Д/ з стор.230-231

Життєвий цикл товару може змінюватися залежно від специфіки продукту, ступеня необхідності в ньому та привабливості його для покупців, періодичного повернення моди на нього, інших факторів. Так, можлива ситуація, коли проникнення нового товару на ринок відбувається порівняно легко, але потім швидко настає падіння обсягів його продажу.

Ринкова атрибутика товару

При просуванні товару на ринку і захисту має велике значення має наявність ринкових атрибутів товару.

До ринкових атрибутів товару відносяться:

· сертифікати;

· товарні знаки та товарні марки;

· упаковка;

· штриховий код.

Згідно з прийнятим у міжнародній практиці визначенням, сертифікація - це процедура надання письмової гарантії того, що продукція або послуга відповідають заданим вимогам. Товари масового вжитку підлягають сертифікації з різних причин: з метою підтвердження безпеки товару для здоров'я та життя людини, майна та навколишнього середовища, а також для підвищення конкурентоспроможності.

В Україні обов'язкова сертифікація здійснюється на підставі вимог Закону України "Про захист прав споживачів" та інших нормативних документів.

Доказом того, що потенційно небезпечні товари пройшли обов'язкову сертифікацію та є безпечними для споживання, є проставлення на них знаку відповідності. Кожна країна має національний знак або декілька знаків відповідності. Він проставляється, якщо це можливо, на незйомній частині товару.

Сертифікат - це документ, який видається на продукцію, що пройшла сертифікацію. Він засвідчує відповідність продукції вимогам певного нормативного документу.

Товарний знак - це будь-який знак-символ, малюнок або їх комбінація, що використовуються для позначення товарів підприємства та відрізняють їх від товарів конкурентів.

Одержання товарних знаків має добровільний характер, хоча й вимагає процедури реєстрації, яка може бути досить складною та дорогою.

За допомогою товарного знаку споживач має можливість ідентифікувати певний товар, може купувати його знову, а також рекомендувати іншим. Використовуючи товарний знак, спеціалісти з маркетингу розробляють особливий імідж товару та маркетингову стратегію його збуту.

Товарні знаки можна зареєструвати в бюро патентів у якості торгових марок. Торгова марка - це товарний знак або назва, що зареєстровані у законному порядку та надають власнику виняткове право на їх використання. Виробники оберігають свої торгові марки, так як відома усім назва є суттєвою перевагою і стимулює збут.

За допомогою торгової марки:

^ здійснюється ідентифікація продукції покупцями;

^ гарантується визначений рівень якості товару або послуги;

^ встановлюється відповідальність підприємства за свою продукцію;

^ рекламується продукція;

^ зростає престиж продукції через поширене визнання торгової марки;

^ зростають обсяги збуту продукції, і з'являється можливість продажу цілої асортиментної групи товарів тощо.

Не менш важливим є і зовнішній вигляд реалізованого на ринку товару, що забезпечується наявністю відповідної упаковки.

Упаковка включає тару, в якій розміщується продукція, етикетку та вкладиш.

Етикетка є складовою частиною упаковки. Вона призначена для ідентифікації товарного знаку незалежно від того, прикріплена вона до окремої упаковки чи розміщена на тарі. Етикетка надає інформацію про якість товару, його інгредієнти, спосіб споживання, термін зберігання та ризик, пов'язаний з його використанням.

Вкладиш - це суттєвий додаток до упаковки. Він надає загальні відомості про даний товар, інформацію про виробника, спосіб споживання. Вкладиш сприяє рекламуванню даного товару, повідомляє про майбутні новинки.

Ринковим атрибутом товару, невід ємною частиною етикетки та вкладиша є штриховий код, який надає можливість не тільки ідентифікувати товар, але й полегшити його продаж шляхом зчитування за допомогою відповідного обладнання у торговельних точках.

Якісна упаковка не тільки запобігає псуванню і пошкодженню товару, а й підкреслює його переваги своєю формою, складом і дизайном. Упаковка переслідує й інші цілі. Вона полегшує презентацію та демонстрацію товару, привертає увагу покупця. Упаковка повинна бути зручною. Наприклад, заморожені продукти харчування все частіше продаються у спеціальній картонній упаковці, щоб їх було зручно приготувати у мікрохвильовій печі. Раціональна упаковка зменшує витрати та створює реальні переваги виробника над конкурентами.

