Лекція 5. Загальна характеристика організаційної структури соціологічної служби підприємства

Особливості реалізації діяльності соціологічної служби підприємства. Типова структура соціологічної служби: штатний соціолог, соціологічна група, соціологічне бюро, соціологічна лабораторія, соціологічний відділ.

Права та обов’язки керівника соціологічного підрозділу підприємства. Посадова інструкція штатного соціолога.

Призначення соціолога, що реалізується в його функціях.

Специфіка роботи соціолога у різних структурних підрозділах підприємства: спеціаліст відділу зв’язків з політичними партіями та громадськими організаціями управлінь з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю районної, міської та обласної державної адміністрації; менеджер із зв’язків з громадськістю; спеціаліст з добору персоналу; спеціаліст-консультант з маркетингу; спеціаліст з управління проектами; менеджер з реклами видань; менеджер по рекламі та рекламній діяльності тощо.

Розв’язання завдань, пов’язаних з виходом із соціально-економічної кризи, потребує повної мобілізації внутрішніх резервів, посилення соціального управління економікою, що неможливо без активного дослідного пошуку і своєчасного усвідомлення суті соціально-економічних процесів, які відбуваються у сфері виробництва.

У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення управління соціальними процесами, підвищення рівня роботи у сфері соціального розвитку трудових колективів. Важливу роль у цьому мають відігравати соціологічні служби, або, як їх називають, служби соціального розвитку самих трудових колективів, підприємств, організацій, установ.

Соціологічна служба підприємства проводить соціологічні дослідження на підприємстві і на підставі всебічного вивчення соціально-психологічних проблем праці, побуту і відпочинку трудящих розробляє й реалізує заходи для виявлення і використання соціальних резервів зростання обсягів та ефективності виробництва, удосконалення управління соціальними процесами. Вона організовує роботу з управління соціальним розвитком трудових колективів, методичного забезпечення цього розвитку, координує розробку й реалізацію комплексних соціальних програм і технологій.

Соціологічна служба підприємства є незалежним підрозділом, підпорядкованим його керівникові чи першому заступнику керівника, а на підприємствах з великою кількістю працівників - головному соціологу, права і обов’язки якого встановлюються на рівні інших головних спеціалістів підприємства.

Структуру і штати служби затверджує керівник підприємства залежно від загальної кількості працівників підприємства, функцій і обсягу виконуваних соціологічною службою робіт. До її складу можуть входити соціологи, психологи, спеціалісти з профорієнтації, організації та управління виробництвом та інші фахівці.

На практиці соціологів найчастіше включають у структури відділів кадрів, організації праці та заробітної плати, планово-виробничий відділ, автоматизовані системи управління, бюро технічної інформації тощо. Утворення таких служб значною мірою залежить від керівника підприємства, розуміння ним важливості соціальних завдань. Проте ефективніше ці служби працюють тоді, коли діють автономно. У складі інших підрозділів вони, як правило, виконують ще роботу, що не відповідає їхнім функціям. Якщо взяти за критерій оцінки ефективності роботи соціологічної служби кількість проведених досліджень і запроваджених заходів, то найбільш ефективним, як свідчить практика, є її підпорядкування заступнику директора з кадрів.

Відповідно до зазначеної нижче таблиці соціологічна служба на підприємстві в залежності від чисельності працівників підприємства, обсягу та характеру соціологічної роботи може функціонувати у вигляді:

- однієї особи штатного соціолога як працівника структурного підрозділу (відділу кадрів, проектного бюро тощо);

- соціологічної групи у складі 2-3 штатних соціологів як складова частина іншого структурного підрозділу;

- соціологічного бюро у складі 3-5 штатних соціологів як складова частина іншого структурного підрозділу;

- соціологічна лабораторія у складі 5-10 штатних соціологів як складова частина іншого структурного підрозділу або як самостійний підрозділ підприємства;

- соціологічний відділ у складі 10-15 штатних соціологів як самостійний підрозділ підприємства.

