Аналіз кредитоспроможності позичальника

Суть, значення і принципи кредитування

План

Лекція 4

ТЕМА: АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Суть, значення і принципи кредитування

2. Аналіз кредитоспроможності позичальника

2.1. Оцінка кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів

2.2. Визначення класу кредитоспроможності підприємства

Література:

1. Тютюнник Ю.М. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2007. – 296 с.

2. Шморгун Н.П., Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навч. посібник. – К.: НЛ, 2006. –528 с.

3. Ізмайлова К. В.Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. -К: МАУП, 2001. - 152 с.

Виникнення кредитних відносин має закономірний, об’єктивний характер. У результаті процесу кругооборту коштів виникає об’єктивна економічна суперечність між потребами підприємства в грошових коштах та їх наявністю. Вона може мати дві форми прояву та виступати як суперечність між наявністю коштів і тимчасовою відсутністю потреби в них та між тимчасовою потребою в додаткових грошових коштах і їх відсутністю.

Перша суперечність виникає в результаті прагнення підприємства підвищувати ефективність своєї діяльності. Ця суперечність вирішується за допомогою кредиту, який надається на умовах повернення й платності, завдяки чому кредитор має можливість отримати додатковий дохід у формі позикового відсотка та підвищити результативність своєї діяльності.

Суть суперечності між потребами в додаткових грошових коштах та їх відсутністю полягає в необхідності забезпечення безперервного процесу відтворення, розширення виробничого процесу.

Процес надання кредиту, який включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин, називають кредитуванням. Юридичною основою системи кредитування є кредитний договір.

Вихідним елементом механізму кредитування, через який створюються конкретні умови функціонування кредиту, є принципи кредитування.

Основним принципом кредитування, який забезпечує своєчасне повернення позичкових коштів, є принцип строковості. Цей принцип передбачає економічно обґрунтоване встановлення як строків користування кредитів, так і строків його погашення.

Внаслідок своє специфіки кредит не може бути використаний на здійснення будь-яких витрат, що виникли на різних ділянках господарства. Його можна спрямувати тільки на економічно доцільні витрати, що мають поворотну основу. Тому ще одним принципом кредитування є принцип цілеспрямованості.

Аналіз кредитоспроможності позичальника здійснюють не тільки комерційні банки, які стикаються з необхідністю прийняття рішень про можливості та умови надання кредиту потенційному позичальнику, а й будь-які підприємства при встановленні умов розрахункових операцій із своїми покупцями, коли вивчається можливість реалізації продукції з відстрочкою платежу. До чинників, що залежать від клієнта, належать характер кредитної угоди та кредитоспроможність.

Характер кредитної угоди диктується репутацією позичальника та його потребами в обсязі кредиту, його строках, засобах забезпечення повернення.

Кредитоспроможність — це спроможність клієнта в повному обсязі та у визначений кредитною угодою строк розраховуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Кредитоспроможність пов’язана із платоспроможністю.

Платоспроможність характеризується своєчасністю погашення всіх видів боргів, в тому числі кредитів та позик, і тому є більш широким поняттям, ніж кредитоспроможність.

Процес оцінки комплексу умов, що визначають кредитоспроможність позичальника, схематично показано на рис.

Рис. 9.1. Умови, що визначають кредитоспроможність позичальника

Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на основі якої кредитор приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з клієнтом.

Досягнення мети реалізується через вирішення таких завдань: вивчення фінансового стану клієнта; попередження втрат кредитних ресурсів у результаті неефективної роботи позичальника; стимулювання суб’єктів господарювання в підвищенні ефективності своєї фінансово-господарської діяльності.

Основними джерелами інформації для оцінки кредитоспроможності підприємства є баланс та інші форми бухгалтерської звітності на кілька звітних дат.

До комплекту бухгалтерської звітності підприємства входять:

· Бухгалтерський баланс (ф. № 1);

· Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

· Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

· Звіт про власний капітал (ф. № 4).

Викладені вище умови оцінки кредитоспроможності підприємства визначають зміст способів її оцінки. До способів оцінки кредитоспроможності відносять:

1) фінансові коефіцієнти, які дають змогу оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства;

2) аналіз грошового потоку, за допомогою якого можна виявити тенденції та сезонну потребу підприємства в грошових ресурсах;

3) оцінку ділового ризику, яка уможливлює визначення рівня впливу на підприємство ризику, пов’язаного з діловим середовищем.

Оцінку кредитоспроможності позичальника виконують у два етапи. На першому етапі визначають показники, які характеризують фінансовий стан підприємства, а на другому здійснюють оцінку та узагальнення показників і визначають клас надійності позичальника.

2.1. Оцінка кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів

У світовій та вітчизняній практиці використовують різні фінансові коефіцієнти для оцінки кредитоспроможності позичальника.