Окрім виконання практичних функцій, упаковка є засобом передачі інформації. Колір упаковки дозволяє покупцям зробити висновок про товар ще до того, як вони прочитали етикетку. Наприклад, парфуми та косметика у чорній упаковці справляють враження елегантних і дорогих виробів. У багатьох випадках упаковка є суттєвою частиною самого товару.

Собівартість

На основі результатів маркетингових досліджень ринку засновники підприємства визначають, чим воно буде займатися:

безпосередньо виробляти, лише реалізовувати, або і виробляти, і реалізовувати товар. Але у будь-якому випадку, власник (керівник) повинен знати скільки це йому буде коштувати, яку ціну на товар слід встановити, щоб вона повністю покрила витрати підприємства на виробництво товару та забезпечила його рентабельність. Все це можна встановити достовірно лише визначивши собівартість товару.

Собівартість - це один з головних економічних показників, який відображає витрати підприємств на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Процес виробництва є сукупністю операцій з виготовлення продукції та одним з основних процесів господарської діяльності підприємства. У процесі виробництва використовуються природні ресурси, сировина, матеріали, паливо, енергія, трудові ресурси, основні засоби, здійснюються інші витрати. Сутність виробництва полягає у процесі перетворення (конверсії) - послідовності дій, під час якої ресурси перетворюються на готову продукцію (див. рис. 11.3).

Розглянемо детальніше характеристику витрат, з яких складається собівартість.

До матеріальних витрат відноситься вартість використаної сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів тощо, які є основою продукції. Це, наприклад, вартість борошна, цукру, яєць, молока (див. рис. 11.3), використаних для виготовлення торту.

До складу інших витрат, які складають собівартість продукції, включаються витрати на оплату праці робітників, що виготовляють продукцію, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші.

Витрати на оплату праці. Будь-який процес виробництва неможливий без застосування праці робітників, яка потребує оплати у вигляді заробітної плати, премій, доплат тощо (наприклад, заробітна плата пекарів, кондитерів).

Відрахування на соціальні заходи важливий елемент собівартості продукції (робіт, послуг). Ви коли-небудь замислювалися над питанням, за рахунок яких коштів пенсіонери отримують пенсії, безробітні -допомогу, Ваші батьки, рідні чи знайомі у випадку захворювання - лікарняні тощо? Усе це можливо завдяки тому, що кожне підприємство повинне сплачувати певну суму коштів до фондів соціального страхування від заробітної плати працюючих. Державою законодавче встановлюються відсотки відрахувань із заробітної плати до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, фонду соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Ці відрахування сплачуються підприємством. У нашому прикладі це відрахування на соціальні заходи від заробітної плати пекарів, кондитерів.

Амортизація означає перенесення на витрати частини вартості необоротних активів, які використовуються у процесі виробництва та збуту.

Так, автомобіль (див. рис. 11.4), який щойно придбано для перевезення тортів, не має вагомих технічних і зовнішніх вад (етап І). У процесі його експлуатації (етап II) транспортний засіб зазнає впливу зовнішніх факторів (фізичний знос, погодні умови, навантаження автомобіля, інтенсивність його роботи тощо), а тому вже через кілька місяців (років) транспортний засіб і працює, і виглядає гірше, ніж одразу після його придбання. У кінці строку його можливого використання (етап III) автомобіль втрачає більшість своїх властивостей і підлягає ліквідації.

Саме тому для того, щоб мати можливість провести капітальний ремонт, придбати нові необоротні активи підприємства, необхідно в процесі експлуатації поступово списувати їх вартість на новостворену продукцію у вигляді амортизації.

До інших витрат відносяться: оплата службових відряджень робітників, витрати на пожежну та сторожову охорону, витрати, пов'язані з удосконаленням технології тощо.

Майбутній прибуток підприємства формується, в основному, на стадії виробництва. Найбільш надійним способом його отримання є оптимізація витрат і зниження собівартості продукції за рахунок економного - витрачання сировини та матеріалів; підвищення продуктивності праці та зниження трудових витрат; збільшення ефективності використання основних засобів і, відповідно, зменшення суми амортизації в розрахунку на одиницю продукції тощо.

Правильно визначена собівартість продукції забезпечує оптимальне ціноутворення, правильне формування фінансового результату діяльності підприємства - прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг).

Дата добавления: 2014-01-04