Типова структура соціологічної служби підприємства

Загальна кількість працівників, тис. осіб	Обсяг і характер соціологічної роботи
Несистематичні дослідження, розробка рекомендацій з окремих питань	Систематичні дослідження, розробка плану соціального розвитку підприємства	Систематичні дослідження, розробка планів соціального розвитку підприємства і окремих підрозділів, розв’язання окремих проблем
Вид і кількість працівників соціологічної служби
До 1	1 штатний соціолог у складі іншого структурного підрозділу	Соціологічна група: 2-3 штатні соціологи у складі іншого структурного підрозділу
1-3	Соціологічна група: 2-3 штатні соціологи у складі іншого структурного підрозділу	3-4	5-6
Соціологічне бюро: 3-6 штатних соціологів у складі іншого структурного підрозділу
3-5	Соціологічне бюро: 3-4 штатні соціологи у складі іншого структурного підрозділу	5-6	7-8
Самостійна лабораторія: 5-8 штатних соціологів у складі іншого структурного підрозділу
5-10	Соціологічне бюро: 4-5 штатних соціологів у складі іншого структурного підрозділу	6-7	8-10
Самостійна соціологічна лабораторія: 6-10 штатних соціологів
Понад 10	Самостійна соціологічна лабораторія: 5-7 штатних соціологів	10-12	12-15
Самостійний соціологічний відділ: 10-15 штатних соціологів

Права, обов’язки і функції окремих працівників служби закріплюються посадовими інструкціями, які відбивають специфіку соціологічної роботи на кожному конкретному підприємстві.

Посадова інструкція керівника соціологічного підрозділу підприємства передбачає його права та обов’язки, зокрема:

- керівник соціологічної служби, бюро, лабораторії відносить до категорії керівників структурних підрозділів підприємства;

- на посаду керівника соціологічної служби може бути призначена особа, що має вищу професійну освіту та стаж роботи за спеціальністю на керівних та інших посадах по управлінню персоналом;

- керівник соціологічної служби повинен знати та керуватися у своїй діяльності нормативними та методичними матеріалами з питань соціального розвитку; цілі, стратегічні напрямки розвитку та особливості реалізації кадрової політики підприємства; специфіку структури підприємства; соціологію та психофізіологію праці; методи соціологічного дослідження; порядок та методи розробки планів та програм соціального розвитку підприємства; методи проведення аналізу виконання соціальних програм та визначення їх економічної ефективності; інженерну та соціальну психологію; форми та системи оплати праці, матеріального й морального стимулювання; передовий вітчизняний та світовий досвід управління соціальними процесами; основи трудового законодавства; правила та норми охорони праці тощо;

- керівник соціологічної служби підприємства повинен:

1) забезпечувати проведення досліджень в галузі соціології, психології та фізіології праці й управління соціальним процесами, створювати й підтримувати нормативно-методичну та інформаційну базу досліджень з метою підготовки пропозицій та обґрунтування для розробки програм соціального розвитку підприємства та їх успішної реалізації;

2) організує участь у розробці соціальних прогнозів й моделювання соціальних процесів на підприємстві різних структурних підрозділів;

3) керує проведенням соціологічних та психофізіологічних досліджень, а також розробкою заходів у відповідності до конкретних напрямків удосконалення управління соціальним розвитком підприємства, що сприяють створенню оптимальних трудових процесів, встановленню раціонального режиму праці та відпочинку, покращенню морально-психологічного клімату, розвитку трудової мотивації працівників, укріпленню їх здоров’я, забезпеченню соціальних гарантій;

4) приймає участь у розробці пропозицій щодо забезпечення соціального захисту працівників підприємства у межах колективного трудового регулювання трудових відносин;

5) спільно з економічною службою організовує проведення аналізу розробку рекомендацій щодо посилення їх впливу на підвищення трудової й соціальної активності працівників;