Установи банку здійснюють оцінку фінансового стану позичальника — юридичної особи перед наданням йому позики, а в подальшому — щокварталу для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника.

Аналіз фінансово-господарської діяльності позичальника згідно з Положенням Національного банку України передбачає дослідження таких показників: обсягу реалізації продукції; собівартості; прибутків і збитків; рентабельності; платоспроможності; фінансової стійкості; складу та динаміки дебіторсько-кредиторської заборгованості.

У світовій банківській практиці при вирішенні питання про надання кредиту діяльність клієнтів докладно аналізується за найважливішими напрямами, перші літери назв яких (англійською мовою) становлять абревіатуру CAMPARI:

C — character — характеристика клієнта, особисті якості;

A — ability — спроможність до повернення позики;

M — margin — маржа (дохідність);

P — purpose — мета, на яку витрачатимуться кошти;

A — amount — розмір позики;

I — insurance — страхування ризику непогашення позики.

З метою більш точного визначення кредитоспроможності позичальника, а відповідно рівня фінансового ризику банку використовують методики, які ґрунтуються на аналізі фінансових коефіцієнтів. Як правило, система оціночних коефіцієнтів зводиться до таких п’яти груп:

I. Коефіцієнти ліквідності.

II. Коефіцієнти ефективності або оборотності.

III. Коефіцієнти фінансової стійкості (фінансового лівериджу).

IV. Коефіцієнти прибутковості.

V. Коефіцієнти обслуговування боргу.

Коефіцієнти ліквідності. Як уже зазначалося, ліквідність підприємства характеризується показниками ліквідності балансу як співвідношення активів і платіжних зобов’язань.

З усіх коефіцієнтів ліквідності особливе значення приділяється коефіцієнту покриття. Він є основою для визнання структури балансу незадовільною (при оцінці підприємства на ступінь його неспроможності). В комерційних банках коефіцієнт покриття використовують для оцінки межі кредитування позичальника. Надання позики банк може припинити при значенні коефіцієнта, яке дорівнює або менше за одиницю. Це означає, що поточні зобов’язання немає чим оплачувати.

Коефіцієнти ефективності використання активів доповнюють першу групу показників і дають змогу зробити більш обґрунтовані висновки про результативність діяльності підприємства та його кредитні можливості. Ефективність використання активів характеризується показниками оборотності. Найбільш поширеними з них є:

· тривалість одного обороту активів;

· коефіцієнт оборотності активів1.

Враховуючи тривалий строк служби основних засобів, на практиці оборотність частіше визначають лише по оборотних активах. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень вивчають показники оборотності окремих видів оборотних коштів:

· оборотність виробничих запасів;

· оборотність дебіторської заборгованості;

· оборотність готової продукції;

· оборотність грошових коштів.

Коефіцієнт оборотності активів в основному використовують у факторному аналізі. Чим коротша тривалість одного періоду, тим більше оборотів здійснюють активи за період і тим ефективніше вони використовуються.

Економічний ефект прискорення оборотності виражається у відносному вивільненні коштів з обороту, в збільшенні обсягів реалізації продукції та суми прибутку. Саме тому зростання коефіцієнта оборотності активів в динаміці розглядають як позитивну тенденцію.

Коефіцієнти фінансового лівериджу. Створення і функціонування будь-якого комерційного підприємства спрощено являє собою процес інвестування фінансових ресурсів на тривалій основі з метою отримання прибутку. Поточна діяльність суб’єкта господарювання, як правило, пов’язана з ризиком, зокрема виробничим і фінансовим.

Виробничий ризик — це ризик, що більшою мірою обумовлений галузевими особливостями бізнесу, тобто структурою активів, в які підприємство вирішило вкласти свій капітал.

Фінансовий ризик — ризик, обумовлений структурою джерел. В цьому разі мова йдеться не про те, куди вкладені грошові кошти, а про те, з яких джерел отримано кошти і яке співвідношення цих джерел.

Коефіцієнти прибутковості (рентабельності).. Для оцінки кредитоспроможності використовують такі показники рентабельності:

а) коефіцієнти норми прибутковості:

· рентабельність одиниці продукції

;

· рентабельність основної діяльності

;

· рентабельність продажу

;

б) коефіцієнти рентабельності:

· рентабельність сукупних активів (майна) підприємства

;

· рентабельність власного капіталу

;

в) коефіцієнти норми прибутку на акцію:

· дохід на акцію

;

· дивідендний дохід

.

Усі показники рентабельності характеризують кращу віддачу функціонуючого капіталу, якщо вони в динаміці зростають.

Коефіцієнти обслуговування фінансового боргу (ринкові коефіцієнти) відображують, яка частка прибутку погашається відсотковими та фінансовими платежами. Загальна формула їх розрахунку полягає в наступному:

·

·

Слід зауважити, що оцінка кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів потребує індивідуального підходу до кожного клієнта.

Дата добавления: 2014-01-04