Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

У чому проблема?




До чого ж приводить невміння правильно користуватися мережею?

Для чого найчастіше журналіст використовує Інтернет?

Окрім того, що інтернет суттєво вплинув на мас-медіа, мабуть же він якимось чином змінив і журналістську професію?

Вставка.

ІНТЕРНЕТ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ,

ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКУ ПРОФЕСІЮ.

 

По­ширення Інтернету внесло суттєві зміни у роботу творчого працівника мас-медіа за кількома напрямками.

Сьогодні Мережа, фактично для всіх журналістів, - це:

1) робочий інструмент,

2) джерело інформації,

3) робочий простір.

 

Спочатку в редакціях українських традиційних ЗМІ Інтернет

1. застосовували, майже винятково, з метою електронного листування,

2. згодом ним стали дедалі ча­стіше користуватись і як джерелом інформації,

3. поступово він став сприйматися і як нове поле професійної діяльності.

 

Розглядаючи Інтернет переважно в третій ролі слід коротко зупинитися і на другій.

ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ

 

До традиційних методів збору інформації на межі ХХ-ХХІ ст. додалось ко­ристування веб-ресурсами, що цілком виправдано: Інтернет становить найбільш всеохопний інфор­маційний ресурс, який знає людство.

 

Журналіст будь-якого ЗМІ по­винен добре орієнтуватися у мережі.

«Мережа часто використовується для того, щоб знайти бази даних, але вона може також приводити репортера до нових лю­дей, здатних допомогти у створенні матеріалу», однією з переваг сучасної журна­лістики є те, що «для кмітливого журналіста Мережа зазвичай полегшує пошуки додаткової інформації про потенційних героїв інтерв'ю.

Тобто за допомогою Інтернету журналіст має змогу:

· здобути інформаційний привід,

· необ­хідні відомості про цікавих людей (у тому числі, їх координати),

· додаткові факти для майбутнього матеріалу,

· а також перевірити факти, здобуті традиційним спо­собом,

· знайти ресурси, на які можна зробити посилання для надання матеріалу більшої переконливості.

 

Вважається, що шукати інформацію в Інтернеті треба вміти.

Існує чимало пошукових систем. Серед найвідоміших українським користувачам - Google, Yahoo!, Аlta Vista, Lycos, Yandex, Rambler, Апорт, МЕТА, Ukr.net (жодна з них не охоплює всіх ресурсів Мережі).

Невміння правильно користуватися ними іноді приводить до того, що Інтернет не допомагає, а заважає в роботі. «Як ресурс Інтернет для журналіста корисний лише в тому разі, якщо він дає змогу заощаджувати більше часу, ніж втрачати», це є істина.

Пробле­ма в тому, що в Інтернеті багато відволікаючих факторів, тому журналісти, які бережуть робочий час, тримають у закладках браузера лише кілька десятків веб-адрес, що можуть слугувати якісними джерелами інформації.

Це, насамперед, офіційні веб-сайти установ державного управління тієї території, що підлягає ви­світленню,

сайти довідкових видань — на кшталт «Золотих сторінок України» (goldpages.com.ua) або

Вільної веб-енциклопедії «Вікіпедія» (uk.wikipedia.org),

відомих виробників медіа-новин — «The Associated Press» (ар.org), United Press International (upi.com), «СNN» (cnn.com), «ВВС» (news.bbc.co.uk), «Interfax» (interfax-news.com), «Reuters» (uk.reuters.com), «УНІАН» (unian.net), «Укрінформ» (ukrinform.com.ua), «РБК-Україна» (rbc.ua) та ін.

Українському журналістові та­кож не завадить знати веб-адреси сайтів Міжнародної федерації журналістів (ifj.org), Національної спілки журналістів України (nsju.org), Всеукраїнської про­фесійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» (profspilka.org.ua), Дер­жавного комітету телебачення та радіомовлення України (comin.kmu.gov.ua), Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (nrada.gov.ua), Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації (stc.gov.ua/uk), Ін­дустріального телевізійного комітету (іtk.org.ua), Незалежної асоціації телерадіомовників (nam.org.ua), Інтернет Асоціації України (іnau.org.ua), Української Асо­ціації Видавців Періодичної Преси (uapp.org), Академії української преси (aup.com.ua), Інституту масової інформації (іmi.org.ua), Центру медіа-реформ (mediareform.com.ua), Міжнародної Громадської Організації «Інтерньюз-Україна» (internews.ua).

До ко­рисних для українських журналістів веб-ресурсів слід віднести і портал «Світ радіо» (proradio.org.ua), сайти журналів «Телекритика» (telekritika.ua), «МедіаКритика» (mediakrytyka.info), «Телерадіокур’єр» (trk-mag.kiev.ua).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 221; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.