6) організує проведення аналізу змін соціальної структури кадрів, професійно-кваліфікаційного й демографічного складу працівників, приймає участь у формуванні резерву керівників, складанні прогнозів щодо потреб у кадрах, соціально-психологічному забезпеченню розв’язання питань кар’єрного зростання, професійної орієнтації, розстановки та адаптації працівників, розробки системи оцінки праці тощо;

7) проводить роботу щодо розробки заходів соціально-психологічного забезпечення запровадження нової техніки та її впливу на розвиток відносин в трудових колективах;

8) організує роботу по вивченню й узагальненню вітчизняного й світового досвіду по управлінню соціальним розвитком підприємства;

9) забезпечує опрацювання соціологічної інформації на основі використання сучасних інформаційних технологій, комп’ютерних програм, комунікації та зв’язку.

Штатний соціолог повинен:

- проводити соціологічні дослідження з метою розробки та запровадження заходів, спрямованих на створення на підприємстві таких соціально-психологічних умов, що сприяють підвищенню рівня задоволеності матеріальних й духовних потреб працівників;

- приймає участь у розробці проектів перспективних та річних планів економічного, соціального розвитку підприємства й у плануванні розподілу коштів на соціокультурні заходи;

- складає програми соціологічного дослідження й контролює їх виконання;

- на основі результатів проведених досліджень розробляє рекомендації щодо удосконалення форм організації праці, покращення умов трудової діяльності;

- приймає участь у роботі щодо удосконалення системи матеріального та морального стимулювання трудової діяльності працівників, покращення умов соціального забезпечення, побутового обслуговування тощо;

- спільно з психологам та іншими спеціалістами вивчає найактуальніші проблеми соціального характеру й шляхи усунення причин, що викликають порушення трудової дисципліни, плинність кадрів і т.д.;

- розробляють заходи, спрямовані на розв’язання соціальних проблем з зазначенням строків, виконавців, а також необхідних матеріальних ресурсів;

- головують пропозиції щодо укріплення трудової дисципліни, удосконалення соціально-психологічних умов діяльності, організації вільного часу й побуту працівників, підвищенню їх громадської та творчої активності і т.д.

Призначення соціолога як фахівця реалізуються в його функціях, котрі зв’язані з функціями соціології. Вони конкретизують загальні абстрактні уявлення про функції соціології як науки. Детальний розгляд їх сприятиме ліпшому усвідомленню змісту роботи соціолога на підприємстві.

Робота соціолога має здебільшого теоретико-пізнавальну спрямованість і є досить складною, оскільки зв’язана з усвідомленням сутності соціальних процесів, людського буття. Вона є творчою, оскільки зв’язана з пошуком нового, раніше невідомого. Основна мета соціологічної діяльності - пізнання за допомогою загальних наукових та суто соціологічних методів соціальних явищ, процесів та визначення засобів управління їхнім розвитком. Тому теоретико-пізнавальна робота соціолога завжди так чи так поєднана з прак­тичною, управлінською діяльністю. Без зв’язку з практикою соціологічна робота втрачає сенс. Кінцевим підтвердженням її значущості та доцільності є досягнуті практичні результати.

Як і будь-яка інша інтелектуальна праця, праця соціолога розпочинається з пізнання. Тому найголовнішою функцією є пізнавальна. Її спрямовано на вивчення та аналіз соціальної дійсності, що стоїть за певним фактом чи їх множиною. Що масштабнішим за цілями та проблемами є дослідження, то ймовірнішим є те, що соціолог матиме справу з багатьма складними соціальними фактами. У процесі реалізації цієї функції завдання соціолога полягає у виявленні зв’язків між соціальними фактами, притаманних їм тенденцій і закономірностей.

