ці поїздки не належать агентові. Продаючи; турпродукт, він видає туроператора фірмові ваучери, керуючись його генеральним каталогом і користуючись засобами оперативного зв'язку для підтвердження продажу поїздки. Вся документація в цьому випадку заповнюється від імені туроператора, хоча агентство неодмінно зазначається. Гроші за поїздку сплачуються агентові, проте можливий варіант, коли турист самостійно через банк або іншими каналами переказує гроші туроператорові, який потім виплачує агенту комісійну винагороду. Вся відповідальність за туристський продукт у цьому випадку лежить на операторі, тоді як агент формально перед туристом не несе жодної відповідальності.

2) Турагент продає турпродукт за дорученням туроператора, але від свого імені, однак згадуючи оператора й навіть вказуючи всі його дані, - це «неназваний принципал». Агентство від свого імені укладає з туристом договір і видає іменний ваучер, де зазначається інформація про поїздку та її організатора. Агент здійснює всі розрахунки з туристом самостійно і навіть надає йому певні послуги. Залежно від умов угоди, кошти, отримані від продажу подорожей, можуть перераховуватися туроператору повністю або, якщо таке передбачене угодою, від цих грошей одразу може відніматися комісійна винагорода. Однак останнє має бути обов’язково зазначене в платіжних документах. Оскільки оператор не має документально закріплених відносин із туристом, то всі претензії щодо подорожі турист висуває агентові, який далі за регресивним позовом передасть їх туроператору.

Агентська угода, з одного боку, дозволяє працювати на споживчому ринку без ризику і великих витрат, що пов'язані з купівлею туристичних послуг і які бере на себе туроператор; з іншого боку, він привласнює весь прибуток, виплачуючи агентству лише комісійні. Крім того, роздрібного торговця такий договір позбавляє самостійності і ставить у велику залежність від туроператора. Саме тому туристичні агентства часто купують подорожі як готову продукцію, а потім реалізують їх на ринку. У цьому випадку угода являє собою договір купівлі-продажу, згідно з яким на підставі заявки агентства туроператор розробляє подорож і укомплектовує її всіма необхідними послугами. Турагентство купує цю подорож для подальшої реалізації.

Дата добавления: 2014-01-04