Організаційні форми ринку та його сегментація

Історії

Навіть у Стародавній Греції вулицями вже ходили "оповіщу вачі", які співали рекламних, пісень. Одна з ник звучала так: "Щоб очі сяяли, щоб червоніли щічки, щв&т$ надовго збереглася дівоча краса, розумна жінка буде -купувати косметику за розумними цінами в Вксліптоса. "Оповіщувачі" існували і в часи Середньовіччя, проте, вони користувалися більш. агресивними та настирливими методами. Тому в більшості міст з'явилися обмеження їх

Діяльності Так, у "Регістрах ремесел торгівлі м. Париж" сказано: "Ніхто не може та не повинен закликати покупця, — який стоїть біля прилавку іншого будинку. Якщо ж хтось це робить, то він повинен заплатити 5 су штрафу королю та 5 су братству".

Звукова реклама не була єдиною. Під час розкопок у ~~ Помпеї було знайдено близько півтори тисячі настінних рекламних написів. Один з них сповіщає: "Перехожий, пройди

^ звідси до дванадцятої башти. Там Сіріпус тримає винний — погріб. Зазерни туди. До зустрічі". У тому ж місці були знайдені вивіски, які були суворо канонізовані та не підлягали імпровізації: знахарі вивішували над входом, зображення банок для кровопускання, пекарі - зображення млинних жорен або снопів пшенииі.

Розглянувши поняття та функції маркетингу, слід наголосити на значенні, яке він відіграє у суспільстві. Саме маркетинг допомагає людям задовольняти свої потреби, а підприємствам - визначати, яку саме продукцію необхідно виробляти для отримання у кінцевому результаті прибутку. Маркетинг є необхідним при прийнятті усіх управлінських рішень, що мають відношення до ціни товару, обсягів виробництва, термінів появи товарів на ринку, обсягів продажу та рівня обслуговування клієнтів.

Маркетинг спрямований також на те, щоб отримати найповнішу інформацію про ринок. Для забезпечення успіху в сучасних умовах господарювання маркетинг повинен допомогти підприємству знайти своє місце на ринку. Отже, розглянемо сутність поняття "ринок", без якого практично неможливо здійснювати підприємницьку діяльність.

Ринок - це система взаємодії продавців і покупців, виробників і споживачів за допомогою цін. Саме ціни, що формуються у процесі купівлі-продажу, тобто під впливом співвідношення попиту та пропозиції відповідають на питання, що виробляти, для кого і в якій кількості.

Ринок як сфера взаємодії продавців і покупців може мати різну структуру. Це означає, що ринок має свої особливості залежно від того, скільки продавців і покупців знаходяться на ньому, як вони взаємодіють: чи рівні їх сили та вплив на формування ринкової ціни, один чи декілька з них мають можливість диктувати свої ціни тощо. Виходячи з цього, виділяють наступні організаційні форми ринків: досконала конкуренція, монополія, монополістична конкуренція, олігополія, монопсонія й олігопсонія.

Організаційна форма ринку визначається Організаційні форми ринку кількістю продавців і покупців на ньому наявністю доступу до інформації про стан ринку, її достовірністю, можливістю змови між продавцями та покупцями, легкістю входження на ринок і виходу з нього. Розглянемо детальніше організаційні форми ринку продавців.

Ринок досконалої конкуренції передбачає, що:

1) на ньому функціонує значна кількість продавців і покупців, які діють незалежно один від одного, а їх велика кількість перешкоджає їх об'єднанню. Таким чином, вони усі діють відокремлено, на власний ризик;

2) усі продавці та покупці мають інформацію про ціни;

3) товари на такому ринку практично стандартизовані;

4) кожному підприємству належить настільки незначна частка у загальному обсязі виробництва товарів на ринку, що не може диктувати власні ціни. Тобто, встановити ціну на товари та послуги вищу, від тієї, що встановлена на ринку, неможливо. Інакше у цього продавця нічого не купуватимуть, адже є велика кількість продавців, які пропонують товари за нижчою ціною;

5) не існує жодних обмежень появи на ринку нових або виходу з нього продавців і покупців.

Протилежною ринку досконалої конкуренції г монополія. Основними рисами монополії е.:

1) наявність одного продавця-монополіста;

2) відсутність товарів-замінників: товар, який виробляється монополістом, суттєво відрізняється від товарів, які виробляються іншими підприємствами;

3) підприємство-монополіст диктує ціни на свою продукцію;

4) існують бар'єри, що перешкоджають появі на ринку нових виробників аналогічного товару (наприклад: економічні, фінансові, правові, технологічні тощо).

Монополістична конкуренція - це ринок, на якому діє багато схожих продавців, але товари, які вони представляють, не однакові.

Ринок монополістичної конкуренції характеризується наступними ознаками:

1) кількість підприємств, які діють на ринку, велика, але менша, ніж в умовах досконалої конкуренції;

2) товари схожі, проте не ідентичні. Існує диференціація продукції, що випускається суб'єктами господарювання. Наприклад, усі магазини та перукарні міста конкурують між собою. Кращий стан мають ті юридичні особи, у яких більше постійних клієнтів. Для досягнення більшого попиту на товари підприємство повинне запевнити клієнтів, що саме його товар і якість обслуговування вигідно відрізняється від інших;

3) ступінь контролю над ціною обмежений відносно великою кількістю підприємств, які взаємодіють на ринку монополістичної конкуренції;

4) нові підприємства з'являються на ринку досить легко.