Реалізація пізнавальної функції розпочинається з вивчення відповідної літератури. Це можуть бути фундаментальні публікації про результати науково-дослідних робіт, публіцистичні статті. Може статися і так, що літератури, яка стосується безпосередньо цієї теми, взагалі нема. Але будь-яка тема зв’язана з іншими, і соціолог повинен спрямувати свої зусилля на пошуки розробок, певною мірою наближених до досліджуваної тематики. Отже, пізнавальна функція праці соціолога передбачає цілеспрямований пошук існуючих досліджень та публікацій.

У пізнавальному процесі соціолога однаково прийнятний як теоретичний, так і емпіричний аналіз соціальної реальності з використання найрізноманітніших способів збирання інформації. Це дуже важливо враховувати, щоб не ототожнювати пізнавальну функцію лише з теоретичним пошуком.

Пізнавальна функція реалізується в розробці соціальних карт працівників і соціальних паспортів колективів, а також програми дослідження: формулювання проблеми, завдань, цілей, визначення об’єкта і предмета дослідження, розробка гіпотез, вибір способів та засобів вивчення проблеми.

Виконання цієї функції потребує глибокого знання методики, техніки й організації соціологічних досліджень.

Пізнавальна функція знаходить своє органічне продовження в прогностичній функції. Вивчаючи соціальну дійсність, її супереч­ності та шукаючи шляхи їх розв’язання, соціолог має прогнозувати перспективи розвитку подій, кінцевий результат усіх змін.

Прогнозування має надзвичайно важливе значення в роботі соціо­лога. Обмеження констатацією фактів, у ліпшому разі аналізом поточних процесів без вивчення тенденцій майбутнього їхнього розвит­ку свідчить про неповне використання професійних можливостей соціолога, низьку ефективність його професійної діяльності.

Конкретизується прогностична функція через соціальне планування, проектування і конструювання. Вона межує з моделюванням перебігу соціального процесу в майбутньому.

Соціальне планування – це, передусім, розробка цільових комплексних програм розвитку окремих сфер функціонування трудового колективу, планів соціального розвитку підприємства в цілому та окремих його підрозділів. Соціальне проектування передбачає розробку конкретної моделі технології соціального процесу чи соціальної системи з параметрами, специфікою функціонування. Це чітко (кількісно та якісно) виражений прогноз. Соціальне конструювання порівняно з проектуванням не має конкретного характеру, а є загальною умоглядною моделлю соціального об’єкта безвідносно до конкретно заданих параметрів.

Слід зауважити, що ні соціальне планування, ні соціальне проектування, ні соціальне конструювання не є суто соціологічними функціями. Вони тісно зв’язані з функціями економістів, плановиків, математиків тощо.

Як свідчить практика, соціологи на підприємствах інколи, захопившись дослідженням суті явища, не приділяють потрібної уваги пошуку варіантів його вдосконалення, управління його розвитком.

Управлінська функція полягає в тім, що рекомендації, пропозиції, оцінки стану соціального об’єкта, зроблені соціологами, стають основою для прийняття рішень з управління розвитком об’єкта, його використання чи реорганізації. Управлінська функція може матеріалізуватися в соціальній технології, яка містить і програму, і перелік операцій для виконання її з метою змінити ситуацію.

Соціологи на підприємствах мають виконувати й таку специфічну функцію, як соціологічне обґрунтування та соціальна оцінка управлінських рішень, що передбачає врахування соціологічних чинників, оцінку соціальних наслідків різних нововведень. Інакше кажучи, соціологи мають відповісти на запитання про те, що, наприклад, зміниться в умовах і змісті праці, у ставленні до праці, у структурі інтересів людей у разі, скажімо, переходу на виробництво нової продукції, зміни технології, реконструкції виробництва, запровадження нової форми оплати праці тощо.

У завдання соціологів уходить контроль соціальних параметрів розвитку колективу. При цьому слід ураховувати, що економічний ефект не завжди збігається із соціальним. Інколи нововведення спричиняють негативні соціальні наслідки.

