Інформаційна безпека підприємницької діяльності

Маркетингова безпека передбачає формування програми ведення аналітичних досліджень ринку, ділових інтересів сумлінних конкурентів, аналіз спрямованості інтересів недобросовісних конкурентів кримінального середовища, організації розвідки в бізнесі, аналітичної роботи з виявлення економічних загроз підприємству, каналів втрати цінної інформації, розрахунку економічної доцільності системи захисту інформації, її вартості та інших напрямків діяльності підприємства.

Фізична безпека передбачає формування та вдосконалення системи охорони території, будівель, приміщень, транспорту, продукції, персоналу підприємства, розширення використання технічних засобів охорони, сигналізації та інформування, регламентацію дій персоналу в екстремальних ситуаціях та інших відповідних заходів.

Однією із складових частин економічної безпеки є інформаційна безпека, спрямована на розробку та актуалізацію програми побудови аналітичної роботи з визначення складу цінної інформації підприємства, загроз інформації, щодо формування системи захисту інформації в традиційному та електронному документообізі, захисту інформації від персоналу, захисту інформації в технічних каналах розповсюдження інформації і т. д.

Проблеми інформаційної безпеки стають все більш складними і значущими у зв'язку з масовим переходом інформаційних технологій в управлінні на безпаперову автоматизовану основу.

Донедавна головна небезпека полягала в крадіжці документів і розголошенні інформації співробітниками, що могло бути досить легко виявленим. У наші дні широко розвинене незаконне оперування електронними документами в комп'ютерних базах даних, копіювання електронної інформації без фактичної крадіжки носія інформації. Виявити таку крадіжку практично неможливо.

Під безпекою інформаційних ресурсів (інформації) розуміється захищеність інформації в часі і просторі від будь-яких об'єктивних і суб'єктивних загроз (небезпек), що виникають у звичайних умовах функціонування фірми і умовах екстремальних ситуацій: стихійних лих, інших некерованих подій, пасивних і активних спроб зловмисника створити потенційну або реальну загрозу несанкціонованого доступу до документів, справ, баз даних.

Безпека інформації на будь-яких носіях трактується як стан її захищеності від випадкових і навмисних несанкціонованих впливів природного та неприродного середовищ, спрямованих на знищення, руйнування, зміну тих чи інших даних, зміну ступеня доступності цінних відомостей.

Необхідний рівень безпеки інформаційних ресурсів визначається в процесі різних аналітичних досліджень, які зумовлюють структуру і необхідну ефективність системи захисту цих ресурсів з урахуванням фінансових можливостей фірми.

Політика (концепція, програма) інформаційної безпеки фірми практично реалізується комплексом напрямків і методів захисту інформації, що забезпечує її безпеку. Захист інформації - це жорстко регламентований і динамічний технологічний процес, що попереджає порушення доступності, цілісності, достовірності та конфіденційності цінних інформаційних ресурсів підприємства і, як наслідок, у кінцевому рахунку забезпечує достатньо надійну безпеку інформації в процесі управлінської та виробничої діяльності фірми.

Передбачається, що захист інформації здійснюється насамперед від несанкціонованого доступу до неї сторонньої особи, яка в результаті цього доступу має можливість викрасти інформацію, знищити носій, фальсифікувати відомості, зробити підміну документів або вчинити інші злочинні дії.
Отже, інформаційна безпека, безпека інформації та захист інформації пов'язані єдиною метою, розв'язуваними завданнями і послідовною реалізацією їх в умовах необхідності забезпечення економічної безпеки.

Зазвичай, виділяються два види інформації, інтелектуально цінної для підприємця:

- технічна, технологічна: методи виготовлення продукції, програмне забезпечення, виробничі показники, хімічні формули, рецептури, розрахунки, результати випробувань дослідних зразків, дані контролю якості і т. п.;

- ділова: вартісні показники, результати дослідження ринку, списки клієнтів, економічні прогнози, стратегія дій на ринку і т. п.

Цінна інформація охороняється нормами права (патентного, авторського, суміжних прав тощо), товарним знаком чи захищається включенням її до категорії інформації, що становить комерційну таємницю фірми.

Процес виявлення та регламентації реального складу цінної інформації є основоположною частиною системи захисту інформації.

Склад цих відомостей фіксується в спеціальному переліку, що закріплює факт віднесення їх до інформації, що захищається протягом визначеного періоду (строку) конфіденційності (тобто недоступності для всіх) цих відомостей, рівень (гриф) їх конфіденційності, список співробітників фірми, яким дано право використовувати ці відомості в роботі. В основі переліку є типовий склад відомостей фірм даного профілю, що підлягають захисту. Перелік є постійним робочим матеріалом керівництва фірми, служб безпеки та конфіденційної документації.

При укладанні будь-якого договору (контракту) сторони повинні брати на себе взаємні письмові зобов'язання щодо захисту конфіденційної інформації іншої сторони та документів, отриманих при переговорах, виконанні умов договору.

Виробнича або комерційна цінність інформації, як правило, недовговічна і визначається часом, необхідним конкуренту для вироблення тієї ж ідеї чи її викрадення та відтворення, а також часом до патентування, опублікування та переходу до числа загальновідомих.

Отже, інформаційні ресурси, продукти та послуги, які регламентують їх правові норми інтелектуальної та речової власності на інформацію, знаходять конкретне відображення в інформаційній моделі кожної фірми, побудованої відповідно до рівня цінності циркулюючих відомостей, які забезпечують управлінські та виробничі функції.

Дата добавления: 2014-01-04