Ознаки монополістичної конкуренції в чистому вигляді найчастіше спостерігаються у роздрібній торгівлі, легкій промисловості, сфері обслуговування.

На відміну від монополістичної конкуренції, на олігополістичному ринку функціонують декілька великих виробників-продавців.

Олігополії характерні наступні риси:

1) контролюється значна частина виробництва та збуту кількома великими підприємствами (як правило, їх від двох до двадцяти);

2) кожне з підприємств проводить самостійну збутову політику, але при цьому вони залежать одне від одного та змушені враховувати стратегію конкурентів;

3) високий ступінь контролю над ціною;

4) видозмінюються форми конкурентної боротьби, особливого значення набувають нецінові засоби конкуренції (якість товару, сервісне обслуговування, обсяг послуг, які надаються при продажу, репутація підприємства-виробника, реклама);

5) поява на ринку нових підприємств обмежена цілим комплексом бар'єрів. Узагальнимо інформацію щодо організаційних форм ринку в таблиці 1.

Тип ринку	Характерні ознаки
Кількість підприємств, які виробляють продукцію	Тип продукції, робіт, послуг	Умови входження на ринок	Рівень контролю над цінами	Нецінові засоби конкуренції	Приклади
Досконала конкуренція	Дуже велика кількість, незалежні одне від одного	Стандартизовані, однорідні товари	Дуже легкі, відсутні перешкоди	Відсутність, ціни визначає ринок	Відсутні	Сільське господарство, ринок цінних паперів
Монополістична конкуренція	Багато значних за розміром підприємств	Диференційовані товари залежно від виду ринку	Відносно легкі	Обмеже-ний	Акцентування уваги на товарі за допомогою реклами, торгових марок	Роздрібна торгівля, виробництво одягу, взуття
Олігополія	Декілька	Стандартизовані або диференційовані товари	Обмежені, що потребують великих інвести-цій	Обмежений взаємозалежністю, значний у випадку таємної змови	Типова, особливо при диференціації продукту	Сталеливарна, автомобільна, побутових електропри-ладів
Монополія	Одне	Унікальні товари – не мають близьких замінників	Блокова-ні	Значний, інколи повний контроль	Реклама, зв’язки фірми з громадськістю	Місцеві підприємства комунальних послуг

Залежно від того, скільки покупців перебуває на ринку виділяють дві організаційні форми ринку монопсонію та олігопсонію.

Монопсонією називається ринок, на якому господарює один покупець.

Олігопсонія - це ринок, на якому діє декілька великих покупців.

Для того, щоб не вивчати особливості

Сегментація ринку ринків із значною кількістю конкурентів, проводиться поділ (сегментація) ринку на частини (сегменти).

Під сегментом ринку розуміють особливим чином виділену частину ринку, групу споживачів, товарів або підприємств, яким притаманні деякі загальні характеристики, тип поведінки, потреби.

Сегментацію ринку проводять за рядом ознак: рівнем доходів, географічним розташуванням тощо.

За допомогою сегментації вирішуються наступні завдання:

^ підвищення рівня задоволення потреб споживачів, розробка товару з урахуванням потреб покупця;

^ підвищення конкурентоспроможності товару та його виробника, посилення конкурентних переваг;

^ уникнення конкурентної боротьби шляхом переходу в неосвоєний сегмент ринку;

^ орієнтація всієї маркетингової діяльності на конкретного споживача.

Сегментація передбачає створення товару, який має свої відмінності та зорієнтований на певний сегмент ринку.

У сучасній практиці маркетингових досліджень отримав розвиток поділ (сегментація) покупців відповідно до мотивів здійснення ними покупок.

Існують чотири найзагальніші принципи сегментації ринку споживачів:

1. Демографічна сегментація. - це поділ ринку за статистичними характеристиками населення (вік, стать, купівельна спроможность, професія, освіта, національність тощо).

2. Географічна сегментація - це поділ споживачів на категорії залежно від місця їх проживання (країни, міста, клімату тощо), її застосовують у випадку, якщо особливі потреби та смаки потенційних покупців різних місцевостей відіграють важливу роль.

3. Поведінкова сегментація - це поділ споживачів на категорії залежно від їх ставлення до товарів або реакції на різні споживчі характеристики товарів (обсяг споживання, прихильність до товарної марки тощо).

4. Психографічна сегментація - це класифікація споживачів за психологічним типом (належність до соціального класу, особисті характеристики, спосіб життя).

Не існує єдиного методу сегментації ринку, який би міг забезпечити повний успіх у пошуку потенційного покупця. Наприклад, виробник хлібобулочних виробів може сегментувати свій ринок за географічною ознакою або за видами споживачів (особисте споживання, школи, ресторани, кафе тощо). Цей поділ може супроводжуватися поділом на найдрібніші підсегменти (великі та малі ресторани тощо).

Дата добавления: 2014-01-04