У зв’язку з цим реалізація управлінської функції передбачає:

· обов’язкове узгодження із соціологами певних планових, нор­мативних і директивних документів. Це плани соціального розвитку колективу, роботи з кадрами, поліпшення умов праці, оплати і стимулювання її, організації дозвілля, плани організаційно-технічних заходів, реконструкцій цехів, створення нових підприємств;

· участь соціологів разом з фахівцями інших служб підприємства в розв’язанні проблем, які не входять безпосередньо до сфери їхньої функціональної діяльності. Це групи представників різних підрозділів, у тім числі соціологів, утворені для діагностики, вироблення рішень та їхньої реалізації. Це ради і комісії з питань соціального розвитку, використання кадрів, організації побуту і дозвілля, молодіжних проблем, технічні ради, комісії з питань охорони праці та оздоровлення;

· висування відповідних вимог до інших служб, підрозділів і громадських організацій підприємства через:

- технічні завдання на розробку проектів і конструкцій;

- положення про підрозділи й посадові інструкції;

- стандарти підприємств;

- накази, розпорядження, постанови адміністрації та громадських організацій підприємства, які розробляються з урахуванням результатів роботи соціологічної служби.

Нині особливої актуальності набуває функція соціологічної просвіти. Завданням соціології є організація соціологічного навчання кадрів, поширення соціологічних знань та вивчення основ виробничої педагогіки, переконання в необхідності використання цих знань у практичній діяльності, формування в керівників різних рангів соціологічного мислення. Соціологічні служби мають довести необхідність соціологічних знань для підвищення ефективності виробничої діяльності.

Зміст функції соціологічної просвіти полягає в такому:

· організація вивчення керівниками і спеціалістами основ соціологічних знань, зокрема, соціології праці, соціології управління, соціології організацій тощо;

· масова пропаганда соціологічних знань серед працівників підприємства, виступи соціологів з лекціями, доповідями тощо;

· регулярне інформування колективу про результати соціологічних досліджень, про хід розв’язання соціальних проблем, виконання планів соціального розвитку;

· консультування працівників інших служб з питань розв’язання соціальних проблем, трудових конфліктів тощо.

Слід зауважити, що виконання функцій соціолога передбачає спілкування з людьми, правильне, точне, коректне тлумачення їхньої думки. А це зумовлює необхідність додержання вимог морального характеру.

Соціолог має бути професійно чесним і компетентним, забезпечувати максимальну вірогідність і надійність соціологічної інформації. У відносинах з респондентами він повинен суворо дотримуватися принципу конфіденційності та нерозголошування зібраних даних, якщо вони можуть зашкодити людині. Забороняється застосовувати методи та процедури, що порушують права опитуваних чи принижують їхню гідність. Соціолог має бути об’єктивним і прагнути до науковості, несумісної з ідеологізацією, тенденційністю і намаганням «впливати» на наукову істину. Важливо, щоб соціолог мав чітку громадянську й моральну позицію. Непорушною засадою діяльності соціолога має бути повага до чужих ідей та поглядів. Головний принцип діяльності соціолога - «Істина над усе».

Ефективність зв’язку соціології з життям визначається можливостями використання результатів соціологічних досліджень, висновків та рекомендацій соціологів у практиці. Для цього соціологія має стати надійним науковим інструментом пізнання та зміни соціальної реальності, глибше інтегруватися в структуру суспільних відносин.

Говорячи про специфіку роботи соціолога у різних структурних підрозділах підприємства, слід зауважити, що мета та завдання діяльності соціологічної служби й відповідно штатних соціології цілковито залежать від спрямованості діяльності самого підприємства. Далі розглянемо посадові зобов’язання соціолога, який обіймає відповідні посади на конкретному підприємстві в умовах розвитку сучасного суспільства.

