Практичне застосування ліній зв’язку

Недетерміновані методи

Детерміновані методи

При детермінованих методах доступу роздільне середовище розподіляється між вузлами за допомогою спеціального механізму керування, що гарантує передачу даних з вузла протягом певного, достатньо малого інтервалу часу. Поширеними детермінованими методами доступу є метод суперництва і метод передачі права.

Метод суперництва використовується переважно в мережах з топологією «зірка». Він передбачає для всіх абонентів рівний статус в ініціативі початку передачі повідомлення. Це забезпечує високу оперативність роботи, але виникає проблема зіткнення повідомлень у роздільному середовищі. Якщо два комп’ютери мережі намагаються одночасно встановити зв'язок між собою і скеровують до роздільного середовища свої запити, то відбувається колізія. В цьому випадку відбувається скидання стану відправлення запиту на обох комп’ютерах. Згодом посилаються повторні запити, але з різною часовою затримкою для кожного абонента.

Метод передачі права застосовується в мережах з топологією «кільце». Він заснований на передачі по мережі спеціального повідомлення - маркера. Маркер - це службове повідомлення певного формату, в яке абоненти мережі можуть поміщати свої інформаційні пакети.

Маркер циркулює по кільцю, і будь-який вузол, що має дані для передачі, розміщає їх у вільний маркер, встановлює ознаку про зайнятість маркера і передає його по кільцю. Вузол-одержувач приймає повідомлення, встановлює ознаку про підтвердження прийому інформації і знов відправляє маркер у кільце.

Вузол-відправник після отримання підтвердження, звільняє маркер і відправляє його у мережу. Існують методи доступу, що використовують кілька маркерів.

Недетерміновані (випадкові) методи доступу передбачають конкуренцію всіх вузлів мережі за право передачі бо одночасні спроби передачі з боку кількох вузлів спричиняють колізії.

Найбільш поширеним недетермінованим методом доступу є множинний метод доступу з контролем поточної частоти і виявленням колізій. Він є подібним до режиму суперництва і зазвичай використовується в мережах з топологією «загальна шина».

Контроль поточної частоти полягає в тому, що вузол, який має передати повідомлення, «прослуховує» роздільне середовище і чекає на його звільнення. Якщо середовище є вільним, вузол починає передачу.

Мережа з роздільним середовищем за наявності великої кількості вузлів працюватиме завжди повільніше, ніж аналогічна мережа з індивідуальними лініями зв'язку, оскільки пропускна здатність індивідуальної лінії зв'язку дістається одному комп'ютеру, а при її сумісному використанні - поділяється на всі комп'ютери мережі.

Часто з такою втратою продуктивності миряться заради збільшення економічної ефективності мережі. Не зважаючи на ці складнощі, в локальних мережах роздільні лінії зв'язку використовуються дуже часто. Цей підхід, зокрема, реалізовано в широко поширених класичних технологіях Ethernet і Token Ring.

На сьогоднішній день, спостерігається тенденція відмови від роздільних середовищ передачі даних.

Дата добавления: 2014-01-04