Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача

Повне опублікування основних наукових результатів ди­сертаційних робіт, які подаються на здобуття наукових сту­пенів доктора та кандидата наук, є однією з вирішальних пе­редумов атестації наукових кадрів. Тому особливе значення публікації мають для здобувачів наукового ступеня.

Кількість та якість публікацій з теми дослідження є кри­терієм оцінки цінності роботи.

Вважається, що дисертація виконана на належному рівні, якщо з кожного її розділу і підрозділу можна підготувати статтю, а за її загальними результатами — монографію.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук приймаються до захисту спеціалізованими вченими радами лише за умови повноти та якості опублікування основних наукових результатів і висновків дисертації. До основних результатів кожної дисертації, як правило, відносять ті з них, які згадані у розділах "Наукова новизна" та "Висновки" автореферату.

Порядку присудження наукових ступенів і при­своєння вчених звань зазначено, що основні наукові резуль­тати дисертації відображають особистий внесок автора в їх досягнення і обов'язково мають бути опубліковані автором.

Авторський аркуш — одиниця обліку друкованого тво­ру, що береться для обрахунку праці авторів, перекладачів, редакторів тощо.

Дорівнює він 40 000 друкованих знаків про­зового тексту (букв, цифр, розділових знаків тощо, враховую­чи також проміжки між словами та неповні кінцеві рядки за повні),

22—23 сторінкам машинописного українського тексту,

700 рядкам віршованого тексту або

3 000 см² ілюст­рованого чи рекламного матеріалу. В авторських аркушах визначається обсяг рукопису у видавничому договорі.

Обсяг оригіналу в авторських аркушах можна приблизно визначити, розділивши загальну кількість сторінок прозово­го тексту на 23 (середнє число стандартних машинописних сторінок), загальну кількість авторських оригіналів ілюст­рацій — на 25—40 залежно від площини їх.

Якщо оригінал підготовлений не на звичайній друкарській машинці і рядок вміщує більше число знаків, підраховують середню кількість рядків на сторінці (при коливаннях у кількості рядків вибирають 10 сторінок з різних місць оригі­налу і загальне число рядків у них ділять на 10), потім се­редню кількість знаків у рядку (для цього суму знаків у 10 рядках ділять на 10) і, перемноживши отримані числа, ви­значають число знаків на сторінці. Потім загальну кількість сторінок помножують на число знаків на сторінці і резуль­тат ділять на 40 000. При наборі на комп'ютері підрахунок числа знаків здійснюється автоматично.

Обліково-видавничий аркуш — це одиниця обліку дру­кованого твору, що дорівнює, як і авторський аркуш, 40 000 друкованих знаків прозового тексту, 700 рядкам віршовано­го тексту, або 3000 см² ілюстрованого чи рекламного тексту.

Обсяг видання в обліково-видавничих аркушах відрізняєть­ся від обсягу видання в авторських аркушах тим, що в розра­хунок входять ті частини видання, які не є результатом ав­торської праці (колонцифри, зміст, що повністю повторюють заголовки всередині видання, видавнича анотація, вихідні відомості на обкладинці, оправі, суперобкладинці, корінці, титульному аркуші, випускні дані, порядкові номери сторінок, редакційна передмова, повторювані заголовки таблиць, ри­сунків та ін.). В одному й тому ж друкованому аркуші може вміститися матеріал більшого чи меншого обсягу залежно від місткості шпальти набору.

Кожному науковцеві слід систематично вести облік влас­них публікацій у картотеці, списку або комп'ютерному бан­ку даних за особливими правилами бібліографічного списку або за схемою: назва праці; характер роботи; вихідні дані; обсяг в обліково-видавничих аркушах;

Дата добавления: 2014-01-04