Так, наприклад, якщо соціолог обіймає посаду й виконує функції спеціаліста відділу зв’язків з політичними партіями та громадськими організаціями управлінь з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю районної, міської та обласної державної адміністрації, він зобов’язаний:

- забезпечувати узагальнення інформації з метою подальшого інформування про суспільно-політичну ситуацію та стану громадської думки в регіоні;

- організовувати та виконувати узагальнення щоденної експрес-інформації з метою подальшого інформування керівництва міської, обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України;

- організовувати та виконувати аналітичну обробку інформації в тому числі: аналіз тенденцій та чинників, які впливають на розвиток суспільно-політичної ситуації в регіоні; аналіз діяльності суб’єктів політичного процесу; аналіз публічної діяльності в регіоні народних депутатів та політичних діячів; діяльності центральних і місцевих органів влади;

- забезпечувати підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів на адресу керівництва міської, обласної державної адміністрації, Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України;

- на основі інформаційних матеріалів готувати прогноз розвитку суспільно-політичних подій в регіоні;

- аналізувати динаміку проведення масових заходів в регіоні, здійснювати підготовку проектів відповідей керівництва міської, обласної державної адміністрації, управління на резолюції мітингів;

- вносити пропозиції щодо необхідних соціологічних досліджень суспільно-політичної ситуації та стану громадської думки в регіоні;

- підтримувати зв’язки з соціологічними центрами і лабораторіями вищих навчальних закладів області;

- брати участь у заходах, запланованих управлінням з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю міської, обласної державної адміністрації;

- виконувати інші доручення та накази начальника управління, начальника відділу, які безпосередньо пов’язані з діяльністю управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю міської, обласної державної адміністрації і т. д.

У разі якщо соціолог обіймає посаду й виконує функції менеджера (управитель) із зв’язків з громадськістю, він повинен:

- здійснювати координацію зв’язків і безпосередньо зв’язок підприємства з громадськістю відповідно до загальної мети підприємства; розробляти відповідні заходи і плани розвитку зв’язків підприємства з громадськістю; здійснювати інформаційні програми з метою інформування законодавців, засобів масової інформації та широкого загалу про плани, досягнення та принципи свого підприємства; організовувати прес-конференції, зустрічі з громадськістю, виступи в засобах масової інформації керівників підприємства;

- готувати відповідні матеріали для преси, заяви, інформацію, повідомлення; контролювати матеріали засобів масової інформації з метою перевірки правильності відображення інформації, яка виходить із підприємства; забезпечувати контакти з відповідними підрозділами міністерств, інших органів виконавчої влади щодо обміну інформаційними матеріалами; надавати засобам масової інформації матеріали про діяльність підприємства; проводити переговори щодо контактів з представниками газет, журналів, радіо, телебачення, спортивних та культурних організацій;

- брати участь у підготовці й випуску рекламно-інформаційних видань, які сприяють розширенню міжнародних і міжгалузевих зв’язків; забезпечувати координацію зв’язків і безпосередньо здійснює зв’язок з періодичними виданнями (газетами, журналами); здійснювати співробітництво з відповідними прес-службами інших підприємств; брати участь у плануванні соціального розвитку колективу, вирішенні спірних питань та конфліктів, залучає до їх вирішення відповідних консультантів і експертів (правових, технічних, фінансових); приймати рішення щодо планування та управління різними фондами, раціонального використання наданих коштів і т. ін.

Соціолог як спеціаліст з добору персоналу повинен:

- організовувати та проводить підбір та попередній відбір персоналу необхідної кваліфікації для підрозділу організації;

- встановлювати ділові зв’язки з учбовими закладами, службами зайнятості, кадровими агенціями, спеціалізованими виданнями з метою їх залучення до процесу підбору спеціалістів та інформування потенційних кандидатів на ринку праці про вакансію організації;

- формувати та підтримувати бази потенційних кандидатів;

- організовувати внутрішній конкурс на заміщення вакантних посад; розробляти найбільш ефективні для кожної вакансії канали пошуку кандидатів та здійснює інформування кандидатів по цих каналах;

- підготувати інформаційні методичні та інші матеріали для проведення адаптаційних семінарів, сформувати й оновлювати методичну базу тощо.

