Методи добування

Захист даних у локальних обчислювальних мережах

Захист даних від несанкціонованого доступу при роботі в ЛОМ необхідний з наступних причин:

· необхідність забезпечення гарантії від випадкових руйнувань. При роботі в мережі недосвідчених користувачів можливо знищення файлів і каталогів;

· необхідність захисту конфіденційності. Далеко не завжди є бажання зробити приватну інформацію загальнодоступною;

· необхідність захисту від шахрайства;

· необхідність захисту від навмисних руйнувань. У деяких випадках розсерджений працівник може зіпсувати якусь інформацію.

Використання паролів і обмеження доступу

Перший крок до безпеки ‑це введення пароля. Кожному користувачеві ЛОМ присвоюється пароль ‑ секретне слово, відоме тільки цьому користувачеві. При введенні пароля висвічуються зірочки. Мережева операційна система зберігає інформацію по всім іменам і паролям (в закодованій формі), а також про права доступу до директорій та інші атрибути користувачів.

Ще одна можливість захисту даних полягає в обмеженні доступу до певних директорій або певних серверів. Доступ між серверами організується за допомогою установки довірчих відносин між серверами.

Питання для самоконтролю

1. Перерахувати основні компоненти мережі.

2. Як підрозділяються комп'ютери в мережі?

3. Надати визначення робочої станції.

4. Чим відрізняється робоча станція в мережі від локального комп'ютера?

5. Що таке файловий сервер?

6. Які бувають файлові сервери?

7. Яке призначення первинного контролера домену в мережі?

8. Для чого використовується вторинний контролер домену?

9. Що таке Proxy -сервер?

10. Яка інформація зберігається на сервері баз даних?

11. Чи достатньо одного серверу баз даних в мережі з клієнт-серверною архітектурою?

12. Чи може сервер баз даних і Web -сервер розміщатися на одному комп’ютері?

13. Чим різняться типи мережевих адаптерів?

14. Перелічити мережне програмне забезпечення і його призначення.

15. Яке призначення мережевої операційної системи?

16. Перерахувати найбільш відомі мережеві операційні системи.

17. Перелічити мережне програмне забезпечення робочої станції.

18. Що таке мережна операційна система?

19. Для чого використовується захист даних?

20. Що дає використання паролів та обмеження доступу?

21. Перерахувати основні функції мережевих протоколів.

22. Для якої мети використовується Web -сервер?

23. Який сервер необхідний для підключення до мережі Internet?

25. Яке мережеве обладнання використовується для зв'язку між сегментами ЛОМ?

1) Дегідрування бутану:

бутан 1,3 – бутадієн

2) Гідрування вініл-ацетилену:

3) З етанолу (метод С.В. Лебедєва)

4) З гомологів:

3 .Хімічні властивості:

- гідрування (kat:Ni, Pt, Pd)

- галогенування. Хлор і бром залежно від умов реакції можуть приєднуватися до спряжених дієнів, як за іонним, так і за радикальним механізмом. При галогенуванні бромною водою, бромна вода знебарвлюється, ця реакція є якісною.

- приєднання галоген-водню: дієни приєднують вуглеводні аналогічно галогенуванню і утворюють продукти 1,2 – і – 1,4 - приєднання, а також здатні до алільного перегрупування.

- діє новий синтез (реакція Дільса-Альдера). Дієновим синтезом називають реакцію 1,4 – приєднання до спряжених дієнів речовин, які мають подвійний або потрійний зв’язок.

В діє новому синтезі беруть участь спряжені дієни та ненасичена сполука (дієнофіл). Дієнофілами може бути значна кількість органічних сполук. Високореакційноздатними є такі дієнофіли, подвійний зв’язок яких активований електроноакцепторними групами.

Типовим прикладом дієнового синтезу є приєднання малеїнового ангідриду до дивінілу в 1,4 – положення, в результаті якого утворюється циклічний продукт (аддукт) – ангідрид 1,2,36 – тетрагідофталенової кислоти.

Реакція спряжених алкадієнів з малеїновим ангідридом використовується для їх ідентифікації а також для кількісного визначення спряжених дієнів і в органічному синтезі.

- полімеризація

Під дією різних каталізаторів та світла алкадієни полімеризуються.

В ході полімеризації утворюється каучук. Розрізняють 2 види каучуків: натуральний і синтетичний.

Натуральний каучук добувають з соку каучуконосів (бразильська гевея, різні родичі кульбаби звичайної). Загальна формула натурального каучуку (C₅H₈). Каучук являє собою ненасичений вуглеводень, макромолекули якого побудовані з періодично повторювальних ізогренових груп, які з’єднані між собою за схемою – 1,4.

Довгий ланцюг вуглеводневих атомів в наслідок обертання С-С може приймати різноманітні конформації. При значній довжині молекули енергетично вигідна скручена молекула. Розкручення та скручення молекули свідчить про її еластичність.

Подібний до натурального каучуку отримують продукт із рослин молока (гутаперчі → полімер C₅H₈). Різні властивості пов’язані стеріоїзомерією натурального каучуку.

Каучук цис-ізомер

Гутаперч транс-ізомер

Каучук розчинний у бензолі (C₆H₆), сірко-вуглеці та хлороформі. Внаслідок обробки сіркою каучук вулканізується (утворюються еластична гумма). Має від 0,5 до 5% S. Це приводить до втрати пластичності, але збільшується міцність, якщо до каучуку добавляють більше сірки (від 25%), то утворюється твердий матеріал – ебоніт.

У 1930 р. С.В. Лебедєв добув з етанолу синтетичний каучук. У сучасній промисловості синтетичний каучук добувають переважно полімеризацією дивінілу, ізопрену, хлоропрену, стиролу, акрилонітрилу.

стирол

В теперішній час синтетичні каучуки одержують методами сумісної полімерізації бутадієну, ізопрену, хлоропрену зі стиролом акрілонітрилом:

Залишок бутадієну залишок стиролу

Залишок ізопрену залишок акрілонітрилу

Синтетичний може вулканізувати ся і перетворюватися при цьому на гуму.

Каучук та вироби з гуми грають велику роль у техніці та побуті.

Література

1. Степаненко Б.Н. Курс органической химии. (в 2-х частях), ч. 2. Карбоциклические и гетероциклические соединения. Учеб. для вузов. 6-е перер. и доп. М.: Высшая школа. 1981.

2. Тейлор Г. Основы органической химии для студентов нехимических специальностей./ пер. с англ. Е.Д./ М.: Мир. 1989.

3. Черных В.П., Зименковский Б.С., Гриценко И.С. Органическая химия. В 3-х томах. Харьков: Основа. 1993, 1995, 1998.

4. Домбровський А.В. Органічна хімія. Навч. посіб. – К.: Вища школа. 1991

Дата добавления: 2014-01-04