Якщо соціолог обіймає посаду й виконує функції спеціаліста-консультанта з маркетингу, він зобов’язаний:

- здійснювати розробку заходів по виробництву продукції (товару) і наданню послуг, які знаходять найбільший попит і ринок збуту;

- сприяти збалансованому розвитку виробництва і сфери послуг, готувати пропозиції по вибору і зміні напрямів розвитку товарного асортименту, виробничо-господарській і підприємницькій діяльності;

- брати участь в розробці маркетингової політики, визначенні цін, створювати умови для планомірної реалізації товару і розширення послуг, що надаються, задоволення попиту покупців (клієнтів) на товари і послуги;

- вивчати ринок аналогічних товарів і послуг (аналіз попиту і вжитку, їх мотивацій і коливань, діяльності конкурентів) і тенденцій його розвитку;

- прогнозувати об’єм продажу і формувати споживчий попит на товари і послуги, виявляти найбільш ефективні ринки збуту, а також вимоги до якісних характеристик товару (спосіб його виробництва, термін служби, правила користування, упаковку) або послуги, що надаються;

- досліджувати чинники, що впливають на збут товару і мають значення для успішної реалізації послуг, що надаються, типів попиту (стійкий, ажіотажний, короткочасний і ін.), причини його підвищення і зниження, диференціацію купівельної спроможності населення;

- удосконалювати інформаційне забезпечення досліджень ринку, що проводяться;

- розробляти програми по формуванню попиту і стимулюванню збуту, рекомендації по вибору ринку відповідно до наявних ресурсів;

- визначати заходи, готувати пропозиції і розробляти рекомендації по підвищенню якості і поліпшенню споживчих властивостей товарів і послуг, перспективи освоєння нової продукції і ринків збуту з врахуванням соціально-демографічних особливостей різних груп населення, стану і динаміки їх доходів, традицій і смаків, а також необхідні для цього витрати всіх видів ресурсів, включаючи сировину, матеріали, енергію, кадри;

- аналізувати конкурентне середовище з врахуванням змін в податковій, ціновій і митній політиці держави, об'єм обороту, прибуток від продажу, конкурентоспроможність, швидкість реалізації, чинники, що впливають на збут;

- вести контроль за збутом, проводити зіставлення запланованих даних з отриманими результатами за об'ємом, виручці, часу збуту (надання послуг) і території їх поширення, виявляти відхилення і зміни кон’юнктури ринку;

- забезпечувати зростання ефективності підприємницької діяльності, прибули і доходів, підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг;

- брати участь в підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації управлінських кадрів з врахуванням вимог ринкової економіки і т. д.

У разі якщо соціолог обіймає посаду й виконує функції спеціаліста з управління проектами, він повинен:

- здійснювати збір даних для виконання проектних робіт;

- аналізувати інформацію по проектам;

- розробляти концепції проекту;

- формувати і організовувати роботи групи управління проектом;

- приймати і затверджувати всі рішення по проекту;

- управляти змінами в проекті;

- здійснювати технічне керівництво проектними роботами під час проектування об’єкта;

- здійснювати контроль технічного рівня прийнятих проектних і архітектурно-планових рішень, економічними затратами засобів на проектно-пошукові роботи, строками розробки проектної документації;

- контролювати відповідність розробленої проектної документації державним стандартам, нормам, правилам і інструкціям;

- узгоджувати проектну документацію в службах міста та інших інстанціях;

- проводити тендери, вибір підрядних організацій для виконання робіт;

- співпрацювати з фінансовими відділами з ціллю забезпечення фінансування проектів своєчасно і в межах бюджету;

- ініціювати проведення нарад і їх планування по ходу виконання проектів;

- формувати і узгоджувати проміжні і підсумкові звіти за проектами з керівником відділу і представляє проміжні і підсумкові звіти кураторам проектів й т. ін.

Соціолог як менеджер (управитель) з реклами видань повинен:

- організовувати роботу з рекламування продукції видавництва та надання рекламних послуг стороннім підприємствам, організаціям, приватним особам;

- брати участь у формуванні рекламної стратегії;

- розробляти плани рекламних заходів й обґрунтовує витрати на їх проведення; здійснювати управління процесом ефективного та доцільного наповнення періодичного видання рекламним продуктом; за погодженням з рекламодавцем організовувати розроблення рекламних матеріалів, контролює їх якість, забезпечувати наочність і доступність, відповідність оформлення змісту, додержання норм громадської моралі;

- організовувати систему збору рекламної інформації, залучаючи позаштатних працівників до пошуку рекламодавців;

- здійснювати контроль за укладенням та виконанням договорів щодо надання рекламних послуг;

- визначати придатність рекламних оригіналів для поліграфічного відтворення, нести відповідальність за якість текстового і художнього оформлення рекламного продукту, організовує його технічне підготовлення;

- налагоджувати ділові зв’язки з творчими спілками, громадськими організаціями, культурно-освітніми закладами, рекламодавцями, організовувати зустрічі з читачами та бібліотечними працівниками;

- керувати добором видань для книжкових виставок, ярмарків; представляти видавництво з питань реклами та розповсюдження видань на нарадах, конференціях, виставках;

- залучати до підготовлення рекламних заходів консультантів й експертів, запрошує до участі в рекламі літераторів, критиків, відомих осіб;

- обирати форми і методи рекламування продукції видавництва в засобах масової інформації і торговельних організаціях, вивчати ринок збуту та попит покупців для визначення часу й місця проведення рекламних кампаній, кола осіб, на яких слід спрямувати рекламу;

- організувати підготовку рекламно-інформаційних видань (каталогів, буклетів, плакатів, проспектів, листівок тощо) і передає їх у книготорговельну мережу;

- брати участь у розробленні рекомендацій щодо тематичного змісту і якості виготовлення періодичного видання для покращення його реалізації, здійснювати керівництво підлеглими працівниками, створювати умови для професійного зростання та підвищення їх кваліфікації тощо.

Соціолог як менеджер по рекламі та рекламній діяльності зобов’язаний:

- організовувати роботу по рекламуванню продукції або виконуваних послуг з метою їх просунення на ринку збуту, інформувати споживачів щодо переваги якості рекламованих товарів та послуг;

- здійснювати керівництво, планування та координація робіт по проведенню рекламних компаній, розробку планів рекламних заходів та розрахунок витрат на їх проведення;

- приймати активну участь у формуванні рекламної стратегії, що ґрунтується на перспективних напрямах подальшого організаційного розвитку інноваційної та інвестиційної діяльності;

- здійснювати вибір форм та методів реклами в засобах масової інформації;

- вивчати ринок збуту та попит споживачів з метою визначення найкращого часу та місця розміщення реклами масштабів та строків проведення рекламних компаній, коло осіб на яких вона направлена з орієнтацією на цільові групи згідно з професійною, статевою та споживчою приналежністю;

- організовувати зв’язки з діловими партнерами, систему збору необхідної інформації та розширення зовнішніх зв’язків з метою вдосконалення рекламної діяльності тощо.

Література

1. Попова И.М. Социология. Введение в специальность. Учебник для студентов высших учебных заведений. Киев: Тандем, 1997. - 287 с.

2. Попова І.М. Соціологія: пропедевтичний курс. – К., 1996.

3. Примуш М.В. Загальна соціологія: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: Професіонал, 2004. – 592 с.

4. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / Під заг. ред. В.І.Воловича. – К.: Український Центр духовної культури. – 1998 - 730 с.

5. Соціологія: Навчальний посібник / За ред. С.О.Макєєва. – 4-е вид., перер. і доп. – К.: Знання, 2008. – 566 с.

Дата добавления: 2014-01-04